Ухвала

27 червня 2019 року

справа № 761/3052/16-ц

провадження № 61-24436св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа - ОСОБА_2 , про припинення договору поруки,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2016 року у складі судді Маліновської В. М. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати договір поруки, укладений між сторонами 26 грудня 2017 року на забезпечення належного виконання кредитного договору, укладеного 26 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний банк «Надра», до якого в той же день укладено додаткову угоду № 1, за умовами якого ОСОБА_2 отримав перший транш у розмірі 170 тис. дол. США, та 05 лютого 2008 року додаткову угоду № 2, за умовами якої отримав другий транш у розмірі 10 тис. грн.

В обґрунтування позову посилалася на те, що в договорі поруки не зазначено строк його дії, тому порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Договір поруки припинився, оскільки банк не направив їй жодної вимоги протягом шести місяців, починаючи з 23 грудня 2014 року. Крім того, вказаний строк повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення заборгованості кожного чергового платежу.

Позивач також вважає, що зазначеними додатковими угодами збільшилася її відповідальність як поручителя, проте вона згоду на це вона не давала.

Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 05 серпня 2016 року в задоволенні позову відмовив.

Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 14 грудня 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2016 року залишив без змін.

У касаційній скарзі, поданій 30 грудня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Києва.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах Є Верховний Суд.

10 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа - ОСОБА_2 , про припинення договору поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило