Ухвала

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 161/2861/16-ц

провадження № 61-10698ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 грудня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 06/08-І/02 від 18 січня 2008 року у розмірі 8 958,03 дол. США та 12 652 грн 56 коп.

В обгрунтування позову зазначало, що 18 січня 2008 року між відкритим акціонерним товарситвом акціонерним банком «Укргазбанк» правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 06/08-І/02, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 30 тис. дол. США з 18 січня 2008 року по 17 січня 2028 року зі сплатою 12,9 % річних, а позичальник зобов`язався здійснювати повернення кредиту та сплату процентів у передбачені цим договором строки.

Зазначало, що ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 17 лютого 2016 року сума заборгованості складає 8 958,03 дол. США та 12 652 грн 56 коп., що складається з строкової заборгованості за кредитом 8 143,91 дол. США, поточної заборгованості по процентам 48,80 дол. США, простроченої заборгованості по процентах 765,32 дол. США та 12 652 грн 56 коп. заборгованості по пені.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року, позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 06/08-І/02 від 18 січня 2008 року у розмірі 2112,88 дол. США, що станом на дату ухвалення рішення становить 57 613 грн 23 коп., а також пеню за прострочення платежів по процентах у розмірі 2 733 грн 69 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У травні 2019 року до касаційного суду надійшла касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 грудня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті провадження, якщо, зокрема, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України визначає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно із пунктом 3 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Судами встановлено, що станом на 17 лютого 2016 року сума заборгованості складає 8 958,03 дол. США та 12 652 грн 56 коп., що складається з строкової заборгованості за кредитом 8 143,91 дол. США, поточної заборгованості по процентам 48,80 дол. США, простроченої заборгованості по процентах 765,32 дол. США та 12 652 грн 56 коп. заборгованості по пені.

Також, 19 грудня 2013 року позивач звертався до суду з позовом до відповідача про стягнення кредитної заборгованості, яка становила 9 692,51 дол. США, а заборгованість по пені - 2 733 грн 69 коп.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2014 року позовну заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 у справі № 161/21870/13 про стягнення грошових коштів залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.

За період з 20 грудня 2013 року по 19 грудня 2018 року відповідачем було сплачено борг у сумі - 7 579,63 дол. США.

Встановлено, що банк пред`явив до позичальника вимоги щодо дострокового повернення кредиту, звернувшись з позовом до суду у грудні 2013 року про стягнення всієї суми кредитної заборгованості, а тому у позивача припинилося право нараховувати проценти та неустойку після цієї дати.

Ураховуючи, що після пред`явлення вимоги банком, відповідачем сплачено борг у сумі 7 579,63 дол. США, суди дійшли до правильного висновку, що з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 112,88 дол. США та 2 733 грн 69 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, які залишились непогашеними після пред`явлення вимоги про дострокове погашення боргу у грудні 2013 року.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права, якими врегульовано порядок та строки виконання зобов`язань у відносинах, що стосуються позики, зокрема, статей 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України є безпідставними, оскільки судами правильно застосовані вказані норми права при вирішенні спору, а також враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 28 березня 2018 року (справа №14-10цс18), що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Доводи касаційної скарги про те, що сплачена боржником сума боргу після 19 грудня 2013 року, як погашення заборгованості, визначеної станом на 19 грудня 2013 року, була зарахована на погашення нарахованих поточних процентів, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що звернувшись у 2013 році до суду із позовом про стягнення кредитної заборгованості, банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту та змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, у зв`язку з чим дійшли обґрунтованого висновку про те, що нарахування процентів за користування кредитними коштами поза строком дії кредитного договору не передбачено.

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 грудня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко

В. О. Кузнєцов