Номер провадження: 22-ц/813/5447/19

Номер справи місцевого суду: 500/5934/17

Головуючий у першій інстанції Жигулін С. М.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт»

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику сторін цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Жигуліна С.М.

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який згодом був уточнений, до ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» про скасування наказу в частині оголошення догани ОСОБА_1 .

У обґрунтування свого позову, ОСОБА_1 зазначає, що наказом начальника ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» №465 від 28 липня 2017 року йому було оголошено догану за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», однак, як вважає позивач наказ є незаконним та необґрунтованим.

Також позивач зазначав, що він є членом виборного органу профспілкового комітету первинної профспілкової організації всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості», тому притягнення його до дисциплінарної відповідальності допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членом якого він є.

Проте, ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» вказаних вимог не дотримався, та притягнув до відповідальності ОСОБА_1 , попередньо не отримавши згоду на це від профспілкового органу.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд, визнати незаконним та скасувати наказ ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» №465 від 28 липня 2017 року в частині оголошення ОСОБА_1 догани.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2019 року позовні вимоги задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» за №465 від 28 липня 2017 року в частині оголошення догани ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду, ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» подало апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким повністю відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та неповне дослідження, судом першої інстанції усіх обставин справи.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» зазначало, що суд задовольнив позов за обставин, які безпідставно враховані судом з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України, а саме прийняв заяву позивача про зміну підстав позову після закінчення підготовчого провадження, чим порушив ст. 49 ЦПК України.

Відзиву до апеляційного суду не надходило.

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обставинами справи підтверджується відсутність контролю з боку ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки старшого стивідора, за ходом навантажувально-розвантажувальних робіт, проте притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є, а під час оголошення ОСОБА_1 наказу про дисциплінарну відповідальність, адміністрація порту вірогідність такої обставини, як членство в профспілкових органах, не перевірила.

З таким висновком суду, колегія суддів погоджується в повній мірі з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Наказом №465 від 28 липня 2017 року ОСОБА_1 оголошено догану за порушення п.3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» та п.1.4, 3.1, 3.4, 3.6 посадової інструкції старшого стивідора виробничого перевантажувального комплексу №3, що 04 липня 2017 року призвело до пошкодження сталі холодного катання в рулонах та виходу зі строю вантажозахватного пристрою під час перевантаження сталі холодного катання в рулонах (ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ») по технологічній схемі «трюм-портальний кран-трюм», а саме з баржі НОМЕР_1 в баржу № НОМЕР_2 (а.с. 3-4).

На час навантажувально-розвантажувальних робіт позивачем-стропальником у порушення правил безпеки огляд вантажозахватного пристрою не був проведений, що призвело до пошкодження сталі холодного катання в рулонах та виходу зі строю вантажозахватного пристрою під час перевантаження сталі холодного катання в рулонах (ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ») по технологічній схемі «трюм-портальний кран-трюм», а саме з баржі НОМЕР_1 в баржу № НОМЕР_2 .

Перевірка технічного стану повинна проводитись щомісяця, але не була проведена особою, яка відповідає за зберігання захоплювача інженером-технологом ВПК-3.

Також, в судовому засіданні було встановлено, що вантажозахватний пристрій не видавався, а був доставлений до місця роботи водієм автонавантажувача самовільно. За видачу вказаного пристрою відповідає слюсар по такелажу, який був відсутній під час перевезення пристрою до місця роботи.

Вказані обставини підтверджують відсутність контролю з боку позивача на посаді виконуючого обов?язки старшого стивідора.

Разом із тим, за протоколом звітно-виборної конференції ППО ВПС «Захист справедливості» працівників Ізмаїльського морського торгового порту від 16 липня 2017 року позивач був обраний членом профспілкового комітету, а притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, який є членом виборного профспілкового органу, здійснено за відсутності попередньої згоди виборного органу, членом якого він є.

Відповідно до вимог ст. 41 ч.2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст. 252 ч.2 КЗпП України притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є.

Вказана обставина визначена протоколом засідання членів профспілкового комітету ППО ВПС «Захист справедливості» працівників Ізмаїльського морського торгового порту від 18 вересня 2018 року, оригінал якого за клопотанням представників відповідача від 11 січня 2019 року за №03-06/40/11 та в судовому засіданні від 16 січня 2019 року надав у дане судове засідання голова профспілкового комітету ППО ВПС «Захист справедливості» працівників Ізмаїльського морського торгового порту ОСОБА_2 на виконання ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2019 року по даній справі.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо необгрунтованості пояснень представників відповідача про порушення позивачем процесуальної норми у вигляді доповнення підстави для задоволення позовних вимог, яка заявлена після призначення справи до судового розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета, або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до вимог ст. 49 ч.4 ЦПК України зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, зокрема, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв?язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання.

Право на доступ до суду повинно бути ефективним.

В основу таких міркувань покладено «живе право» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - п. 1 ст. 6 Конвенції, та практика Європейського Суду з прав людини.

Захищаючи права одних осіб, суд не вправі порушувати права інших осіб, застосувавши надмірний формалізм.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає передчасними, оскільки не прийняття судом заяви про доповнення підстав позову, з формальних підстав, призведе до невірного ухвалення судового рішення по суті.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).

Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, а правильне по суті рішення суду не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судових рішень, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» - залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 24 червня 2019 року.

Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева

Судді ______________________________________ О.Г. Журавльов

______________________________________Ю.І. Кравець