Справа № 1-163/2008р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2008 року смт Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Тустановського А.О.
при секретарі Матевосян К.М.
за участю прокурора Умриш Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка України, українка, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працююча, інвалід 3-ї групи, одружена, проживаюча ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судима Веселинівським районним судом 23.05.2008 року за ч.1 ст. 213 КК України,
в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Так, 23 травня 2008 року ОСОБА_1 Веселинівським районним судом Миколаївської області за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, призначено покарання у вигляді - 100 годин громадських робіт, які ОСОБА_1 зобов'язана була виконувати на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.
10 червня 2008 року засуджену ОСОБА_1 поставлено на облік до Веселинівського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції. За час перебування на обліку у Веселинівському районному підрозділі КВІ засуджена ОСОБА_1 громадські роботи не виконувала, злісно ухилялась від їх виконання, офіційно попереджалась про необхідність виконання вироку суду та про кримінальну відповідальність за його невиконання.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю і показала, що 23 травня 2008 року її було засуджено Веселинівським райсудом Миколаївської області за ч. 1 ст. 213 КК України до 100 годин громадських робіт, для чого необхідно було звернутися до голови Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. При звернені до голови сільської ради ОСОБА_2, останній запропонував виконувати громадські роботи під с Федорівка Веселинівського району рубати дерева, а оскільки вона часто хворіє та є інвалідом 3-ї групи та їй важко добиратися до с Федорівка, то вона просила ОСОБА_2 надати їй роботу на території с. Олексіївка, на що останній відмовив. На даний час 100 годин громадських робіт відпрацювала.
Крім винних зізнань підсудної ОСОБА_1, її вина підтверджується підпискою засудженої ОСОБА_1, попередженнями засудженої ОСОБА_1 від 27.06.2008 року та від 12.07.2008 року про необхідність виконання вироку Веселинівського райсуду
Миколаївської області від 23.05.2008 року, довідками з Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 586-2-5 від 03.07.2008 року та № 396-2-5 від 24.10.2008 року, згідно яких засуджена ОСОБА_1 100 годин громадських робіт не відпрацювала, показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та іншими матеріалами справи.
Таким чином, суд вважає винність підсудної ОСОБА_1 в інкримінованому їй злочині доведеною, оскільки її показання відповідають фактичним обставинам справи і нею та іншими учасниками процесу не оспорюються та кваліфікує дії підсудної за ч. 2 ст. 389 КК України, тобто - ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
При призначенні покарання суд враховує суспільну небезпечність скоєного злочину та особу підсудної.
ОСОБА_1 скоїла злочин, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання підсудній, є щире каяття в скоєному злочині, а також те, що вона є інвалідом 3-ї групи.
Відповідно ст. 67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання підсудній, судом не встановлено.
Підсудна раніше судима, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Враховуючи викладене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, з огляду на особу винної, яка по місцю проживання характеризується посередньо, суд приходить до висновку про можливість і доцільність виправлення підсудної без ізоляції від суспільства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 323, 324, 333 - 335 КПК України,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити покарання у виді 1 /одного/ року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.
Встановити іспитовий строк - 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 обов'язки:
• - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
• - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;
• - періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженій залишити попередній - підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку через Веселинівський районний суд.