Головуючий 1 інстанції - Савинська І.О.

Справа № 22ц-2430/08

Доповідач - Комаровська Н.В.

Категорія - 42

УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2008р.     м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Комаровської Н.В.,

Суддів - Черевка П.М. , Гончаренко В.М. ,

При секретарі - Возіян Д.А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20.03.08р. , -

встановила:

06.11.07р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення,

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1.

В 2005р. відповідачка ОСОБА_2 із неповнолітньою дитиною самовільно зайняла квартиру,  замінила замки, відібрала кімнату, в зв*язку з чим позивач вимушений проживати в підсобному приміщенні.

ОСОБА_2 приводить в квартиру сторонніх осіб, зловживає спиртними напоями, створюючи неможливі умови для проживання з нею.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив забов*язати відповідачку не перешкоджати в користуванні квартирою та виселити її з дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачка позов не визнала, посилаючись на те, що вона перебувала з позивачем у фактичних шлюбних відносинах з 1997р., в 2000р. у них народилась дочка ОСОБА_4.

На спільні кошти вона придбали квартиру АДРЕСА_1, тому вона має право на проживання разом із дитиною.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20.03.08р. позов задоволений: ОСОБА_2 забов*язана усунути перешкоди в користуванні квартирою та виселена з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 із спірною квартири без надання іншого жилого приміщення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить про скасування рішення, направлення справи на новий розгляд, мотивуючи тим, що суд неповно з*ясував обставини справи, порушив норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.

Звертаючись з позовом про усунення перешкод в користуванні власністю, ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1, відповідачка самовільно зайняла спірне приміщення/тому це порушує його права власника.

Позивач просив виселити ОСОБА_2 на підставі  ст.  ст. 391 ЦК України та 116 ЖК України.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд вирішив спір, застосовуючи  ст.  ст. 386, 391 ЦК України та  ст. 116 ЖК України.

При цьому суд не мотивував свій висновок про застосування  ст. 116 ЖК України до виникших по справі правовідносин між власником квартири та особою, яка , за його ствердженням,  самовільно зайняла житло,  і не звернув уваги на те, що зазначена норма матеріального права регулює відносини, пов*язані із користуванням жилими приміщеннями в будинках державного та громадського житлового фонду.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення, суд виходив з того, що відповідачка ОСОБА_2 самовільно вселилась в спірну квартиру АДРЕСА_1 та на підставі ч.3  ст. 116 ЖК підлягає виселенню без надання іншого житлового приміщення.

З таким висновком погодитись неможна, оскільки суд дійшов до нього без ретельної перевірки доводів сторін.

Так, відповідачка ОСОБА_2 посилалась на те, що вона перебувала в шлюбних стосунках із позивачем, має дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є позивач, разом із ОСОБА_1 вселилась в спірну квартиру, в якій знаходяться сумісні речі сторін, дочка знаходиться на медичному спостереженні за місце проживанням, за цією ж адресою отримується кореспонденція.

За ствердженням відповідачки , з чим погодився і ОСОБА_1 в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім*єю, а також пред*явлений позов про визнання права власності на спірну квартиру, як таку, що придбана за сумісні кошти.

Суд доводів відповідачки не перевірив, вищевикладені обставини не врахував, допустивши неповноту в з*ясування обставин справи, що за п.1 ч.1  ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення.

Крім того, розглядаючи позовні вимоги про виселення ОСОБА_2 разом із малолітньою дитиною без надання іншого житлового приміщення, суд не притягнув до участі у справі орган опіки та піклування Малиновської рай -адміністрації Одеської міськради, хоча пред*явлений позов стосується прав та інтересів дитини.

При таких обставинах судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за п.4 ч. 1  ст. 311 ЦПК України.

Керуючись  ст.  ст.  307 ч.1.п.5, 309 ч.1.п.1, 311 ч.1.п.4 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м.  Одеси від 20 березня 2008р. скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд іншому судді.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.