Справа № 22-8154/08     Головуючий в 1-ій інстанції - Завгородня І.М.

Доповідач - Амелін В.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 грудня 2008 року     м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Амеліна В.І.,

суддів: Українець Л.Д., Черненко В.А.,

при секретарі Пупишевій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах Закритого акціонерного товариства «Приватбанк» на ухвалу судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2008 року у справі за заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу судового наказу щодо стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_3, -

встановила :

ЗАТ «Приватбанк» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2008 року у прийнятті заяви відмовлено на підставі п.2 ч. 1 ст. 100 ЦПК України.

В апеляційній скарзі на зазначену ухвалу представник ЗАТ«Приватбанк», посилаючись на те, що судове рішення постановлено з порушенням норм процесуального права, а викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті заяви ЗАТ«Приватбанк» про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви про видачу судового наказу та доданих до заяви матеріалів вбачається спір про право.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права..

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2007 року між ЗАТ«Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір кредитування, згідно, якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі З 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Договір складається із заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою. Зазначена форма письмового правочину відповідає вимогам ст. 207 ЦК України.

Крім того, з доданих до заяви матеріалів вбачається, що наразі відсутній спір про право.

З огляду на те, що судове рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, судова колегія скасовує ухвалу суду про відмову в прийнятті позовної заяви та передає питання до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 207, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах Закритого акціонерного товариства «Приватбанк» задовольнити.

Ухвалу судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2008 року у справі за заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу судового наказу щодо стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_3 скасувати та питання передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.