ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

УХВАЛА

"25" червня 2019 р. Справа № 1/44-НМ

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В.

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.,

представники учасників справи:

позивача- Швидченко В.І.;

третьої особи - не з`явився;

відповідача 1- не з`явився;

відповідача 2- не з`явився;

відповідача 3- не з`явився;

відповідача 4- Паска В.В.;

Прокуратура- Безпалов А.В.,

розглянувши клопотання Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про відвід головуючого судді Грязнова В.В. у справі №1/44-НМ

за позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" м.Житомир

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

Житомирська міська рада м.Житомир

до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України

по Житомирській області м.Житомир

2. Міністерства аграрної політики та продовольства України м.Київ

3. Державного підприємства "Житомирська спеціалізована

пересувна механізована колона" м.Житомир

4. Фонд державного майна України м.Київ

за участю прокуратури Житомирської області

про визнання права власності на майно та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019р. на підс-таві постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.04.2019р. та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями, відкрито апеляційне провадження у справі №1/44-НМ.

У день судового засідання 25.03.2019р. Позивач подав клопотання про відвід головуючого судді Грязнова В.В. у справі №1/44-НМ, у якому посилається на те, що головуючий суддя Гряз-нов В.В. є упередженим та небезстороннім.

Обґрунтовуючи клопотання, Багатопрофільне мале приватне підприємство "Сприяння" заз-начає, що приймаючи до уваги позицію судді Грязнова В.В., яка стала підставою заяви про його відвід (копія на 3-х арк. - додаток №1) зареєстровану ще Рівненським апеляційним господарським судом 24.09.2018р. щодо понять "розгляд справи" та "вирішення справи". так, заявник наголо-шує, що вирішення і розгляд є взаємно поєднані процесуальні акти, які мають чітку і єдину при-чинно-наслідкову базу, а не дві різні обставини, як стверджував суддя Грязнов В.В., крім того, враховуючи ч.3 ст.36 ГПК України, яка встановлює, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя Грязнов В.В. брав участь у розгляді апеляційної скарги по справі №1/44-НМ, він приймав участь в рішеннях, щодо відводу головуючої судді Бучинської Г.Б., його позиція, в багатьох аспектах, відома і не може бути відзначеною неупередженістю та безсторонністю.

На думку заявника, відповідно до норм, передбачених ч.3 ст.36 та п.5 ч.1 ст.35 ГПК України суддя Грязнов В.В. не може брати участь в 5-му апеляційному розгляді справи №1/44-НМ і під-лягає відводу або самовідводу, з огляду на те, що його участь в складі суддівської колегії не від-повідає п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: право кож-ного на вирішення спору що його цивільних прав та обов`язків незалежним та безстороннім су-дом, встановленим законом. У зв`язку з цим Позивач просить Північно-Західний апеляційний господарський суд відвести головуючого суддю Грязнова В.В., і передати розгляд даного апеля-ційного провадження іншому складу суду.

У судовому засіданні 25.06.2019р. представник Позивача підтримав заяву про відвід голову-ючого судді в повному обсязі та надав пояснення. Представники Відповідача-4 та Прокуратури заперечили проти задоволення такої заяви та надали свої пояснення.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить до висновку про його обґрун-тованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у по-рядку, установленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути за-явлений відвід.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення право-суддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи неза-лежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/ 02) від 03.05.2007р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відпо-відно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої при-хильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктив-ного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013р. зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з уста-леною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та пове-дінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи за-безпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виклю-чити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейца-рії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсто-ронністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може вик-ликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної без-сторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсто-ронності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими слова-ми, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рі-шення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концеп-ції незалежності та об`єктивної безсто-ронності тісно пов`язані між собою та залежно від обста-вин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п.62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду чи судді-члену колегії на підставі осо-бистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:

- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачу-ха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усинов-лений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учас-ників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розгля-дав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомо-гу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;

- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи ро-дичами подружжя;

- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і ка-саційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасуван-ня рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстан-цій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключни-ми обставинами у цій справі.

Розглядаючи клопотання Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про відвід головуючого судді Грязнова В.В. у справі №1/44-НМ, необхідно зазначити, що заява ґрунтується на припущеннях та суб`єктивній думці заявника, не підтверджена жодними доказа-ми.

При цьому, подання клопотання про відвід головуючого судді з підстав того, що суддя Грязнов В.В. брав участь у розгляді апеляційної скарги по справі №1/44-НМ та приймав участь в рішеннях, щодо відводу головуючої судді Бучинської Г.Б., його позиція, в багатьох аспектах, відома і не може бути відзначеною неупередженістю та безсторонністю - є припущенням, яке не основане на жодному нормативному акті та фактах. Висловлювання судді Грязнова В.В. жод-ним чином не є порушенням принципу рівності сторін, оскільки не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді, безпосередньо та однозначно не вказують на його особисте упередже-не ставлення до Позивача або особисту прихильність до інших учасників справи, а є лише тлу-маченням понять "розгляд справи" та "вирішення справи".

Враховуючи викладені вище обставини та проаналізувавши приписи чинного законодавст-ва, якими унормовані підстави для відводу судді, необхідно зазначити, що наведені Позивачем у клопотанні про відвід головуючого судді Грязнова В.В. обставини та доводи, базуються на припущеннях, не підтверджені належними і допустимими доказами та не є підставою для від-воду суддів в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України, а тому така заява не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, провадження у даній справі підлягає зупиненню, а матеріали спра-ви - передачі для здійснення визначення автоматизованою системою складу суду на підставі ст. 32 ГПК України для розгляду заяви про відвід судді в порядку ч.3 ст.39 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 42, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про відвід головуючого судді Грязнова В.В. у справі №1/44-НМ визнати необґрунтованим.

2. Зупинити апеляційне провадження у справі №1/44-НМ.

3. Матеріали справи №1/44-НМ передати для здійснення автоматизованого розподілу.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.