Справа № 761/13179/15-ц

Провадження № 2-др/761/2/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в прийнятті додаткового рішення

21 червня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря Вольда М.А.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 761/13179/15-ц за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 березня 2016 року, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 761/13179/15-ц за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 березня 2016 року, в якій вказала, що стосовно не всіх позовних вимог, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, винесено рішення у справі, крім того, судом не вирішено питання розподілу витрат на правову допомогу фахівця в галузі права, не постановлено окремі ухвали та не витребувано докази.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Так, згідно п. 11 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України).

В силу вимог ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, враховуючи строки розгляду даної заяви та відсутності необхідності для виклику учасників справи, заяву розглянуто без повідомлення сторін по справі.

Суд повно та всебічно вививши матеріали вищезазначеної справи вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 12.08.2016 року було частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 березня 2016 року. Визнано неправомірною та скасувано постанову про закінчення виконавчого провадженням №49740496 від 28.03.2016 року, винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Мороз Лесею Євгенівною. В задоволені решти вимог скарги відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.09.2016 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2016 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У подальшому, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.10.2018 року у задоволення вимог скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Враховуючи ту обставину, що ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2016 року було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, а у подальшому відмовлено у задоволенні вимог скарги, відсутні обставини, визначені ч. 2 ст. 270 ЦПК України в частині виконання ухвали, у задоволенні вимог даної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 761/13179/15-ц за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 березня 2016 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов

Повний текст ухвали складено 21.06.2019 р.