ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Ступакової І.Г.,
суддів – Бітова А.І.,
– Милосердного М.М.,
при секретарі – Конопляній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Малиновської районної державної адміністрації Одеської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення грошової допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Малиновської районної державної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправною відмови в проведенні перерахунку виплати разової щорічної грошової допомоги до 05 травня та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій за 2004 - 2008 роки.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що він, як учасник бойових дій, на підставі ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної грошової допомоги до п’ятого травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Однак за 2004-2008 роки зазначена допомога була нарахована та виплачена відповідачем у меншому розмірі.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Малиновської районної державної адміністрації Одеської міської ради щодо виплати у не повному обсязі ОСОБА_2 разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до Дня Перемоги у 2007-2008 роках. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Малиновської районної державної адміністрації Одеської міської ради на користь ОСОБА_2 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2007-2008 роки у сумі 3865,30 гривень.
В задоволені решти позовних вимог – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
Позивачу виплачувалася до 05 травня грошова допомога як учаснику бойових дій у 2004 році в розмірі 120 грн., у 2005 році в розмірі 250 грн., у 2006 році – 250 грн., у 2007 році – 280 грн., у 2008 році в розмірі 310 грн..
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання щорічної грошової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій передбачено ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, статус яких має позивач, виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно частинам 1 та 4 ст. 17-1 названого Закону вказану виплату здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Однак Законами України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», «Про Державний бюджет України на 2005 рік», «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено інші розміри виплат щорічної допомоги до п’ятого травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зазначені Закони України в періоди з 05 травня по 30 вересня 2004, 2005, 2006 років, протягом яких позивач міг отримати грошову допомогу за відповідний рік, не визнані неконституційним. Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мали однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 05 травня учасникам бойових дій.
На підставі ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними Законами України Про Державний бюджет України на 2004, 2005, 2006 роки фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення відповідних статей Законів України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», «Про Державний бюджет України на 2005 рік», «Про Державний бюджет України на 2006 рік» .
Із врахуванням викладеного позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за період з 2004, 2005, 2006 років задоволенню не підлягають.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального та матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2009 року.
Головуючий:
Судді: