ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ                    

18.02.2010                                                                          Справа  № 14/88

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ""Надія України", м. Київ

в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ""Надія України", м. Ужгород

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

про стягнення солідарно заборгованості у загальній сумі 8142, 58 грн. (в тому числі                       сума 6000, 00 грн. - основна сума боргу, сума 1890, 00 грн. - відсотки за користування кредитом та  сума 252, 58 грн. - нарахована пеня ),

                                  Суддя                                                      В.І. Карпинець

Представники:

від позивача в особі філії: Балога М.І.  –начальник Закарпатської філії за дов.                  від 02.04.2008р.

від відповідача 1:  ОСОБА_1- Фізична  особа - підприємець

від відповідача 2:  ОСОБА_2 - Фізична  особа - підприємець

          СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ""Надія України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ""Надія України", м. Ужгород   (далі –позивач в особі філії) звернулося до господарського суду з  позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (далі –відповідач 1) та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород (далі – відповідач 2) про стягнення солідарно заборгованості у загальній                                    сумі 8142, 58 грн. (в тому числі сума 6000, 00 грн. - основна сума боргу,                            сума 1890, 00грн. - відсотки за користування кредитом та  сума 252, 58 грн. - нарахована пеня ).

У попередньому судовому засіданні було оголошено перерву, що підтверджено   засвідченням особистими підписами  представників сторін, проставленими на звороті ухвали суду від 12.02.2010 р. (а.с. 33 - 34), для надання можливості сторонам узгодити спір у добровільному порядку шляхом розстрочки або відстрочки сплати заборгованості та  подати до матеріалів справи докази про досягнення такої домовленості.  

          У судовому  засіданні 18.02.2010 р. керівником філії позивача, з урахуванням обставини відсутності у матеріалах справи доказів про досягнення домовленості щодо узгодження  спору у добровільному порядку шляхом розстрочки або відстрочки сплати заборгованості, позовні вимоги підтримано в повному обсязі з посиланням на підтвердження позовних вимог долученими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема посилається на порушення відповідачем 1 зобов’язання щодо повернення виданого йому  кредиту та відсотків за користування кредитом за Кредитним Договором.  

Відповідач 1 позовні вимоги визнала в повному обсязі. Разом з тим, зазначено про важкий фінансовий стан та неможливість нею виконання на даний час у добровільному порядку взятих на себе зобов"язань з укладеного кредитного договору   № ДК 517 - 169.

Відповідач 2, як у письмовому відзиві на позовну заяву від 05.02.2010 р., так і у даному судовому засіданні, позовні вимоги визнала в повному обсязі та зазначила також про неможливість погашення заборгованості в даний час, що пов”язано з важким фінансовим становищем.  

          За таких обставин, у даному судовому засіданні справа розглядається по суті та спір вирішується з урахуванням наявних у справі  матеріалів .

Розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення керівника філії позивача та відповідачів 1 і 2 , суд

встановив:

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Ужгород  (далі –кредитор, позивач в особі філії) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород (далі –Позичальник, відповідач 1) 05.11.2008р. було укладено Договір кредиту № ДК 517-169 (далі –Договір кредиту, а.с. 8), яким передбачено, що Кредитор зобов’язується надати Позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит у сумі 9000,00грн. з оплатою по процентній ставці 3% на місяць, а Позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених Договором.

          Відповідно до п.4.2.4 п. 4.2 Договору кредиту, Позичальник зобов”язаний проводити погашення кредиту і відсотків у порядку та строки згідно з графіком погашення кредиту і відсотків  (Додаток №1), який є невід”ємною частиною Договору (а.с.9).  

          Пунктом 6 вищезазначеного Договору кредиту передбачено, що  виконання зобов”язань Позичальника за договором забезпечується Договором                        поруки ДП292 від 05.11.2008р., укладеним між кредитором та  поручителями, зокрема ФОП ОСОБА_2, яка є стороною у спорі –відповідачем 2.

                    Згідно п.п.1.1 Договору поруки № ДП292 від 05.11.2008р. (далі –Договір поруки, а.с.10), Поручитель (ФОП ОСОБА_2) зобов’язується відповідати перед кредитором за виконання ФОП ОСОБА_1 своїх зобов”язань, що випливають з Договору  кредиту № ДК 517-169  від 05.11.2008 р.  

                    Підпунктом 2.3 пункту 2 Договору поруки передбачено, що Поручителі приймають на себе зобов”язання, у випадку невиконання Позичальником зобов”язань за Договором кредиту, здійснити виконання зобов”язання Позичальника в обсязі, заявленому Кредитором  в письмовій вимозі, протягом 3 робочих днів з дати  отримання відповідної письмової вимоги  Кредитора про виконання зобов”язання.

                    Пунктом 3 Договору поруки передбачено відповідальність сторін, яким передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов”язань по Договору кредиту, Поручителі та Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання зобов’язань в повному обсязі.

                    Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що  за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

 Статтею 554 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, де зазначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Пунктом 1 статті 543 ЦК України передбачено, що  у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - кого з них окремо.

          Отже, є правомірним заявлення позивачем в особі філії позову щодо стягнення солідарно з боржника –відповідача 1 та поручителя –відповідача  2, з урахуванням вимог ст.1 та ст. 21 ГПК України та вищезазначеної норми ЦК України, заявленої до стягнення суми  боргу.            

                    Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищезазначеного укладеного Договору кредиту № ДК 517-169 від 05.11.2008 р. та видаткового касового ордеру             № 588 від 05.10.2008 р. (а.с.14), Кредитором було надано, а Позичальником отримано кредит у розмірі 9000, 00 грн.

Разом з тим, Позичальником  було порушено зобов”язання щодо повернення в повному обсязі кредита та відсотків у розмірах та  строки,  передбачені умовами договору відповідно до графіку погашення кредиту і відсотків  (Додатку №1), який є невід’ємною частиною Договору,  у зв”язку з чим вважається заборгованістю              сума 6000,00 грн. - основного боргу по Договору кредиту та сума 1890,00 грн. - відсотки за користування кредитом.

                    У зв”язку з невиконанням Позичальником – ФОП ОСОБА_1 взятих на себе зобов”язань за Договором кредиту, Кредитором було надіслано на адресу Поручителя –ФОП ОСОБА_2, у відповідності до вимог п.п.2.3  п.2 Договору поруки, письмову вимогу про необхідність здійснення виконання зобов”язання Позичальника (а.с.24), яке (зобов”язання) останнім протягом 3 днів виконано не було.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших вимог,  що  звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на вищевикладене, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України,  є правомірним звернення позивача в особі філії до господарського суду з позовом про  стягнення солідарно з боржника –ФОП  ОСОБА_1  та поручителя –           ФОП ОСОБА_2  заборгованості у  сумі 6000,00 грн. - основного боргу по Договору кредиту та у сумі 1890,00 грн.  - відсотків за користування кредитом та оскільки такі позовні є такими, що належним чином позивачем в особі філії відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, відповідачами не спростовані, а тому позов в даній частині підлягає до задоволення, шляхом стягнення солідарно, у примусовому порядку, з відповідачів на користь позивача в особі філії заборгованості у   сумі 6000,00грн. - основного боргу по Договору кредиту та  у сумі 1890,00 грн.  - відсотки за користування кредитом.

          Пунктом 7 Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або сплаті відсотків за користування кредитом, Кредитор має право нарахувати, а Позичальник оплатити пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості.

          Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов”язань у вигляді застосування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) до учасника господарських відносин передбачена вимогами ст. 230 ГК України та також вимогами ст. 549 ЦК України передбачена сплата, зокрема грошової суми у вигляді неустойки  (штрафу, пені)  боржником на користь кредитора у разі порушення боржником зобов”язання.

Пунктом 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні  санкції за   порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Разом з тим, розмір неустойки, що підлягає стягненню з боржника  у вигляді пені обмежений розміром, визначеним ст.3  Закону  України  "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою передбачено, що розмір   пені,  передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.          

З  урахуванням вищезазначених норм  ЦК, ГК України  та ст.3   Закону  України  "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", є правомірним заявлення до стягнення солідарно з відповідачів суми 252, 58 грн.  пені  за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом та  заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом, яка (сума 252, 58 грн.) належним чином підтверджена матеріалами справи, а отже підлягає стягненню, у примусовому порядку, солідарно з відповідачів на користь позивача в особі філії.     

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає солідарно на відповідачів  відшкодування на користь  позивача проведених витрат по оплаті держмита в сумі 102 грн. та витрат по оплаті за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу  в сумі 236 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України,  ст.ст. 526, 543, 553, 554, 611, 612  Цивільного кодексу України,  ст.ст. 4,  4-1, 4-2,  4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7,  32, 33, 34, 43, 44, 49,  77, 82, 84, 85, 115 та 116   Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

вирішив:

1.   Позов задоволити повністю.

2. Стягнути солідарно  з Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_1    / АДРЕСА_1,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1/  та з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України",            м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України" /м. Ужгород, вул. Минайська, 16/206, код ЄДРПОУ 35792805,  п/р 26500209382200 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005/ заборгованість у загальній  сумі 8142, 58 грн. (в тому числі  сума 6000, 00 грн. - основного боргу,  сума 1890, 00 грн. - відсотки за користування кредитом та                 сума 252, 58 грн. - нарахована пеня ),  суму 102 грн. витрат  по оплаті держмита та  суму 236 грн.  витрат по оплаті за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

         Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

           Суддя                                                                              В.І. Карпинець