УХВАЛА

24 червня 2019 року

Київ

справа №1440/2084/18

адміністративне провадження №К/9901/16791/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Усенко Є. А., Ханова Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у справі № 1440/2084/18 за позовом Колективного підприємства «Миколаївліфт» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

Колективне підприємство «Миколаївліфт» звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 5 червня 2018 року про результати розгляду скарги колективного підприємства «Миколаївліфт» від 25 вересня 2017 року №318 та задовольнити цю скаргу.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 29 жовтня 2018 року позов задовольнив.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 травня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року.

Державна фіскальна служба України звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у справі № 1440/2084/18 та направити справу до апеляційного суду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, Державна фіскальна служба України посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги колегія суддів виходить з такого.

За приписами пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Державна фіскальна служба України у межах встановленого судом строку не подала заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права.

За таких обставин, подана Державною фіскальною службою України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року касаційна скарга є необґрунтованою. У даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України,

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у справі № 1440/2084/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак

підписЄ. А. Усенко

підписР. Ф. Ханова