Справа № 466/3307/19

У Х В А Л А

25 червня 2019 року                                                                                м. Львів

Суддя Шевченківського  районного  суду м. Львова  Свірідова  В.В.

розглянувши матеріали  цивільної  справи  за  позовною заявою акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

                                                          встановив:

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа № 466/3307/19 за позовом АТ «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Згідно з протоколу повторного розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2019 року судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідовій В.В. передано вищевказану справу.

25 червня 2019 року суддею Шевченківського районного суду м. Львова Свірідовою В.В. заявлено самовідвід з тих підстав, що відповідачем у справі є ОСОБА_1 , яка у той же час є присяжним у Шевченківському районному суді м. Львова.

У відповідності до ст.63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною 9 цієї статті передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Згідно з п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до  практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

За таких обставин, з метою забезпечення неупередженого, справедливого й об`єктивного розгляду справи, а також виключення сумнівів сторін в об`єктивності та неупередженості судді Свірідової В.В., вбачається, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суддя

                                                             постановив:

заяву судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. про самовідвід від 25 червня 2019 року у розгляді цивільної справи №466/3307/19 за позовною заявою акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу – задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В. В. Свірідова