Справа № 644/3862/18

Провадження № 1-кп/645/566/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Горпинич О.В.,

при секретарі судових засідань – Кривеженко М.М.,

за участю прокурора – Довгаль О.В.,

потерпілого – ОСОБА_1 ,

представника потерпілого – Ломакіна Е.В.,

захисника – Євстігнєєва В.Г.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому  судовому засіданні в залі суду в м. Харкові питання щодо  призначення судового розгляду кримінального провадження відносно: 

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який має вищу освіту, раніше не судимий, одружений, має двох неповнолітніх дітей, працює в КП «ХТМ», зареєстрований: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

встановив:

До Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017221050000106 від 19.09.2017 року відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

       Прокурор в підготовчому судовому засіданні просила постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі вказаного обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.

Потерпілий, представник потерпілого також вважали можливим призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 -  адвокат Євстігнєєв В.Г. у підготовчому судовому засіданні  проти призначення справи до судового розгляду заперечував, заявив клопотання про  повернення  прокурору обвинувального акту.

В обґрунтування  клопотання захисник зазначив,  що  при складанні обвинувального акту органом досудового розслідування не дотримані вимоги п. 2 та п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України щодо зазначення фактичного місця проживання ОСОБА_2 ; на порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, викладаючи фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, органом досудового розслідування не зазначено місце скоєння кримінального правопорушення; обвинувальний акт не повинен містити перелік свідків; дата затвердження обвинувального акту, вказана у реєстрі матеріалів досудового розслідування(30.05.2018 р.) не співпадає з фактичною датою затвердження, зазначеною у самому обвинувальному акті (31.05.2018 р.); в обвинувальному акті не зазначено місце народження та громадянство ОСОБА_1 ; на порушення вимог ст. 131 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідуванняне містить повного переліку заходів забезпечення кримінального провадження. В порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України відсутнє зрозуміле викладення фактичних обставин в частині місця скоєння кримінального правопорушення. Крім того, згідно доданого реєстру до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про скоєння трьох кримінальних правопорушень за № 42017221050000106, 42017221050000108 та 12017220530003572, але відсутні відомості про прийняття процесуального рішення про їх об`єднання та рішення про визначення підслідності в зв`язку з внесенням відомостей різними органами, що позбавляє сторону захисту можливості оскаржити ці рішення, які є предметом розгляду під час підготовчого провадження.

Також захисник просив скасування арешт, накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.11.2017 року на два комп`ютери, які належать ОСОБА_2 ..

Прокурор проти скасування арешту заперечувала, повідомивши, що дані комп`ютери є речовими доказами у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим вважала, що клопотання задоволенню не підлягає.

Потерпілий та його представник у вирішені клопотання про скасування арешту, покладалися на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2  клопотання захисника підтримав у повному обсязі, просивши про їх задоволення.    

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області від 27.09.2018 року задоволено подання голови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, направлено для розгляду з Орджонікідзевського районного суду м. Харкова до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Частина 5 ст. 34 КПК України передбачає, що спори про підсудність між судами не допускаються.

Як вбачається із матеріалів справи, в підготовчому судовому засіданні від 25.10.2018 року захисник ОСОБА_2 – адвокат Євстігнєєв В.Г. звертався до суду із клопотанням про повернення обвинувального акту.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.10.2018 року (суддя Бондарєва І.В.) обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, повернутий прокурору Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області для приведення його у відповідності з вимогами КПК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 21.03.2019 року, скасована ухвала Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.10.2018 року про повернення прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_2 та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. В ухвалі суду апеляційної інстанції вказувалося, що при поверненні обвинувального акту щодо ОСОБА_2 судом першої інстанції допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що є безумовною підставою для скасування вказаного рішення суду.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, виходячи з наступного.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Фрунзенському районному суду м. Харкова, клопотань щодо обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого не надійшло.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Що стосується скасування арешту з мана, то відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.11.2017 року дійсно накладено арешт на майно, яке вилучене 08.11.2017 року на підставі ухвал судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.10.2017 року про проведення обшуку за адреосю: АДРЕСА_2 , а також за адресою: АДРЕСА_3 . В ухвалах суду вказувалося, що майно на яке накладено арешт може мати доказове значення по справі, а також з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження та крім того, з метою проведення ряду процесуальних слідчих дій, різного роду досудових експертиз.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 170 КПК України:

- метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді;

- підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті;

- арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно......., щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього захисту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд, системно аналізуючи норми діючого кримінального процесуального закону у їх застосуванні при вирішені клопотання про скасування арешту на майно, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки захисником не доведено, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба і що арешт накладено необґрунтовано.

На теперішній час підстав для скасування арешту судом не вбачається.

Необхідно наголосити, що ч. 4 ст. 374 КПК України передбачає, що у резолютивній частині вироку зазначаються рішення щодо речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Враховуючи, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про пробацію» права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом, складання досудової доповіді слід доручити Начальнику Чугуївського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Роз`яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 314-316 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

       В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Євстігнєєва В.Г. про повернення обвинувального акту, скасування арешту з майна – відмовити у повному обсязі.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова на 08 липня 2019 року об 11 годині 30 хвилин.

В судове засідання викликати осіб згідно реєстру, доданого до обвинувального акта.

Доручити Начальнику Чугуївського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області скласти та подати до суду в строк до 08 липня 2019 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя -