ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем   України

22 лютого 2010 року                                                   Справа 2а-26703/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.

при  секретарі судового засідання Юрченко О.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Сватівської районної державної адміністрації Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії,    

За участю представників сторін:

позивач: не з’явився,

представник відповідача: не з’явився,  

В С Т А Н О В И В :

            15 жовтня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Сватівської районної державної адміністрації Луганської області, в якому позивач просив суд зобов’язати відповідача згідно п. 6 Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 674 від 02.12.1992 року, здійснити подання до Луганської обласної державної адміністрації про видачу громадянину України ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

            Позивач в судове засідання не з’явився, 01.12.2009 року надав заяву про розгляд справи без його участі.

            Представник відповідача в судове засідання не з’явився, 24.02.2010 року надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю, справу розглядати без його участі.  

           Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

 Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходився на строковій військовій службі у складі воєнізованої частини 63159, яка виконувала будівельні роботи із забезпечення ядерних випробувань в населених пунктах Семипалатинської області, що  підтверджується довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Казахстану.

          Відповідно до положень ч. 3 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.1992 року № 674, мають право на пільги та компенсації тільки ті особи, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Згідно архівної довідки від 16.07.2008 року, виданої Центральним архівом Міністерства оборони Республіки Казахстан, ОСОБА_1 був залучений до військово-будівельних робіт по забезпеченню ядерних випробувань на Семипалатинському випробувальному ядерному полігоні.

Вищевказана постанова, на відміну від відповідних нормативно-правових актів Російської Федерації та Республіки Казахстан, не стосується громадян, які брали участь у монтуванні, обслуговуванні та проведенні регламентних робіт із спец зарядами, а також які проходили військову службу, працювали або мешкали на територіях, що зазнали радіаційного забруднення від випробування ядерної зброї, радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих.

Дія Закону Республіки Казахстан «Про соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок ядерних випробувань на Семипалатинському ядерному полігоні» розповсюджується тільки на громадян Республіки Казахстан. На громадян інших держав дія цього Закону може розповсюджуватися лише в разі існування відповідних міждержавних угод.

Оскільки угода в частині надання зазначених пільг між Республікою Казахстан та Україною не підписана, суд вважає, що відсутні підстави для встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала від ядерних випробувань.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Таким чином, оскільки в задоволенні позову було відмовлено, суд вважає, що підстав для стягнення витрат по сплаті судового збору немає.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сватівської районної державної адміністрації Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

           Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

           Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

           Повний текст постанови виготовлено 01 березня 2010 року.

  СУДДЯ                                                                                       Т.С. УШАКОВ