ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.10 Справа № 25/5/10
Суддя
за позовом –Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району, м. Запоріжжя, 69091, б-р Гвардійський, 137; м. Запоріжжя, 69097, вул. Задніпровська, 7
до відповідача – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 1698,92 грн.
Суддя Дьоміна А.В.
Представники:
Позивача –Прокоп’єва Т.О. дов. № 16 від 04.01.2010
Відповідача –не з’явився
Заявлено позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району м. Запоріжжя заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 1698,92 грн., що складається з: 1620,32 грн. –основний борг за одиницю приєднаного теплового навантаження, 24,38 грн. –3% річних, 54,22 грн. –інфляційні витрати.
Ухвалою господарського суду від 22.12.2009. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 25/5/10, судове засідання призначено на 20.01.2010.
Ухвалою суду від 20.01.2010. судове засідання відкладено на 27.01.2010.
У судовому засіданні 27.01.2010. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі ст.ст.. 173, 193, 198, 199 ГК України, ст. 526, 527, 530, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором куплі-продажу теплової енергії № 404150 від 01.09.2006. просить позов задовольнити. Стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлену теплову енергію за договором куплі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 404150 від 01.09.2006. у сумі 1698,92 грн.
Заява прийнята судом оскільки заявлена у відповідності з вимогами ст. 22 ГПК України.
Відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі, про що зазначає у відзиві на позовну заяву від 26.01.2009. та просить провести засідання без його участі.
Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району м. Запоріжжя та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Запоріжжя був укладений договір куплі-продажу теплової енергії № 404150 від 01.09.2006. згідно з умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії.
В період з лютого 2009. по жовтень 2009. відповідачу була нарахована плата за одиницю приєднаного теплового навантаження у сумі 1620,32 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за теплову енергію від 15.01.2010. поставлену згідно за договором № 404150 від 01.09.2006., а також рахунками за постачання т/енергії:
- За лютий 2009. рахунком у сумі –271,79 грн.
- За березень 2009. рахунком у сумі –296,77 грн.
- За квітень 2009. рахунком у сумі –296,77 грн.
- За травень 2009.рахунком у сумі –296,77 грн.
- За червень 2009. рахунком у сумі –296,77 грн.
- За липень 2009. рахунком у сумі –143,60 грн.
- За серпень 2009. рахунком у сумі –5,95 грн.
- За вересень 2009. рахунком у сумі –5,95 грн.
- За жовтень 2009. рахунком у сумі –5,95 грн.
13.03.2007 року було проведено відключення системи опалення Споживача. Однак, враховуючи той факт, що приміщення - об'єкт за договором №404150 від 01.09.2006., знаходиться в багатоповерховому будинку на першому поверсі (приміщення за адресою: АДРЕСА_2') система опалення пролягає через весь будинок і дане приміщення в тому числі. Тобто, не зважаючи на відключення об'єкта від систем опалення, приєднане теплове навантаження в даному випадку відключити не можливо, а тому Споживач, перебуваючи з Теплопостачальною організацією в договірних зобов'язаннях повинен оплачувати абонплату. Рахунки на опалення та постачання гарячої води відповідачу за цей період не виставляються.
23.06.2009. Споживач звернувся з заявою, в якій просить зробити опломбування видимого розриву на систему опалення. З цього приводу 15.07.09. був складений відповідний Акт. На підставі вказаного Акту з 15.07.09. Споживачу перерахована оплата за одиницю приєднаного теплового навантаження (абонплата), а також внесені відповідні зміни теплового навантаження в існуючій договір „Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді" №404150 від 01.09.2006., про що Теплопостачальною організацією оформлена Додаткова угода №2 від 01.08.09р. Дана Додаткова угода була направлена Споживачу рекомендованою кореспонденцією, однак, погоджена Додаткова угода №2 та зауваження до неї, на адресу Теплопостачальної організації не повернулась.
Пунктом 3.2.6. Споживач забов’язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором .
6.1. Розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до
встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) –на опалення 190,67 грн. та на підігрів води –190,67 грн. діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
6.2. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
6.3. Оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Господарські зобов'язання згідно з діючим законодавством України (ст.ст. 173, 193, 198, 199 ГК України) повинні виконуватися належним чином, у встановлений законом чи договором строк.
Крім того, Відповідачу неодноразово були направлені претензії про наявність боргу за одиницю приєднаного теплового навантаження (абонплату). Але вирішити спір в добровільному порядку сторонам не вдалося.
Всупереч виконанню договірних зобов'язань, Відповідач не здійснив оплату за одиницю приєднаного теплового навантаження (абонплату) за вказаний період в сумі 1620,32 грн.
Відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі, про що зазначає у відзиві на позовну заяву від 26.01.2009. та просить провести засідання без його участі.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Крім того відповідно до ст.. 625 ЦК України –боржник, що прострочив виконання грошового забов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% проценти річних за весь період порушення грошових зобов’язань 24,38 грн., інфляційні витрати 54,22 грн.
Таким чином загальна заборгованість відповідача з урахуванням суми основного боргу, 3% річних та індексу інфляції складає 1698,92 грн.
Факт наявності заборгованості у розмірі 1698,92 грн. підтверджується матеріалами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.
На час розгляду спору в суді відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред’явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 1698,92 слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району, м. Запоріжжя (р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) 1620,32 грн. суму заборгованості за одиницю приєднаного теплового навантаження (абонплата), 3% річних оплати у сумі 24,38 грн., інфляційні втрати у розмірі 54,22 грн. та суму державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.В. Дьоміна