Справа № 2-435/10

                                                               Р І Ш Е Н Н Я              

                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

   09  лютого 2010   року       Шевченківський  районний  суд  м.Львова

в  складі:  головуючого  судді    Свірідової  В.В.

при   секретарі                              Дмитраш  І.І..

     розглянувши   у  відкритому   судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.Львові  справу  за  позовною  заявою  Львівської  спеціальної  загальноосвітньої  школи-інтернат  №  104  для  дітей, які  потребують  корекції   розумового  розвитку   до ОСОБА_1  про  зобов”язання  до   вчинення   дій  та   усунення  перешкод   в  користуванні  земельною  ділянкою,-

                                                          ВСТАНОВИВ :

  12.08.2009 дирекція Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №104 звернулася  до суду з позовною заявою, в якій просить зобов”язати ОСОБА_1 залишити самовільно  зайняту  територію  школи і знести дерев”яну будівлю,  що  знаходиться  в м.Львів-Брюховичі  на  вул.Незалежності України,1. Обгрунтовуючи  позовні  вимоги  зазначив, що   школа -інтернат №104 існує  з 1959 року  і  підпорядкована Головному  Управлінню освіти і науки Львівської облдержадміністрації. В школі навчаються діти, які потребують корекції розумового розвитку. Згідно державного  акту  № 02969 від 20.02.2002 року  у    постійному  користуванні  школи-інтернату  №  104 перебуває  7,74 гектарів  землі  для  обслуговування будівель та  споруд та  два озера. Відповідач ОСОБА_1Д, проживає ІНФОРМАЦІЯ_1  звернувся  у 2004 році до дирекції школи  з  пропозицією надання  ним  допомоги  в  очистці двох шкільних  озер, облагородженню берегів, встановленню огорожі, всього на площі 1,2га. Так, 10.09.2005 року між школою і  відповідачем ОСОБА_1 було укладено двосторонню угоду про співробітництво, обумовлено  терміни  дії  угоди про співробітництво  з 10.09.2005 року до 31.12.2007 року.  Угодою  про  співробітництво   передбачено, що в зв”язку із грошовими і матеріальними витратами ОСОБА_1 для  їх  покриття  на  два роки  буде звільнений  від плати  за корисування землею і озерами, буде  вирощувати рибу з метою реалізації для покриття витрат. Школа-інтернат  брала на себе зобов”язання висаджувати  зелені насадження, скошувати траву, організовувати роботу шкільного «зеленого патруля» для  нагляду за порядком на озерах, організацією безпеки  життя  учнів школи на водоймищах. В  угоді було зазначено- унеможливлення з боку ОСОБА_1 проникнення на територію озер сторонніх осіб, автомашин; погоджено встановлення тимчасової дерев”яної господарської  будівлі для сторожа та  зберігання в ній інвентаря та реманенту.  Однак,  умови угоди про співробітництво постійно порушуються з боку  ОСОБА_1 У грудні 2007 року плановою перевіркою КРУ у Львівській області школу було зобов”язано переглянути угоду про співпрацю з ОСОБА_1 відповідно до вимог  Закону  України «Про оренду». 31.12.2007 року   було   розірвано угоду  про  співробітництво  з  відповідачем, але ОСОБА_1 категорично відмовився залишити територію школи  і озер. На  даний  час територія школи, площею 1,2 га, фактично надалі залишається   захопленою  відповідачем. ОСОБА_1 своїми протиправними діями створив перешкоди  для  школи.  Дирекція  школи просить заяву  задовольнити  та постановити рішення, яким  зобов”язати ОСОБА_1 залишити самовільно зайняту територію школи, знести  зведену ним дерев”яну   споруду та відшкодувати шкоду  за безпідставне  користування 1,2 га землі з січня 2008 року по серпень 2009 року  та  судові  витрати  по справі.

 В процесу розгляду справи  позовні вимогим неодноразово представником  позивача уточнювались  і  остаточно  дирекція  школи просила  суд постановити  рішення, яким  зобов”язати ОСОБА_1 знести дерев”яну споруду, вивести  її  за межі шкільної території, залишити земельну територію школи-інтернату  і  унеможливити його особисте перебування  невідомих осіб ним залучених  до  присутності  на  шкільній території.

      В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовну  заяву підпримав, посилаючись  на  викладені  в   позові  обставини, просить  її  задовольнити.

    Відповідач  ОСОБА_1  в  судовому  засіданні  позов  не  визнав. Пояснив,  що   оскільки  існував  договір про співпрацю з  директором  школи, який діяв до 31.12.2007 року,  він  користувався  земельною  ділянкою  та  озерами  на  території  інтернату. Дерев”яну  споруду  поставив  з  дозволу  директора   інтернату.    

    Заслухавши паояснення сторін, дослідиши матеріали справи, з"ясувавши дійсні обставини справи, суд  приходить до висновку, що позов  підлягає  до  задоволення  з наступних підстав.

            Відповідно до ст.391 ЦК України  власник  майна має право  вимагати  усунення перешкод  у здійсненні  ним  права  користування  та  розпорядження  своїм  майном.

              Згідно  ст.376 ч.4 ЦК  України  якщо  власник (користувач) земельної ділянки  заперечує  проти визнання  права власності  на нерухоме майно  за  особою, яка здійснила  самочинне  будівництво  на  його земельній  ділянці, або  якщо  це  порушує  права  інших  осіб, майно підлягає знесенню  особою, яка  здійснила (здійснює) самочинне  будівництво, або  за  її  рахунок.

    В  судовому  засіданні  було  встановлено, що  у  грудня 2007 року  плановою перевіркою КРУ у Львівській області школу-інтернат №104 було зобов”язано переглянути угоду про співпрацю з гр.ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону  України «Про оренду».

           31.12.2007 року школою  і ОСОБА_1 у  двохсторонньому  порядку було розірвано угоду про  співробітництво. Однак, ОСОБА_1, категорично  відмовився  залишити територію школи і озер і на даний час територія школи, площею 1,2 га фактично залишається  захопленою ОСОБА_1

            Відповідно до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України право  власності  на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту    державної   реєстрації  цих  прав.

          Відповідно  до  вимог  ст.126  ЗК  України  право  власності  на  земельну  ділянку  і  право  постійного  користування  земельною  ділянкою  посвідчується   державними  актами.

         Згідно державного  акту  № 02969 від 20.02.2002 року  у  постійному  користуванні  школи-інтернату  №  104 перебуває  7,74  гектарів  землі  для  обслуговування  будівель та  споруд та  два озера  за  адресою  смт.Брюховичі, вул.Незалежності  України,1.

          З  угоди про   співробітництво  від  10  вересня 2005  року  між  Львівською спеціальною загальноосвітньою   школою-інтернат  № 104   в  особі  дитректора  ОСОБА_3  та  ОСОБА_1  вбачається, що  предметом  даної  угоди   була  співпраця  у  здійсненні  спільної  програми  по  благоустрою  шкільних  озер, облагородженню  берегів, можливості  подальшому  запровадженню  рибного  господарства.  Дана  угода  діяла  до 31  грудгня 2007  року.

         З  акту  розірвання  угоди від 31.12.2007 року про співробітництво у здійснення спільної програми по благоустрою та практичному використанню озер Львівської школи-інтернату  №104 вбачається, що  дана  угода  між  сторонами  розірвана.

         З  акту  інспекції  державного архітектурного-будівельного контролю у Львівській області від 15.05.2009 року  вбачається, що  ОСОБА_1  встановив   господарську  будівлю  на  території  школу - інтернату  за  адресою  смт.Брюховичі, вул.Незалежності  України,1  без дозвільних  документів,за  що, його  було  притягнуто  до  адміністративної  відповідальності.

        Крім того, школою-інтернатом №104 відповідач попереджений про негайне звільнення самовільно  зайнятої  території школи, і знести  зведену  будівлю та  вивезти з її території   школи.   Однак на такі законні вимоги  директора  школи  ОСОБА_1 не реагує, чим  своїми  протиправними діями  створює  перешкоди  для  школи, що  заважає  здійсненню навчально-виховного процесу .  

       Відтак  на  підставі  наведеного  вище    позов  слід  задовльнити.    Зобов”язати  ОСОБА_1   знести  самовільно  збудовану  ним  дерев”яну  споруду , збудовану  на  земельній  ділянці, яка  розташована  за  адресою- вул.Незалежності,1 в  смт. Брюховичі, м.Львова  та  яка належить  на  праві  постійного  користування  Львівській  спеціальній  загальноосвітній  школі-інтернат  №  104  для  дітей, які  потребують  корекції   розумового  розвитку . Зобов”язати  ОСОБА_1  не  чинити  перешкод  Львівській  спеціальній  загальноосвітній  школі-інтернат  №  104  для  дітей,  які  потребують  корекції   розумового  розвитку   в   користуванні   зазначеною  вище   земельною  ділянкою.

      Стягнути ,відповідно до  вимог  ст. 88  ЦПК  України,  з  ОСОБА_1  в  користь Львівської  спеціальної  загальноосвітньої  школи-інтернат  №  104  для  дітей, які  потребують  корекції   розумового  розвитку, судові  витрати  у  справі  в  сумі  38,50  грн.

Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 88, 209, 212, 214,215, 218 ЦПК України ,  ст.ст. 376 ч.4,391 ЦК  України,   ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України,  -

                                                                    ВИРІШИВ :    

       Позов  задовольнити  повністю.

          Зобов”язати  ОСОБА_1   знести  самовільно  збудовану  ним  дерев”яну  споруду , збудовану  на  земельній  ділянці, яка  розташована  за  адресою- вул.Незалежності,1 в  смт.Брюховичі,м.Львова  та  яка належить  на  праві  постійного  користування  Львівській  спеціальній  загальноосвітній  школі-інтернат  №  104  для  дітей, які  потребують  корекції   розумового  розвитку  .

        Зобов”язати  ОСОБА_1  не  чинити  перешкод  Львівській  спеціальній  загальноосвітній  школі-інтернат  №  104  для  дітей,  які  потребують  корекції   розумового  розвитку   в   користуванні   зазначеною  вище   земельною  ділянкою.

      Стягнути  з  ОСОБА_1  в  користь Львівської  спеціальної  загальноосвітньої  школи-інтернат  №  104  для  дітей, які  потребують  корекції   розумового  розвитку , судові  витрати  у  справі  в  сумі  38,50  грн.

      Рішення  може  бути  оскаржено   в  апеляційному  порядку  до  апеляційного суду Львівської  області   через  Шевченківський  районний  суд м.Львова  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього  протягом  20 днів апеляційної  скарги, з  подачею  її  копії  до апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.4  ст.295  ЦПК  України.  

      Суддя                                                    В.В.Свірідова