№ 1-53/10

                                                                  В И Р О К

                                                          Іменем    України

      11 лютого 2010 року  Смілянський міськрайонний  суд Черкаської області в складі:

                             головуючого-судді                         Гибала О.І.

                             при секретарі                                  Водяній А.М.

                             з участю прокурора                    Сидорова Г.Ю.                              та захисника                                   ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду м. Сміла кримінальну справу по обвинуваченню:

            ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 км, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України, -

                                              - за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304  КК України;                                            та                                 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки і жительки м. Кам'янка, а жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої, -                                

                                                      - за ч. 3 ст. 185 КК України, -

                                                                  встановив:

           ОСОБА_2 28 грудня 2009 року близько 3 год. за попередньою змовою та разом з ОСОБА_3 вчинили крадіжку майна з будинку ОСОБА_4, який знаходиться  по вул. Єсеніна, 14 в м. Сміла. При цьому спочатку ОСОБА_3 через відкриту квартирку проникла в будинок та зсередини відчинила вхідні двері через які  до будинку проник ОСОБА_2. Після чого вказані особи таємно викрали 2 електричні шуруповерти «Айнхель» по 140 грн. кожен на суму 280 грн., електродриль «ДВТ» вартістю 150 грн., електродриль «Албіна-М» вартістю 100 грн. та електричну газонокосилку «Гардена» вартістю 200 грн. всього на суму 730 грн. спричинивши потерпілому ОСОБА_4 шкоду на вказану суму.

          При цьому ОСОБА_2 достовірно знаючи про те, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 є неповнолітньою, запропонував їй скоїти вказану крадіжку майна з будинку ОСОБА_4 внаслідок чого крадіжка ними була вчинена, чим втягнув її в злочинну діяльність.

            Підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_3 запропонував їй скоїти крадіжку майна з будинку ОСОБА_4 на що вона поголилась. Після чого вони вдвох вчинили дану крадіжку.

            Підсудна ОСОБА_3 свою вину також визнала повністю та пояснила, що крадіжку майна з будинку ОСОБА_4 вчинила разом з ОСОБА_2 на його пропозицію.

            Показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

             Крім визнання своєї вини підсудними їх винність в скоєнні зазначеного злочину стверджується зібраними по справі доказами перевіреними судом відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України.

            Дії підсудного Мошнягула суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна – крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб з проникненням в житло та за ч. 1 ст. 304 КК України, як втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

           Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб поєднана з проникненням у житло.  

            Призначаючи покарання Мошнягулу суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним  злочинів та особу підсудного. В якості пом’якшуючих покарання обставин суд враховує його щире каяття в скоєному, відшкодування заподіяних збитків, позитивну характеристику з місця проживання та за відсутності обтяжуючих покарання обставин вважає, що покарання йому можливо призначити у вигляді позбавлення волі, але відповідно до ст. 75 КК України звільнити від його відбування з випробуванням.

             Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує те, що вона є неповнолітньою, до кримінальної відповідальності притягується вперше, в скоєному розкаялась, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, заподіяні потерпілому збитки потерпілому відшкодовані, а тому вважає що вона також може бути виправлена без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за її поведінкою.

             Суд вважає, що посилання органу досудового слідства в обвинувальному висновку на те, що вчинення злочину групою осіб є обтяжуючою покарання обставиною  безпідставне, оскільки дана ознака прямо передбачена диспозицією ч. 3 статті 185 КК України і враховується як кваліфікуюча обставина. Тому дане посилання з обвинувального висновку підлягає виключенню.

           На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

                                                                     засудив:

         ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 304 КК України.

         Призначити покарання ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України – 3  роки 6 місяців позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 304 КК України – 3 роки позбавлення волі.

          На   підставі ст. 70 КК    України  за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

 На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання, якщо він протягом 2-річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

          ОСОБА_3  визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання – 3 роки позбавлення волі.

          На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання якщо вони протягом 1-річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

           Відповідно до ст. 76 КК України зобов‘язати обох засуджених. повідомляти органи кримінально-виконавчої системи  про зміну місця проживання та періодично з‘являтись в ці органи для реєстрації.

           Запобіжний захід ОСОБА_2 – тримання під вартою – змінити на підписку про невиїзд, для чого звільнити його з-під варти з зали суду негайно.

  Зарахувати ОСОБА_2 в строк покарання час перебування його під вартою з 29 грудня 2009 року по 11 лютого 2010 року.

            Запобіжний захід ОСОБА_3 – підписку про невиїзд – залишити до вступу вироку в законну силу.

            Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3О на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області на рахунок 35223003000037, код 25574009 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 по 56.34 грн. з кожного  судових витрат за проведення  судової експертизи.

          Речові докази: електроінструменти зазначені в зберігальній розписці (а.с. 24) – залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_4 звільнивши його від зобов’язань по їх зберіганні, а речові докази зазначені в квитанції (а.с. 84), які зберігаються в Смілянському МВ – знищити.  

         Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                Головуючий