Справа № 128/450/18

УХВАЛА

26 червня 2019 року                                                місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Москвичової О.Р.

та учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Покоєвича А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_2 , підписану представником ОСОБА_3 , про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 29 травня 2018 року по цивільній справі № 128/450/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на загальну суму 119 986 грн 60 коп.,

УСТАНОВИВ:

26.04.2019 ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною заявою, поданою та підписаною представником Покоєвичем ОСОБА_4 .

Заява обґрунтована тим, що Вінницьким районним судом Вінницької області 29.05.2018 було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на загальну суму 119 986 грн 60 коп.

З Єдиного реєстру боржників відповідач дізнався, що у Вінницькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області стосовно нього відкрито виконавче провадження і одразу ж 06.03.2019 відправив заяву про отримання копії даної постанови.

27.03.2019 відповідач отримав копію постанови про відкриття провадження, з якої стало відомо про рішення Вінницького районного суду Вінницької області, одразу ж 28.03.2019 він замовив копію даного рішення та отримав його 11.04.2019.

Представник заявника зазначає, що за адресою, куди надсилались відповідачу повідомлення із суду, він не проживає, а останні три роки проживає у смт Стрижавка та заочне рішення не отримував.

Причиною неявки відповідача у зал судового засідання являється неотримання повідомлень, які надсилалися йому на адресу, за якою він не проживає, а також це унеможливило подати відзив у запропонований судом строк.

Отже, відповідач був позбавлений таких процесуальних дій, які мав на меті зробити, якщо був би присутній на судовому засіданні, в тому числі подання відзиву на позов, оскільки він не приймав участі у судовому засіданні.

Доказами в судовому засіданні буде зустрічний розрахунок, наведений в п. 1) даної заяви; а також порушення норм матеріального і процесуального права, наведених в п. 2) п. 6) даної заяви.

Ознайомившись з заочним рішенням суду, вважає його таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Банк вказує, що відповідач отримав кредит в сумі 5000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік, згідно розрахунків банку, доданих до позовної заяви, тіло кредиту становить 4 512,26 гривень, а тому 27,60% мають нараховуватись саме на цю суму.

Згідно розрахунків банку заборгованість виникла 26.08.2013, тобто з дня виникнення заборгованості по день розрахунків банку, долучених до позову, складає 4 роки і 6 місяців:

-період з 26.08.2013 по 31.08.2014 = 1 рік і 2 місяці під 27,60%:тіло 4 512,26 х27,60%= 1 245,4 грн% в рік ? 12 місяців=103,8х 1 рік і 2 місяці= 1 453 гривні 02 коп.

-період з 01.09.2014 по 31.03.2015 = 7 місяців під 32,40%:тіло 4 512,26 х32,40%= 1 443,9 грн % в рік ? 12 місяців=120,3 х7 місяців =822 гривень 01 коп.

-період з 01.04.2015 по 31.12.2017 = 2 роки і 9 місяців під 42,00%:тіло 4 512,26 х 42,00%= 1 895,1 грн % в рік ? 12 місяців = 157,9 х 2 роки 9місяців = 5 210 гривень 07 коп.

Загальна сума відсотків за весь період розрахунку становить 7 485 гривень 01 коп. Тобто, банк мав нарахувати відсотки в сумі 7 485 гривень 01 коп., а не 119 986,60 грн.

Наведений вище підрахунок є дуже грубим, оскільки тут не враховано проплати, які відповідач робив для погашення кредиту, не враховано дату початку заборгованості, коли саме виникла заборгованість і з якої дати банк почав нараховувати відсотки, не враховано пільговий період на який відсотки не нараховуються і так далі.

В даному випадку банк умисно сприяв збільшенню розмірів збитку, а саме тим, що незаконно нараховував пеню та штрафні санкції на кредит, який не відповідає розміру, що вказаний в договорі б/н від 12.01.2012 та не вірних розрахунків відсотків по кредиту.

Також із рішення суду вбачається, що до матеріалів позовної заяви не долучено кредитного договору, яким передбачено істотні умови даного кредиту, а інші документи (заява і Умови та правила банківських послуг) не містять інформації на який термін видано кошти, який порядок їх повернення, не встановлено строк платежів за кредитом чи процентами, не вказана дата їх прийняття, відсутній підпис уповноваженої особи банку яка їх прийняла.Тому докази повинні бути завірені належним чином та подаватися в оригіналі, а позивач подав ОСОБА_5 з умов та правил представлення банківських услуг, що затвердженні приказом, який не завірений належним чином.

3 рішення суду видно, що банком застосовано три види санкцій, що прямо заборонено законом:1) штраф –  5 689,84 гривень;2) заборгованість за пенею та комісією у сумі – 4 756,89 гривень та 3) штраф – 500 гривень.

Однак, позивач не тільки неправомірно збільшив суму штрафів, а ще й подвійно їх хоче стягнути з відповідача, бо як вбачається з рішення суду, усі штрафи та пеня уже включені в суму по картці. Тому тут має місце подвійне стягнення та фінансові махінації.

Такий істотний дисбаланс прав і обов`язків не відповідає загальним принципам цивільного законодавства та в повній мірі не відповідає розумності, добросовісності та справедливості, а має на меті лише незаконне збагачення позивача.

В даному випадку банк не зазнав збитків, а навпаки сприяв настанню таких подій, що спричинили такі збитки, тому такі дії спрямовані на збагачення за рахунок відповідача.

Також в рішенні суду не надано чіткого обґрунтування, як нараховувалась пеня і на яку суму.

До того ж згідно умов договору у відповідача по картці був пільговий період, тобто у цей період штрафи, пеня та відсотки відповідачу не мали нараховуватись. Однак позивачем у цій частині договір порушено і пільговий період в розрахунках, наданих позивачем, не враховано.

Крім того, зазначає, що банк повинен не просто надавати інформацію про орієнтовну сукупну вартість кредиту, а така інформація має міститися у кредитному договорі або додатку до нього і бути наданою у письмовій формі.

Також зазначає, що позовна заява позивача не обґрунтована належними доказами та не містить доказів на підтвердження суми боргу, стягнення комісії взагалі не передбачено договором, банк умисно сприяв збільшенню розмірів збитку, а саме тим, що незаконно нараховував пеню та штрафні санкції на суму кредиту, яка не відповідає розміру кредиту, яку підвищив незаконно банк, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

За вказаних обставин просить суд поновити строк на оскарження вищевказаного заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області та скасувати його.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 – адвокат Покоєвич А.О. підтримав заяву про перегляд заочного рішення, просить поновити строк на оскарження заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 29 травня 2018 року по цивільній справі № 128/450/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на загальну суму 119 986 грн 60 коп. та скасувати його. В обгрунтування поданої заяви зазначив, що ОСОБА_2 за адресою реєстрації не проживає з 2011 року, а проживає в смт Стрижавка, на підтвердження чого подав відповідні довідки. Про заочне рішення суду ОСОБА_6 дізнався 06.03.2019, коли на роботу прийшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження. Доказами, якими обгрунтовуються заперечення проти вимог позивач, є контррозрахунок, зроблений представником ОСОБА_2 та наведений в заяві про перегляд заочного рішення, а також те, що судом при винесенні заочного рішення не було враховано те, що банк в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку по кредиту, не були враховані проплати по кредиту, які здійснювалися ОСОБА_2 , а також те, що було застосовано три види штрафних санцій.

Представник заінтересованої особи (позивача по справі) АТ КБ «ПриватБанк» попередньо направив на адресу суду письмовий відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 25.04.2013  ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієїстатті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін уформулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.Договір підписувався повнолітньою, дієздатною особою. На момент укладення цього договору відповідачем його умови визнавались. У анкеті-заяві від 25.04.2013 для отримання кредитної картки відповідачем вказана інформація про себе, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_2 висловив згоду про укладення договору та виявив бажання оформити на своє ім`я Кредитку «Універсальна» та особистим підписом зазначив, що: «Я згоден з тим, що ця заява, разом зі Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді… Я зобов`язуюся виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку». Тобто, укладаючи договір, відповідач не ставив під сумнів розумність і справедливість його умов.

Питання відповідності поданої позовної заяви з додатками вимогам чинного законодавства відноситься виключно до компетенції суду. Доказом належного оформлення матеріалів позовної заяви є ухвала суду про відкриття провадження по справі.

Виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань, відповідач належним чином був повідомлений та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи.

Матеріальних підстав для скасування заочного рішення відповідачем в заяві не зазначено. При стягненні заборгованості судом було досліджено наявні у справі докази. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-бухгалтерська експертиза з метою з`ясування питання наявності або відсутності заборгованості відповідача за кредитним договором не проводилась, а тому підстави вважати даний розрахунок заборгованості неналежним відсутні.

Пеня та штраф не є окремими видами відповідальності, а є різновидами штрафних санкцій.

Крім того, виходячи із засад диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦК України) за відсутності клопотання відповідача, суд за власною ініціативою не мав права зменшити розмір неустойки.

Наявність вини кредитора доводить боржник при вирішенні такого спору. Відповідач не надав доказів того, що саме поведінка банку унеможливила виконання ним своїх зобов`язань, що призвело до збільшення обсягу загальної заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.

Позов позивачем було подано до суду 15.02.2018 – до спливу строку позовної давності. Підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов`язання триває, відсутня можливість встановити початок перебігу позовної давності, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

В судовому засіданні 26.06.2019 представник АТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю Сауляк Є.В. підтримав поданий відзив на заяву про перегляд заочного рішення, вказавши також на те, що довідки, надані представником ОСОБА_2 в судовому засіданні, підтверджують те, що відповідач завідомо знав про заочне рішення від 29.05.2018, а не дізнався про нього 06.03.2019 як стверджує його представник. Просить суд відмовити в поновленні строку на перегляд заочного рішення та вважає, що відсутні підстави для його скасування, оскільки судом при винесенні даного рішення були досліджені всі докази.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, надані ними, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Так, копію повного заочного рішення суду відповідач ОСОБА_2 отримав 11.04.2019, що підтверджується його підписом на клопотанні про отримання рішення (матеріали цивільної справи № 128/450/18 - а.с.75), а заяву про перегляд заочного рішення на адресу суду ним було надіслано поштою та отримано судом 26.04.2019, а тому суд вважає можливим поновити ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 29 травня 2018 року по цивільній справі № 128/450/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на загальну суму 119 986 грн 60 коп.

Судом установлено, що заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 29.05.2018 по справі № 128/450/18 позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості задоволено та ухвалено: «Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, № 50, код ЄДРПОУ - 14360570, МФО - 305299; рах. № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором б/н від 25.04.2013 року, станом на 31.12.2017 року в загальній сумі: 119 986 (сто дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 60 (шістдесят) копійок, яка складається з наступного: 4 512,26 гривень - заборгованість за кредитом; 104527,61 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 756,89 гривень – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 гривень – штраф (фіксована частина) та 5 689,84 гривень – штраф (процентна складова). Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, № 50, код ЄДРПОУ - 14360570, МФО - 305299; рах. № НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1 799 гривень 80 копійок» (матеріали цивільної справи № 128/450/18 - а.с. 64-65).

Відповідно до рішення та матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 в судове засідання двічі не з`явився по невідомим суду причинам, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у зв`язку з чим суд виніс ухвалу про заочний розгляд даної справи.

Про час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 повідомлявся судом завчасно та належним чином шляхом направлення документів по справі та судових повісток на зареєстровану в установленому законом порядку адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена у довідці Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Вінницькій області (матеріали цивільної справи № 128/450/18 - а.с. 45).

Стаття 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» декларує, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Відповідно до положень, викладених в ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (визначення термінів), вбачається, що «місце проживання» - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; «документи, до яких вносяться відомості про місце проживання», - це паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Згідно з положеннями, викладеними у ч.1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

З аналізу вищевикладених норм права судом убачається, що місцем проживання фізичної особи є не фактичне місце проживання такої особи, а зареєстроване у встановленому закон порядку місце проживання фізичної особи.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

       Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

       Аналізуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 . Залишаючи заяву заявника (відповідача по справі) Пугачова Ю.В. про перегляд заочного рішення без задоволення, суд виходить з того, що проведення заочного розгляду справи можливе лише у разі наявності умов, визначених у ст. 280 ЦПК України.

Законодавець встановив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суди повинні дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справ: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи. Лише за наявності всіх п`яти умов суд може провести заочний розгляд справи.

Суд вважає, що судом дотримані умови проведення заочного розгляду даної цивільної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню за наявності у сукупності таких умов: якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявником та його представником не доведено перед судом поважності причин неявки заявника (відповідача по справі) Пугачова Ю.В. в судові засідання. Матеріальних підстав для скасування заочного рішення відповідачем в заяві не зазначено. При стягненні заборгованості судом було досліджено наявні у справі докази. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, суду не надано. Інші зазначені у заяві доводи суд не вважає істотними, а розцінює як незгоду відповідача із мотивами постановленого заочного рішенням суду від 29 травня 2018 року, що не позбавляє його права оскаржити дане рішення в апеляційному порядку. Тому заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити, що ухвала про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від заочного рішення, оскільки така ухвала не передбачена в переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду першої інстанції, визначені ст. 353 ЦПК України.

Окрім того, в контексті ч. 4 ст. 287 ЦПК України, після залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач може оскаржити в апеляційному порядку не таку ухвалу суду, а саме заочне рішення.

Керуючись ст.ст. 280, 287-289 ЦПК України, суд –

                                УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 29 травня 2018 року по цивільній справі № 128/450/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на загальну суму 119 986 грн 60 коп.

Заяву ОСОБА_2 , підписану представником ОСОБА_3 , про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 29 травня 2018 року по цивільній справі № 128/450/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на загальну суму 119 986 грн 60 коп. – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Ю.Ф.Карпінська