Справа №1-227 2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючої - судді Сироветнік Т.І.
при секретарі - Кириченко О.В.
з участю прокурора - Шляхова М.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Щиброво Ленінського району Московської області, громадянин України, росіянин, освіта середня спеціальна, не одружений, не працює, проживає АДРЕСА_1, не судимий,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,
Встановив:
Згідно рішення Автозаводського райсуду м. Кременчука №2-2552 від 16.11.1998 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу на користь ОСОБА_3. Достовірно знаючи про винесене судом рішення, ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання сина: офіційно не працює, не повідомляє ВДВС Автозаводського РУЮ про фактичне місце роботи, на попередження державного виконавця не реагує, не являючись на виклики державного виконавця, матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Станом на 1.01.2007 року заборгованість по аліментам складає 15008 грн. 10 коп.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні інкримінуємого йому злочину визнав повністю, підтвердивши факт злісного ухилення від сплати аліментів на неповнолітнього сина на користь потерпілої ОСОБА_3, оскільки не мав постійного місця роботи, працюючи неофіційно, на виклики державного виконавця не з'являвся, про зміну місця проживання та роботи не повідомляв, аліменти не сплачував, іншої матеріальної допомоги не оказував, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Крім повного визнання вина підсудного підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме показами потерпілої ОСОБА_3, яка підтвердила факт несплати аліментів підсудним, неотримання з боку підсудного ніякої матеріальної допомоги на протязі всього часу стягування аліментів з підсудного - з 1998 року на неповнолітнього сина, факт не бажання працювати.
Враховуючи покази підсудного, суд знаходить, що він правильно розуміє обставини справи, і суд не має сумнівів в добровільності та істинності його позиції, яка ним не оспорюється. Тому суд дослідив докази в.скороченому порядку без виклику свідка та повного дослідження письмових матеріалів справи
Наведені докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для визнання підсудного винним у вчиненні встановленого судом злочину.
Тому, умисні дії ОСОБА_1, виражені в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду аліментів, суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України.
Обговорюючи питання про призначення підсудному покарання, суд враховує тяжкість скоєного злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, який є працездатним згідно висновку ЛКК, посередньо характеризується за місцем проживання, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання підсудного обставини.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд вважає скоєння злочину вперше, повне визнання своєї вини, щире каяття в скоєному.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.
За висновком ЛКК підсудний в лікуванні від алкоголізму та наркоманії не потребує.
На підставі вище викладеного суд доходить до висновку про достатність виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції його від суспільства, застосувавши йому покарання у вигляді громадських робіт на строк в межах санкції статті, за якою його визнано винним.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст.164 КК України, призначивши покарання у вигляді 80 годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб.