ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2019 р. Справа№ 910/1986/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 20.06.2019,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Балтік Інтернешнл Банк»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 про забезпечення позову

у справі №910/1986/19 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Інвест»

до Акціонерного товариства «Балтік Інтернешнл Банк»

про припинення іпотеки за іпотечним договором та припинення записів про іпотеку та обтяження, внесених на підставі іпотечного договору

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Інвест» (далі - ТОВ «Спец-Інвест» або позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Балтік Інтернешнл Банк» (далі - АТ «Балтік Інтернешнл Банк» або відповідач) про:

1) визнання припиненою іпотеки за Іпотечним договором від 15.08.2006, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Спец-Інвест», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Інвест», та Акціонерним товариством «Балтік Інтернешнл Банк», посвідченим державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Рябикіною A.A., зареєстрованим в реєстрі за № 9-3823;

2) припинення обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом за реєстраційним номером 2018187 від 15.08.2006 про державну реєстрацію іпотеки нежилого будинку-адміністративного (літ. А) за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Спец-Інвест»;

3) припинення обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом за реєстраційним номером 2018116 від 15.08.2006 про обтяження нежилого будинку-адміністративного (літ. А) за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Спец-Інвест»;

4) припинення обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом за реєстраційним номером 2018882 від 15.08.2006 про державну реєстрацію іпотеки нежилого будинку-адміністративного (літ. Б) за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Спец-Інвест»;

5) припинення обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав н нерухоме майно під записом за реєстраційним номером 2018816 від 15.08.2006 про обтяження нежилого будинку-адміністративного (літ. Б) за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Спец-Інвест».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.08.2006 між Акціонерним товариством «Балтік Інтернешнл Банк», яке зареєстроване та здійснює свою діяльність на території Латвійської Республіки, м. Рига (відповідач) та компанією Sompex Impex Trading LLC (Сомпекс Імпекс Трейдінг ЕлЕлСі), зареєстрованою на території Південно-Африканської Республіки, м. Сомерсет-Вест, укладено договір кредитної лінії №13/42/06-305, за умовами якого відповідач видав, a Sompex Impex Trading LLC отримало і зобов`язалось повернути відповідачу кредитні кошти у формі кредитної лінії на загальну суму у розмірі 2 000 000,00 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між відповідачем та Закритим акціонерним товариством «Спец-Інвест», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Інвест», укладено іпотечний договір №9-3823 від 15.08.2006, за умовами якого відповідачу передано в іпотеку вказане вище нерухоме майно. З огляду на припинення зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку із припиненням боржника 03.08.2017 та не реалізацією відповідачем права на звернення стягнення на іпотечне майно до зазначеної дати, позивач звернувся до суду з позовною заявою про припинення іпотеки за іпотечним договором та припинення записів про іпотеку та обтяження, внесених на підставі іпотечного договору на підставі положень статті 609 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України «Про іпотеку».

06.03.2019 позивачем до Господарського суду міста Києва подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

1) накладення арешту на нерухоме майно, а саме: (1) нежилий будинок-адміністративний (літ. А), загальною площею 1175,5 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81; (2) нежилий будинок-адміністративний (літ. Б), загальною площею 489,9 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а;

2) заборони Акціонерному товариству «Балтік Інтернешнл Банк», його представництву, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на внесення змін до відомостей про нерухоме майно, а саме: (1) нежилий будинок-адміністративний (літ. А), загальною площею 1175,5 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81; (2) нежилий будинок-адміністративний (літ. Б), загальною площею 489,9 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а, у тому числі дії, спрямовані на заміну власника вказаного майна.

Необхідність вжиття вказаних заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує фактичним припиненням кредитних та забезпечувальних відносин та існуванням спору щодо права відповідача на звернення стягнення на предмет іпотеки; втратою позивачем права власності на належне йому майно (предмет іпотеки), у зв`язку з вчиненням АТ «Балтік Інтернешнл Банк» одностороннього правочину про звернення стягнення на предмет іпотеки та вчинення державним реєстратором відповідних дій; реальною загрозою продажу майна АТ «Балтік Інтернешнл Банк» третім особам, у зв`язку з наявністю оголошень щодо продажу предмету іпотеки; ускладненням або унеможливленням виконання рішення суду у даній справі та незабезпеченням ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивача у разі невжиття забезпечувальних заходів, з огляду на необхідність вчинення додаткових дій, направлених на витребування втраченої власності у третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 у справі №910/1986/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Інвест» про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: (1) нежилий будинок-адміністративний (літ. А), загальною площею 1175,5 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81; (2) нежилий будинок-адміністративний (літ. Б), загальною площею 489,9 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що існує зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом заходу до забезпечення позову шляхом накладення арешту спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову. Водночас, оскільки накладення арешту на майно полягає у забороні розпоряджатись ним з метою його збереження, заява в частині заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на внесення змін до відомостей про нерухоме майно, не підлягає задоволенню.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, 25.03.2019 (про що свідчить відбиток вхідного штемпеля Господарського суду міста Києва) Акціонерне товариство «Балтік Інтернешнл Банк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 у справі №910/1986/19 та винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Спец-Інвест» про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме:

- неналежне обґрунтування та мотивування необхідності та наявності підстав (доказів) для вжиття заходів до забезпечення позову, яке полягає у не зазначенні судом, в чому полягає ймовірність утруднення виконання рішення, наслідків невжиття заходів до забезпечення позову та доказів існування відповідних підстав;

- неспівмірність застосованих заходів забезпечення предмету позову, яке полягає у відсутності логічного взаємозв`язку між предметом позову та застосовуваними заходами;

- невідповідність змісту заяви позивача вимогам процесуального закону, а саме відсутність у відповідності до пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 04.04.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Балтік Інтернешнл Банк» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Іоннікової І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі №910/1986/19 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Балтік Інтернешнл Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 у справі №910/1986/19 залишено без руху. Роз`яснено Акціонерному товариству «Балтік Інтернешнл Банк», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції належні докази на підтвердження повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу та клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 у справі №910/1986/19.

18.04.2019 представник апелянта подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про поновлення строку, виправлення описки та виправлення недоліків апеляційної скарги у справі №910/1986/19, до якого було додано докази на підтвердження повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу, а саме: копію ордеру про надання правової допомоги №214875 та копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю Тоцькою А.О.

Клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 у справі №910/1986/19 мотивоване тим, що оскаржувану ухвалу скаржником було отримано 15.03.2019, а тому просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.

У клопотанні про виправлення описки апелянт просить суд виправити допущену скаржником помилку у прохальній частині апеляційної скарги, у зв`язку з чим читати її як: «Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 про забезпечення позову у справі №910/1986/19 скасувати та винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Спец-Інвест» про забезпечення позову».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 поновлено Акціонерному товариству «Балтік Інтернешнл Банк» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 у справі №910/1986/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Балтік Інтернешнл Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 у справі №910/1986/19; розгляд справи призначено на 21.05.2019.

08.05.2019 від представника позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач наголосив на тому, що оскаржувана ухвала прийнята у відповідності з нормами процесуального права, зокрема, положеннями статей 140, 238 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтованою, вмотивованою, а викладені в ній висновки підтверджені наявними в справі доказами.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 №09.1-08/1428/19, у зв`язку із перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2019 справу №910/1986/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Балтік Інтернешнл Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.; призначено справу до розгляду на 18.06.2019.

У судове засідання 18.06.2019 з`явились представники позивача та відповідача.

Суд у судовому засіданні 18.06.2019 перейшов до розгляду апеляційної скарги по суті, заслухавши пояснення представника скаржника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі №910/1986/19 оголошено перерву до 20.06.2019.

У судовому засіданні 20.06.2019 суд продовжив заслуховування пояснень представників сторін по суті апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду без змін.

Представник відповідача просив суд задовольнити його апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 про забезпечення позову у справі №910/1986/19 та винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Спец-Інвест» про забезпечення позову.

У судовому засіданні 20.06.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 про забезпечення позову у даній справі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно з приписами частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії;

Відповідно до частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Разом із тим особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Предметом позову у даній справі є визнання припиненою іпотеки за Іпотечним договором від 15.08.2006, припинення обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записами за реєстраційним номером 2018187 від 15.08.2006, за реєстраційним номером 2018116 від 15.08.2006, за реєстраційним номером 2018882 від 15.08.2006, за реєстраційним номером 2018816 від 15.08.2006.

Оскільки предметом позову у цій справі є вимоги немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

У поданій заяві про забезпечення позову позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: (1) нежилий будинок-адміністративний (літ. А), загальною площею 1175,5 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81; (2) нежилий будинок-адміністративний (літ. Б), загальною площею 489,9 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а; заборони Акціонерному товариству «Балтік Інтернешнл Банк», його представництву, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на внесення змін до відомостей про нерухоме майно, а саме: (1) нежилий будинок-адміністративний (літ. А), загальною площею 1175,5 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81; (2) нежилий будинок-адміністративний (літ. Б), загальною площею 489,9 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а, у тому числі дії, спрямовані на заміну власника вказаного майна, виходячи з наступних обставин.

Заява обґрунтована тим, що 14.08.2006 між Акціонерним товариством «Балтік Інтернешнл Банк», яке зареєстроване та здійснює свою діяльність на території Латвійської Республіки, м. Рига (відповідач) та компанією Sompex Impex Trading LLC (Сомпекс Імпекс Трейдінг ЕлЕлСі), зареєстрованою на території Південно-Африканської Республіки, м. Сомерсет-Вест, укладено договір кредитної лінії № 13/42/06-305 (далі - кредитний договір), за умовами якого відповідач видав, a Sompex Impex Trading LLC отримало і зобов`язалось повернути відповідачу кредитні кошти у формі кредитної лінії на загальну суму у розмірі 2.000.000,00 доларів США.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між відповідачем та Закритим акціонерним товариством «Спец-Інвест» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Інвест» (позивач) укладено іпотечний договір №9-3823 від 15.08.2006 (далі - іпотечний договір), за умовами якого відповідачу передано в іпотеку наступне нерухоме майно:

нежитлова будівля - адміністративна, площею 1175,5 кв. м. розташована за адресою: Україна, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81, літ. А; та

нежитлова будівля - адміністративна, площею 489,9 кв.м., розташована за адресою: Україна, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а, літ. Б (далі разом - предмет іпотеки).

Підставою для подання позову в даній справі стало виявлення позивачем факту припинення боржника за основним зобов`язанням (кредитним договором), а відтак і припинення самого основного зобов`язання та зобов`язання, яке його забезпечувало (застава, іпотека), на підставі положень статті 609 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України «Про іпотеку».

Позивач стверджує, що з огляду на припинення зобов`язань за кредитним договором у зв`язку із припиненням боржника 03.08.2017 та не реалізацією відповідачем права на звернення стягнення на іпотечне майно до зазначеної дати, предметом позову є: припинення іпотеки за іпотечним договором та припинення записів про іпотеку та обтяження, внесених на підставі іпотечного договору.

Судом встановлено, що 21.01.2018 позивач отримав від відповідача повідомлення-вимогу за №13-01/147 від 18.01.2018 щодо порушення боржником основного зобов`язання за кредитним договором із вимогою про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги у позасудовому порядку, шляхом, зокрема:

- придбання відповідачем права власності на предмет іпотеки; або

- продажу відповідачем предмету іпотеки третім особам за визначеною відповідачем вартістю (1 061 764,00 доларів США).

Позивач стверджує, що відповідач фактично реалізував право на звернення стягнення на предмет іпотеки та зареєстрував на себе право власності на вказане майно (підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно), що є беззаперечним доказом порушення прав та законних інтересів позивача та ігнорування відповідачем факту припинення кредитних та іпотечних відносин, так і можливого ускладнення виконання рішення у справі.

Судом встановлено, що наразі власником предмету іпотеки є відповідач, який відповідно до норм чинного законодавства має право розпоряджатися майном на власний розсуд, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, оформлення іпотеки на майно, що належало на праві власності позивачу тощо, вчинення яких до розгляду справи по суті призведе до неможливості виконання рішення суду у даній справі, у зв`язку із очевидною необхідністю вжиття додаткових, економічно та часово затратних заходів, направлених на поновлення порушених прав позивача, а саме ініціювання додаткових справ щодо визнання недійсними угод, витребування майна тощо, що в свою чергу повністю нівелює принцип ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача за результатами розгляду даної справи, перетворюючи механізми їх захисту із реальних в ілюзорні.

Окрім цього, на спеціалізованому інтернет-ресурсі, присвяченому ринку нерухомості Києва, на сайті безкоштовних оголошень нерухомості розміщено оголошення щодо продажу предмету іпотеки (підтверджується скріншотами оголошень, які додані до заяви), що свідчить про обґрунтованість побоювань позивача із приводу можливості відчуження спірного майна на користь третіх осіб. При цьому, посилання скаржника на недоведеність позивачем того факту, що вказані оголошення були опубліковані саме відповідачем, на переконання колегії суддів, не впливають, за вищевстановлених обставин справи, на достатньо обґрунтоване припущення позивача про можливе вчинення саме відповідачем дій по відчуженню спірного майна. Відповідачем, у свою чергу, не надано суду жодних доказів на спростування того, що вказані оголошення щодо продажу предмету іпотеки публікувались не ним чи не на його замовлення.

Наведене свідчить про наявність реальної загрози неможливості позивача захистити свої порушені права в межах даного судового провадження, оскільки якщо відповідачем будуть вчинені дії щодо розпорядження спірним майном та відчужено його на користь третьої особи, позивач не зможе захистити свої порушені права в межах цього судового провадження без нового звернення до суду з вимогою про визнання недійсним такого договору відчуження.

Таким чином, фактичне вчинення відповідачем одностороннього правочину щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, реєстрація за відповідачем права власності на предмет іпотеки, розміщення оголошення щодо продажу такого майна свідчить про реальні наміри відповідача розпорядитися спірним майном, що в свою чергу вказує на необхідність, з метою ефективного захисту порушених прав позивача в межах цього судового провадження, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: (1) нежилий будинок-адміністративний (літ. А), загальною площею 1175,5 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81; (2) нежилий будинок-адміністративний (літ. Б), загальною площею 489,9 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а.

Колегія суддів зазначає, що обраний позивачем захід забезпечення позову безпосередньо пов`язаний з предметом спору і є співвідносним із заявленою позивачем вимогою, оскільки предметом позову в цій справі є немайнова вимога про визнання припиненою іпотеки за Іпотечним договором від 15.08.2006 та припинення обтяжень, які стосуються спірних об`єктів нерухомості, обмеження в праві розпорядження якими позивач і просить суд застосувати до відповідача даною заявою.

Більше того, із доданої позивачем до відзиву на апеляційну скаргу копії заяви про визнання недійсним правочину, пов`язаного із предметом спору, а саме одностороннього правочину АТ «Балтік Інтернешнл Банк» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності від 15.02.2019, вбачається, що наразі до предмету спору входить і питання дійсності правочину, за яким відповідач отримав право власності на спірні об`єкти. Позивачем подано відповідну заяву в порядку статті 237 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем у заяві висловлене достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, суд вбачає наявність зв`язку між заявленим позивачем заходом забезпечення позову і предметом спору, обраний позивачем захід до забезпечення позову відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається. Водночас, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача чи інших осіб, які не є учасниками справи, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для виконання рішення суду в разі повного чи часткового задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходу забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Водночас, оскільки накладення арешту на майно полягає у забороні розпоряджатись ним з метою його збереження, заява в частині заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на внесення змін до відомостей про нерухоме майно, була обґрунтовано відхилена судом першої інстанції в цій частині.

Щодо відповідності змісту заяви про забезпечення позову вимогам Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Колегією суддів встановлено, що позивачем виконано вимоги вказаної вище статті та прямо зазначено у самій заяві (останній абзац сторінки 5) (а.с. 17 матеріалів оскарження), що на його переконання, заходи забезпечення позову не можуть та не призведуть до настання збитків відповідача, у зв`язку з чим відсутні підстави та необхідність вжиття заходів зустрічного забезпечення. Крім того, питання застосування зустрічного забезпечення може бути вирішено в окремому судовому засіданні, якщо відповідачем будуть надані відповідні докази/пояснення щодо можливих збитків.

Окрім цього, у відповідності до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №924/789/18, частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов`язок, вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а відтак, розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

Отже, по-перше, позивачем були надані пропозиції щодо зустрічного забезпечення, а по-друге відсутність таких пропозицій, в будь-якому випадку, не може бути підставою для скасування ухвали про забезпечення позову та/або залишення заяви про забезпечення позову без розгляду.

При вирішенні даного спору судом апеляційної інстанції відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховані висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 13.02.2018 у справі №909/359/17, від 16.08.2018 у справі №922/381/18, від 18.12.2018 у справі №912/1616/18, від 25.02.2019 у справі №924/789/18.

За таких обставин ухвала місцевого суду є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення, наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить.

Висловлені відповідачем в апеляційній скарзі заперечення спростовуються вищевстановленими обставинами справи.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Балтік Інтернешнл Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 у справі №910/1986/19 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 у справі №910/1986/19 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Балтік Інтернешнл Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 у справі №910/1986/19 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2018 у справі №910/1986/19 залишити без змін.

Матеріали оскарження у справі №910/1986/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.06.2019.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко