Справа 4-240\08
ПОСТАНОВА
іменем України
27 жовтня 2008 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Цілюрик В.П. при секретарі Ліннік В.О. за участю прокурора Маслія Є.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові скаргу директора ТОВ «КІРІТ-2007» ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, -
ВСТАНОВИВ:
26 вересня 2008 року Харківським міжрайонним прокурором порушено кримінальну справу стосовно службових осіб ТОВ «КІРІТ -2007» за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та використання завідомо підроблених документів за ознаками складу злочинів, передбачених. З ст. 212, ч. 3 ст. 358 КК України.
На вказану постанову директором ТОВ «КІРІТ-2007» ОСОБА_1 подана скарга, у якій остання просить скасувати вказану постанову, посилаючись на те, що приводом та підставою до порушення кримінальної справи за ст. ст. 212 ч.3, 358 ч.3 КК України став акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки №3129/152-3540816 від 29.08.08. «про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, поданої ТОВ «КІРІТ-2007» за червень 2008 року». На думку заявника, при винесені вказаної постанови були суттєво порушені вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно до ч .4 ст .97 КПК України коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи службових осіб або витребування необхідних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи.
У судовому засіданні представник ТОВ «КІРІТ-2007» ОСОБА_2 доводи викладені у скарзі підтримав у повному обсязі та просив скаргу задовольнити.
Представник Харківської міжрайонної прокуратури проти доводів викладених у скарзі заперечував, просив скаргу директора ТОВ «Кіріт-2007» відхилити, а постанову про порушення кримінальної справи залишити в силі, мотивуючи тим, що кримінальну справу порушено із дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали, що стали підставою для порушення вказаної кримінальної справи, суд вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно наданих матеріалів підставою до порушення вказаної кримінальної справи став акт
проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки №3129/152-3540816 від 29.08.08.
«про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з
податку на додану вартість, поданої ТОВ «КІРІТ-2007» за червень 2008 року». Згідно з
висновками акту перевірки, в ході перевірки встановлено порушення ТОВ «КІРІТ - 2007» п.п.7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення підприємством податкового кредиту на суму 7 423 373 грн., внаслідок чого донараховану суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками червня 2008 р. у розмірі 7 423 373 грн. За результатами перевірки 09.09.08. начальником Харківської об'єднаної державної податкової інспекції винесено податкове повідомлення - рішення № 004461520/0, яким визначено ТОВ «КІРІТ-2007» суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 795 591, 65 грн. (у т.ч. основний платіж - 7 424 373, 00 грн., штрафні санкції-371 218, 65 грн.)
Реалізуючи своє право на оскарження даного рішення Харківської ОДГП відповідно до п.5.2.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.00., ТОВ «КІРІТ - 2007» 26.09.08. звернулось до Харківської ОДНІ із заявою про оскарження вказаного повідомлення -рішення № 0004461520/0 від 09.09.08.
Відповідно до п.п. 5.2.3. ст. 5 Закону №2182-111 від 21.12.00. Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до абз. З п.п. 5.2.2 ст. 5 вказаного Закону остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Відповідно до п.п. 5.2.4. ст. 5 Закону №2181-111 від 21.12.00. день закінчення процедури
адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання
платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним
рішення контролюючого органу податкове
зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Згідно з п.п. 5.2.6. ст. 5 вказаного Закону якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом, за винятком коли таке обвинувачення не тільки базується на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.
Відповідно до преамбули Закону №2181-111 від 21.12.00. цей Закон є спеціальним законом
з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або
фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів
(обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Так, відповідно до п.3 постанови пленуму Верховного Суду України № 15 від 08.10.04. «Про деякі питання застосування законодавства про відповідність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинене умисно.
Згідно з п. 15 вказаної Постанови №15 від 08.10.04. злочин, передбачений ст. 212 КК України є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом №2181-111, а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язків платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті).
Відповідно до абз.З п.15 вказаної Постанови вразі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.
Незважаючи на цей факт, в порушення вимог Закону №2181-111 та ст. ст. 94, 97, 98 КПК
України Харківським міжрайонним прокурором порушено кримінальну справу стосовно
службових осіб ТОВ «КІРІТ-2007» за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 212 ч.3,
358 ч.3 КК України.
Враховуючи викладене, а також те, що ст. 212 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисні дії, пов'язані з ухиленням від сплати податків, суд вважає наявність висновків інспекторів Харківської ОДГП, які не є експертами, про заниження службовими особами ТОВ «КІРІТ-2007» податкових сум, що підлягають сплаті до бюджету, а також щодо використання
підроблених податкових накладних, інформацією, яка в силу ст. 97 КПК України підлягає перевірці та недостатньою для порушення кримінальної справи.
За таких обставин, факти порушення чинного законодавства, відображені в акті Харківської ОДІ 11 потребують подальшої перевірки, а прийняте Харківським міжрайонним прокурором рішення про порушення даної кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. . 212 КК України є передчасним.
Крім того, у постанові про порушення кримінальної справи від 26.09.2008 р. зазначено, що 15.08.2008 р. посадові особи ТОВ «КІРІТ-2007» листом № 15\08-5 надали в Харківський ВДПІ завірені копії підробних податкових накладних від імені ПП «Агролідер»
В матеріалах справи, наданих до суду не містяться поводи та підстави для порушення кримінальної справи за ч. 3 ст. 358 КК України, ніхто з посадових осіб ТОВ «КІРІТ-2007», ПП «Агрофірма-Сипайло» та ПП «Агролідер» з цих підстав не опитувались, взагалі не зазначено з яких саме підстав зроблено висновок про підробку податкових накладних. Також в оскаржуємій постанові та матеріалах, які стали підставою для порушення справи немає судження щодо того, ким було здійснено підробку, яке рішення з цього приводу прийнято відповідно до ст. . 97 КПК України.
П. 7.2. Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено необхідні реквізити для податкової накладної. Податкові накладні, які містяться в матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу(№№ 18 від 10.01.2008 p., 21 від 14.012008 p., 25 від 17.01.2008 p., 12 від 09.01.2008 p., 7 від 05.01.2008 p., З від 02.01.2008 p., 2 від 02.01.2008 p., 25 від 05.10.2007 p., 39 від 31.10.2007 p., 32 від 16.10.2007 р.) відповідають цим вимогам.
Враховуючи, що постанова про порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ТОВ «КІРІТ-2007» за ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358 КК України на містить даних стосовно того, що стало підставою для порушення вказаної кримінальної справи, ОСОБА_1 у скарзі навела обґрунтування порушення її прав та законних інтересів порушенням вказаної кримінальної справи, тому суд вважає, що постанова від 26.09.2008 р. про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу директора ТОВ «КІРІТ-2007» ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ТОВ «КІРІТ-2007» за ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358 КК України - задовольнити.
Винесену 26.09.08. Харківським міжрайонним прокурором постанову про порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ТОВ «КІРІТ -2007» за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358 КК України, - скасувати.
В порушенні кримінальної справи за вказаними фактами стосовно службових осіб ТОВ «КІРІТ-2007» - відмовити.
На постанову може бути подана апеляція в апеляційний суд Харківської області протягом 7 діб з моменту її винесення. Подача апеляції не зупиняє виконання даної постанови.