№ 2-а-8594/09/2270/2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2010 року Хмельницький окружний адміністративний суд
В складі:
головуючого судді Боровицького О. А.
при секретарі Лоборчук Л. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом суб‘єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання дій протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 травня 2009р. №001531704/0/3884 . Позовні вимоги вмотивовані тим, що 13 травня 2009 року відповідачем прийнято відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 001531704/0/3884 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем 5640 грн., за штрафними санкціями 2820 грн., всього 8460 грн. Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень є акт про результати позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності, своєчасності та повноти нарахування податку на додану вартість, достовірності заявленого податкового кредиту з податку на додану вартість за липень-вересень 2008 року, за наслідками перевірок інших платників, які свідчать про порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість". Позивач вважає, що висновки які викладені в акті та податковому повідомленні-рішенні є неправомірними, вказане повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки висновки відповідача суперечать вимогам ст.ст. 2, 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
На підставі вищенаведеного, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2009р. №001531704/0/3884 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість .
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, подала суду письмові заперечення та пояснила, що ДПІ у м. Хмельницькому було проведено позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 За результатами перевірки встановлено заниження позивачем суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет, за період з серпня по вересень 2008р. на суму 5640 грн., про що складено відповідний акт №4002/17-4/НОМЕР_1 від 29.04.2009 року. На підставі акту перевірки позивачу визначено податкове зобов'язання, з врахуванням штрафних санкцій, в сумі 8460 грн., з них 2820 грн. - штраф.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В період часу з 23 по 29.04.2009 року на підставі направлення №001039 від 23.04.2009 року виданого ДПІ у м. Хмельницькому проведена позапланова виїзна перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності, своєчасності та повноти нарахування податку на додану вартість, достовірності заявленого податкового кредиту з податку на додану вартість за липень-вересень 2008 року, за наслідками перевірок інших платників, які свідчать про порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість".
За результатами перевірки відповідачем складено акт №4002/17-4/НОМЕР_1 від 29.04.2009 року , відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення вимог п.п.7.2.4 та п.п. 7.2.6 п.п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в наслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 5640 грн.
13 травня 2009р. відповідачем прийнято відносно позивача податкове повідомлення-рішення №001531704/0/3884 яким встановлено порушення п .п.7.2.4 та п.п. 7.2.6 п.п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та визначено суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем 5640 грн., за штрафними санкціями 2820 грн., всього 8460 грн.
Судом встановлено, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п .п.7.2.4 та п.п. 7.2.6 п.п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ґрунтуються на встановленні факту віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних отриманих від ПП ОСОБА_2 на загальну суму 5519.11 грн.
Згідно з пп. 7.4.5 п 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів ( послуг), не підтверджені податковими накладними.
Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість" право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст. 9 вказаного Закону.
Відповідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари ( послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2009 року справа № 2-а-2034/09/2270/2 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, а також визнано недійсним з 08.07.2008р. ( з моменту реєстрації) свідоцтво платника ПДВ, судом встановлено, що відповідно до проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ПП ОСОБА_2, що остання ніякого відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності не мала, а лише за винагороду в розмірі 1000 грн. погодилась формально оформитись приватним підприємцем, не маючи на меті здійснювати підприємницьку діяльність. ПП ОСОБА_2 ніяких угод з іншими суб'єктами господарювання не укладала, жодних документів не підписувала, печатки не виготовляла, що підтверджується поясненням від 09.01.2009р.
Позивачем на вимогу суду не надано суду, а судом під час судового слідства не здобуто належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що позивачем придбано товар якій ним в подальшому використаний в господарський діяльності саме в ПП ОСОБА_2, а відомості викладені в видаткових накладних та податкових накладних виданих ПП ОСОБА_2 відповідають дійсним обставинам справи, не є фіктивними.
Суд не приймає до уваги надані позивачем на підтвердження фактів придбання товарів в ПП ОСОБА_2 докази, а саме договір №1206/8к з додатками до нього, та податкові накладні у відповідності до яких позивачем використано товарно-матеріальні цінності в господарський діяльності, оскільки вказаними доказами підтверджується лише факт використання товарно-матеріальних цінностей, однак, як зазначалось вище не підтверджується факти придбання їх саме в ПП ОСОБА_2.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що висновки відповідача про безтоварність операцій проведених між ПП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, податковий кредит позивачем визначено безпідставно, ПДВ за відшкодуванню з бюджету не підлягає незважаючи на наявність у позивача податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ, а отже позивачем допущено порушення вимог п .п.7.2.4 та п.п. 7.2.6 п.п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Судом встановлено, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ґрунтуються на встановленні факту віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно податкової накладної отриманих від ВАТ Подільська телефонна компанія "Мітел" на загальну суму 121.37 грн.
Згідно з п.1.7 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п. 7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ВАТ Подільська телефонна компанія "Мітел" існують договірні відносини, що підтверджується, договором №38 "Про надання телекомунікаційних послуг юридичним особам від 28 березня 2006 року, платіжними документами, належним чином оформленими податковими накладними, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивачем не використовувався в господарський діяльності телефонний зв‘язок оскільки вони ґрунтуються на припущеннях.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до переконання, що позивачем не допущено порушень вимог п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а отже податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області від 13 травня 2009р. №001531704/0/3884 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в частині визначення податкового зобов‘язання в розмірі 181,5 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 121 грн., штрафні санкції на суму 60,5 грн. е протиправним, підлягає скасуванню.
Керуючись Законами України "Про державну податкову службу в Україні", "Про податок на додану вартість", ст.ст. 2 7, 8, 9, 11, 71, 86, 99, 158, 159, 161, 162, 163, 167 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов суб‘єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання дій протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області від 13 травня 2009р. №001531704/0/3884 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в частині визначення податкового зобов‘язання в розмірі 181,5 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 121 грн., штрафні санкції на суму 60,5 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 05 лютого 2010 року.
Суддя