ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2009 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого – Ступакової І.Г.
суддів – Бітова А.І
– Милосердного М.М.
при секретарі – Конопляної М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року по справі за позовом прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфорвард», Приватного підприємства «Техно-експрес» про визнання угоди недійсною, -
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2008 року прокурор Суворовського району м.Одеси звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Укрфорвард», Приватного підприємства (далі ПП) «Техно-експрес» про визнання угоди від 02.04.2007 року № 32, укладеної між ТОВ «Укрфорвард» та ПП «Техно-експрес» недійсною.
В обґрунтування своїх позивних вимог позивач посилався на те, що спірна угода була укладена відповідачами без відповідного дозволу (ліцензії) на автоперевезення у ПП «Техно-експрес», оскаржувана угода суперечить вимогам чинного законодавства, що призвело до заниження ТОВ «Укрфорвард» своїх податкових зобов’язань з ПДВ на суму 11135 грн. 02 коп., що призвело до неповного нарахування та сплати податку на додану вартість до бюджету.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року відмовлено у задоволення позовних вимог прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси.
В апеляційній скарзі прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 02.04.2007 року ТОВ «Укрфорвард» уклало з ПП «Техно-експрес» угоду № 32 про організацію транспортно-експедиційних послуг для ТОВ, а саме: співпрацювати з посадовими особами для своєчасного відправлення зерновозів; контролювати рух по шляху прямування; інформування Замовника про дату відправлення та графік руху.
30.04.2007 року підприємства підписали акт виконаних робіт за вказаним договором, за яким його сторони визнали, що ПП надало, а замовник прийняв організаційні послуги по транспортуванню та експедируванню зернових культур та їх вартість склала 66810 грн. 10 коп., в тому числі ПДВ у розмірі 11135 грн. 02 коп.
Колегія суддів вважає за правильне погодитися з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з позову, метою адміністративного позову - визнання угоди між відповідачами недійсною, є встановлення факту заниження відповідачем ТОВ «Укфорвард» податкового зобов’язання з податку на додану вартість, у зв’язку з чим, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, в данному випадку заниження податкового зобов’язання з ПДВ, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети.
За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.
Судом першої інстанції не було виявлено доказів, які б підтверджували те, що укладення спірної угоди не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов’язків, чи свідчили б про намір сторін ухилитися від оподаткування внаслідок виконання саме спірного договору.
Здійснення же автомобільних перевезень без отримання спеціального дозволу (ліцензії), на що посилається позивач, тягне за собою наслідки та відповідальність, передбачені спеціальним діючим законодавством, і не може бути виключною підставою для висновку про укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.
Однак, судом першої інстанції не враховано того, що вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути предметом позову з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, передбачені ч. 1 ст. 208 цього Кодексу. Цю норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, – нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається, а тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов’язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.
Органи державної податкової служби в такому випадку можуть на підставі п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі – якщо справу не належить розглядати а порядку адміністративного судочинства.
Згідно ч.1 ст. 203 КАС України – постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, на підставі ч.1 ст.203 КАС України, судова колегія вважає необхідним скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.4 ч.1 ст. 198; ч.1 ст. 203; п.4 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси задовольнити частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року скасувати.
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфорвард», Приватного підприємства «Техно-експрес» про визнання угоди недійсною.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2009 року.
Головуючий:
Судді: