ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

26.06.2019 м.Дніпро Справа № 908/220/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання: Вітко Г.С.,

від прокуратури Дніпропетровської області: Єрмілко А.І., посвідчення №043077 від 26.04.2016 р., прокурор відділу;

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.04.2019 (суддя Дроздова С.С.) у справі №908/220/18

за позовом заступника прокурора Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-а) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

до Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Порвди, 44)

про стягнення 19 627 939, 50 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.04.2019 у справі №908/220/18 заяву Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" про відвід судді Дроздовій Світлані Сергіївни залишено без задоволення. Зупинено провадження у справі № 908/220/18 до вирішення питання про відвід іншим складом суду.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, Приватне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.04.2019 у справі №908/220/18 скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заяву про відвід суд мав визнати необґрунтованою, однак, залишаючи без задоволення заяву скаржника про відвід судді Дроздової С.С. від розгляду справи №908/220/18 ухвалою суду від 22.04.2019 року у даній справі, судом фактично вирішено відвід по суті і відмовлено у її задоволенні, а відтак всі подальші дії, як то зупинення провадження у справі або передача справи на автоматичний розподіл не мають сенсу. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права і провадження у справі зупинено без достатніх на те причин, що перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.04.2019 у справі №908/220/18 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.06.2019 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 25.06.2019 року, у зв`язку з відпусткою судді Верхогляд Т.А. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №908/220/18, за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю: Білецьку Л.М., суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, просив визнати подачу апеляційної скарги відповідачем зловживанням процесуальними правами та залишити апеляційну скаргу без розгляду.

У судовому засіданні прокурор надав пояснення по справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте надав клопотання про відкладення розгляду справи в якому зазначив, що не може з`витися у судове засідання, оскільки в цей день приймає участь у судовому засіданні у Запорізькому апеляційному суді, а начальник юридичного відділу Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» буде знаходитися у відрядженні.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до частин 11, 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Разом з тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989 року).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (параграфи 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 271 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції, про зупинення провадження у справі розглядається судом апеляційної інстанції, без повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того колегія суддів зазначає, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, а свої вимоги скаржник виклав у апеляційній скарзі.

З огляду на викладе, колегією суддів відхиляється клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на судове рішення, враховуючи те, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами справи.

26.06.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, слід зазначити, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995р. державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" ст. 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом.

Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Слід зазначити, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесенню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.04.2019 у справі №908/220/18 заяву Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" про відвід судді Дроздовій Світлані Сергіївни залишено без задоволення. Зупинено провадження у справі № 908/220/18 до вирішення питання про відвід іншим складом суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.04.2019 року (суддя Корсун В.Л.) відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відвід судді Дроздовій С.С. у справі №908/220/18 .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.04.2019 року провадження у справі №908/220/18 поновлено.

Апеляційну скаргу, скаржником подано 26.04.2019 року, що підтверджується відміткою на конверті, тобто після того, як провадження у даній справі вже було поновлено (ухвала від 25.04.2019), а відтак колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу подано на ухвалу (від 22.04.2019 року), дію якої вичерпано.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що подання апеляційної скарги на ухвалу суду, дія якої вичерпана свідчить про зловживанням процесуальними правами відповідачем, спрямованими на затягування розгляду справи, і адекватним процесуальним наслідком даного зловживання апеляційний суд вважає залишення апеляційної скарги без розгляду на підставі ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13,43, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати подання апеляційної скарги Приватним акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.04.2019 року у справі №908/220/18 зловживанням процесуальними правами.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.04.2019 року у справі №908/220/18 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 01.07.2019 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко