Судове рішення #7999905

Справа № 2-а-460/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

            головуючого судді         -     Сидоренка Р.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2007-2009 роки відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

  ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом  до Управління Пенсійного фонду в Охтирському районі, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 - 2008 роки та 6 місяців 2009 року у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком на загальну суму 3306 грн. 50 коп.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що він належить до соціальної категорії “Дитина війни” і відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України №6 – рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, на підставі яких повинна була бути нарахована соціальна допомога. Однак, в порушення вимог ст. 124 Конституції України не здійснено нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії. Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дане підвищення у вищенаведеному розмірі позивачу виплачується щомісячно починаючи із січня 2008 року.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». Тому просить вимоги задовольнити.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в суд не з'явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, однак, надав до справи письмове заперечення у якому зазначено, що дійсно дітям війни пенсії мають підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідно до ст. 7 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”, який передбачає механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» такі виплати не передбачені, та відповідно до листа Міністерства юстиції України від 31.08.2007 року питання щодо такого підвищення у зазначеному порядку не урегульоване в управлінні Пенсійного фонду немає будь-яких підстав проводити такі виплати.

Крім того, п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата позивачеві виплачується у повному обсязі. Після прийняття відповідного рішення Конституційним судом України № 10-рп, яким було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». 28.05.2008 р. Кабінет міністрів України прийняв постанову №530 , якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується «дітям війни» також у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

У письмовому запереченні також зазначено, що управління Пенсійного фонду в Охтирському районі діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, та звертає увагу суду на пропущений позивачем річний строк звернення до суду з зазначеним позовом.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що також підтверджується пенсійним посвідченням.    

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 71 п. 12 “Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 11 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням статті 111 цього Закону. Рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дане підвищення у вищенаведеному розмірі позивачу виплачується щомісячно починаючи із січня 2008 року.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Після ухвалення Конституційним судом України у 2008 р. вищенаведеного рішення питання щодо нарахування та виплат дітям війни були урегульовані постановою Кабінету міністрів України за №530 від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Нарахування та виплата згідно зазначеної постанови проводяться і на даний час.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такі нарахування вищенаведеній соціальній категорії громадян відповідно до зазначеної постанови проводяться і на даний час, тобто у 2009 році. Відповідно до ч. 2 ст. 54 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 р. що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрів України.

ОСОБА_2 з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги за період з 22.05.2008 р., у тому числі і у 2009 р., застосуванню підлягає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанова КМУ за №530 від 28.05.2008 р. Тобто позовні вимоги за 2009 рік підлягають повному задоволенню

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

ОСОБА_2 пунктів 3та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Із змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржуються бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.

ОСОБА_2 ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати  бездіяльність даного управління протиправною.

Відповідно до Ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” позивачу в 2007 році підлягають виплаті: липень (4,06+406) х 30 % = 410,06 х 30 %= 123,02 гривень; серпень (4,06+406 ) х 30 % = 410,06 х 30 %= 123,02 гривень; вересень (4,06+406 х  30 % = 410,06 х 30 %= 123,02 гривень;     жовтень (4,11+411) х 30 % =415,11 х 30 % = 124,53 гривень; листопад (4,11+411) х 30 % =415,11 х 30 % = 124,53 гривень; грудень (4,11+411) х 30 % =415,11 х 30 % = 124,53 гривень;всього за 2007 рік : 742,65 гривень.

ОСОБА_2 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” в 2008 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії :     травень 481х 30 % = 144,3 гривень; червень  481х 30 % = 144,3 гривень; липень 482 х 30 % = 144,6 гривень; серпень 482 х 30 % = 144,6 гривень; вересень 482 х 30 % = 144,6 гривень; жовтень 498 х 30 % = 149,4 гривень; листопад 498 х 30 % = 149,4 гривень; грудень 498 х 30 % = 149,4 гривень; всього 1170,60 гривень.

ОСОБА_2 статті 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» в 2009 році позивачу підлягає виплаті сума у розмірі: 498 х 30 % = 149,40 гривень щомісячно починаючи з 1.01.2009 р.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається  лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону.

Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області, за місцем проживання позивача.

Доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав є безпідставними, оскільки порушення прав позивача тривало з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і припинилося після внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, і знову порушення прав триває з 22.05.2008 року по день звернення позивача до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 22, 64 Конституції України, ст. 3, 6, 7 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”№2195-ІV від 18.11.2004 р., рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. «Справа про соціальні гарантії громадян», Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», п. 4 ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58, п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.ст. 7-11,71, 94,99,100,122 ч.3,158,160,162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Поновити пропущений строк для звернення до суду.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого  ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати  за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., за 2008 рік з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., та за 2009 рік починаючи з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Охтирський міськрайонний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів із дня складення її в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області                             ОСОБА_3

З оригіналом згідно                             ОСОБА_3

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація