ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.01.2010  року                                                                      Справа № 1/155

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                                   Бойченка К.І.

                                                     Семендяєвої І.В.

за присутністю секретаря

судового засідання                                Міхальчук О.А.

та за участю

позивача                                          ОСОБА_3, НОМЕР_1 від 01.10.1996,

                                                     виданий Ленінським РВ УМВС України

                                                     в Луганській області,   

відповідача                                          ОСОБА_4, НОМЕР_2 від 27.01.2006,

                                                     виданий Жовтневим РВ УМВС України

                                                     в Луганській області,                                                     

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                        Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ

на рішення

господарського суду                     Луганської області

від                                                  30.11.2009

у справі                                          № 1/155  

                                          (суддя Василенко Т.А.)

за позовом                                   Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Луганськ             

до  відповідача                                   Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ

про                                                  стягнення 142 824 грн. 50 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням  голови суду від 22.12.2009

ВСТАНОВИВ:

         Позивач, Фізична особа –підприємець ОСОБА_3 (далі –ПП ОСОБА_3І.), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 (далі –ПП ОСОБА_4О.) заборгованості в сумі 142 824 грн. 50 коп.

         Рішенням місцевого господарського суду від 30.11.2009 позов задоволений частково: стягнуто з ПП ОСОБА_4 на користь ПП ОСОБА_3 заборгованість у сумі 113 927 грн. 45 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1139 грн. 28 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 188 грн. 25 коп.  

         У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

         Мотивоване дане рішення доведеністю за матеріалами справи факту поставки позивачем відповідачу насіння соняшника у загальній кількості 66,430 тон за ціною 1715 грн. 00 коп. на загальну суму 113 927 грн. 45 коп., положеннями ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, умовами договору  від 17.07.2009.

         Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

         В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на незаконність рішення, на недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм процесуального права, на положення ч. 2 ст. 207, ст.ст. 626, 638 Цивільного кодексу України, ч.ч. 2, 3 ст. 180, ч.ч. 1, 8 ст. 181 Господарського кодексу України.

         Висновок суду першої інстанції щодо визнання факту підписання сторонами договору купівлі-продажу насіння соняшника скаржник вважає таким, що не відповідає дійсності, оскільки вказаний договір не підписаний з  боку ПП ОСОБА_4 за недосягненням згоди стосовно істотних умов договору, а саме щодо ціни договору.

         Факт отримання відповідачем від позивача товару, за твердженням скаржника, не свідчить про укладення між сторонами договору купівлі-продажу. Накладні, якими обґрунтоване рішення суду першої інстанції та якими визначається кількість та вартість насіння соняшника, за доводами відповідача, підтверджують тільки факт отримання товару, а не факт укладення сторонами договору купівлі-продажу. Крім того, скаржник зазначає про те, що вказані накладні він не підписував.

         З пояснень апелянта, відповідачем позивачу був запропонований проект договору зберігання № 718, на виконання  якого на належний позивачу зерновий склад ПП ОСОБА_4 було відвантажено зерно у кількості 122,96 тон. За твердженням скаржника, отриманий від позивача соняшник є забезпеченням належного виконання умов зберігання відвантаженого позивачу зерна.

         У підтвердження порушення судом першої інстанції норм процесуального права скаржник посилається  на розгляд справи за відсутністю відповідача, який був позбавлений можливості приймати участь у судовому засіданні 30.11.2009 через хворобу.

         Позивач доводи відповідача за апеляційною скаргою оспорює, оскаржуване рішення суду першої інстанції вважає законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права та просить залишити це рішення без змін.

        Посилання скаржника у підтвердження вимог про скасування рішення на порушення судом першої інстанції процесуальних прав відповідача не можуть бути прийняті до уваги. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань, проте жодного разу відповідач (або його представник) до судового засідання не прибув. Посилання скаржника на неможливість приймати участь у судовому засіданні 30.11.2009 через хворобу не може бути прийнято до уваги, оскільки про наявність вказаних обставин суд відповідачем не був повідомлений. Розгляд справи у зв’язку з неявкою відповідача відкладався судом тричі і скаржник не був позбавлений можливості надати суду відзив на позовну заяву та документи на обґрунтування своїх доводів за допомогою органів поштового зв’язку або у інший спосіб.

         Проте за результатами перегляду справи за апеляційною скаргою ПП ОСОБА_4  та з врахуванням доводів сторін у справі судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

         Відповідно до загальних положень про зобов’язання згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Підставами  виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договір     (п. 1 ч. 2 Ст. 11 Цивільного кодексу України).

         Позовні вимоги ПП ОСОБА_3 ґрунтуються на невиконанні відповідачем зобов’язань за договором від 17.07.2009 по оплаті вартості товару, що був поставлений за накладними від 18.07.2009 № 5, від 23.07.2009 № 6 та від 24.07.2009 № 7.

         При прийнятті  рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності за матеріалами справи укладення сторонами договору та наявності у відповідача обов’язку по оплаті поставленого позивачем товару. Вказані висновки суду судова колегія вважає такими, що не відповідають вимогам законодавства та обставинам справи.

         За визначенням поняття згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

         Порядок укладення господарських договорів, передбачений ст. 181 Господарського кодексу України, за приписами якої договір повинен бути підписаний його сторонами та скріплений печатками.

         Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

         Відповідно до ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

         Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України).

         За змістом договору від 17.07.2009 його сторонами є ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_3 За твердженням відповідачки, вказаний договір вона не підписувала, ціна соняшника сторонами узгоджена не була. Доводи відповідача підтверджені позивачем при перегляді справи судом апеляційної інстанції. З пояснень позивача всі питання укладення договору та відвантаження соняшника він узгоджував із ОСОБА_7, чоловіком ОСОБА_4

         Документи на підтвердження наявності у чоловіка ПП ОСОБА_4 повноважень на підписання від імені ПП ОСОБА_4 договору від 17.07.2009 позивачем не надані. Відповідач наявність вказаних обставин оспорює.

         Також, за твердженням скаржника, печатку на договорі від 17.07.2009 відповідач не ставив.

         Обставини укладення ним з чоловіком ПП ОСОБА_4 договору від 17.07.2009 зазначені позивачем і за змістом позовної заяви, але не були враховані місцевим господарським судом при розгляді справи.

         Отже, висловлення суду за рішенням стосовно того, що договір підписаний його сторонами, не відповідає обставинам справи.

         Оскільки відповідач договір від 17.07.2009 не підписував та відповідно договір не укладав, висновок суду щодо наявності у відповідача обов’язків за даним договором є необґрунтованим.

         За наведених обставин, не можуть бути задоволені позовні вимоги, що ґрунтуються на договорі, який сторонами не був укладений, тобто у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

         За твердженням відповідача, соняшник знаходиться у нього у забезпечення виконання позивачем обов’язків за договором зберігання зерна у кількості 122,96 тон, який був відвантажений на належний позивачу склад на виконання проекту договору зберігання, наданого позивачу 18.07.2009. Вказаний договір позивачем не підписаний, тобто сторонами не укладений і посилання відповідача на даний договір є необґрунтованим.

         Враховуючи наведене, соняшник за вказаними позивачем накладними набутий відповідачем без достатньої правової підстави і позивач не позбавлений права витребувати це майно із незаконного володіння відповідача згідно норм цивільного законодавства.

         На підставі викладеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з віднесенням судових витрат за апеляційною скаргою на позивача.

         Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, п. 2  ст. 103, п.  3  ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

         1. Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Луганської області від 30.11.2009 по справі № 1/155  задовольнити.

           2. Рішення господарського суду Луганської області від 30.11.2009 по справі № 1/155  скасувати.

          3. У задоволенні позову відмовити.

         4. Стягнути з ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_3, на користь ОСОБА_4, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код № НОМЕР_4 судові витрати по сплаті держмита за апеляційною скаргою у сумі 569 грн. 64 коп.

         Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.

         Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      І.В.Семендяєва