ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р.                                                           Справа №909/190/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді                                                                                Орищин Г.В.,

суддів                                                                                          Дубник О.П.,

                                                                                                    Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Гула Б.Я.,

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2019  (повне рішення складено 04.02.2019, суддя Шкіндер П.А., м.Івано-Франківськ)

у справі № 909/190/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція інвестиційного менеджменту», м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», м.Київ, в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», м. Івано-Франківськ

про: 1) визнання незаконними дій ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» щодо визнання торгів по предмету закупівлі «Електрична енергія» код ДК 021-2015:093100005 Електроенергія для об'єктів Богородчанського ЛВ УМГ філії «УМГ Прикарпаттрансгаз», за результатами публічних закупівель №PROZORRO: UA-2017-09-29-001040-с, такими що не відбулися на підставі абз.4 ч.2 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку із скороченням видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг; 2) стягнення з відповідача на користь позивача 16 823 762,38 грн. збитків,

представники сторін:

від позивача – Станько М.М.,

від відповідача – Печерний С.Л.

14.03.2018 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – ТзОВ) «Агенція інвестиційного менеджменту» про стягнення з Публічного акціонерного товариства (надалі – ПАТ) «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» 16 823 762,38 грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку (а.с. 4-9, т.1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення електронного аукціону із закупівлі електричної енергії, який проводився філією «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», найбільш економічно вигідною була визнана пропозиція позивача, а в електронній системі закупівель було оприлюднено повідомлення відповідача про намір укласти договір про закупівлю з переможцем аукціону (позивачем у справі). Однак, після направлення позивачем на адресу відповідача підписаних примірників договорів, відповідач, із порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Цивільного кодексу України, відмінив торги. Внаслідок таких протиправних дій відповідача позивач не одержав прибуток, на який розраховував, що відповідно до ст. 22 та 1166 ЦК України є підставою для стягнення збитків (упущеної вигоди).

13.11.2018 позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову (а.с. 187-189, т.4), у якій доповнив прохальну частину позову позовною вимогою про визнання незаконними дій ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» щодо визнання торгів по предмету закупівлі «Електрична енергія» код ДК 021-2015:093100005 Електроенергія для об'єктів Богородчанського ЛВ УМГ філії «УМГ Прикарпаттрансгаз», за результатами публічних закупівель №PROZORRO: UA-2017-09-29-001040-с, такими що не відбулися на підставі абз.4 ч.2 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку із скороченням видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2018 (а.с.199-201, т.4) вказану заяву було задоволено, предмет позову змінено та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати за новими позовними вимогами.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2019 (дата ухвалення рішення згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 04.02.2019 про виправлення описки(а.с. 263-264, т.1) у даній справі позов задоволено (а.с. 241-258, т.4).

Ухвалюючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що:

1) позивач вчинив необхідні дії, спрямовані на укладення договору про закупівлю робіт та направив відповідачу підписані зі своєї сторони договори про закупівлю та заставу разом з додатками, що вимагались тендерною документацією. Натомість, ПАТ Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» не вчинило жодних дій, спрямованих на укладення договору, а після акцептування пропозиції позивача, прийняло рішення про відміну торгів та визнання торгів такими, що не відбулися;

2) із положень чинного законодавства та правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 03.04.2018 у справі №910/5798/17 випливає, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам закону України «Про публічні закупівлі», неможливо відмінити процедуру закупівлі, в тому числі в порядку, передбаченому ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі»;

3) вищенаведене свідчить про порушення відповідачем порядку відміни торгів із закупівлі електроенергії, а також про ухилення ним від укладення договору з ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту», у зв’язку з чим наявні підстави для визнання незаконними його дій щодо визнання торгів такими, що не відбулися за абз.4 ч.2 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі»;

4) незаконне визнання торгів такими, що не відбулися спричинили позивачу шкоду у вигляді неотримання ним прибутку, на який він розраховував при укладенні договору. При цьому, суд першої інстанції визнав обґрунтованим  розрахунок цієї шкоди, що визначена позивачем у розмірі чистого сукупного прибутку за договором купівлі-продажу електроенергії, якби такий був укладений, що розраховується як різниця між вартістю реалізації електричної енергії відповідно до прийнятої відповідачем тендерної пропозиції та її собівартістю, що помножена на обсяг електричної енергії кожного класу напруги, що мав бути переданий, за вирахуванням 18% податку на прибуток.

Дане рішення оскаржило ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» з підстав неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В своїй апеляційній скарзі (із врахуванням письмових пояснень від 10.04.2019) скаржник зазначає наступне:

1) суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про визнання незаконними дій відповідача щодо визнання торгів такими, що не відбулись, оскільки:

- тендерний комітет відповідача мав право визнати торги такими, що не відбулися у разі скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, оскільки таке право передбачено абз. 4 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Спірне рішення тендерного комітету відповідача було обумовлене відсутністю будь-якого фінансування та видатків на 2018-2019 роки на електроенергію у II півріччі 2018 року електропривідними газоперекачувальними агрегатами КС «Богородчани» МГ «Прикарпаттрансгаз» та КС «Бар» УМГ «Черкаситрансгаз» у зв’язку запланованим припиненням діяльності з транспортування природного газу з 01.07.2018 по вказаних об’єктах, про що свідчить протокол засідання правління ПАТ «Укртрансгаз» № 236 від 21.02.2018;

- Законом України «Про публічні закупівлі» передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. На думку скаржника, його рішення про намір укласти договір закупівлі не є офертою чи акцептом пропозиції в розумінні ст. 641, 642 ЦК України. Вказане свідчить про те, що договір з позивачем за результатами торгів не було укладено;

- з огляду на вищенаведене, рішення про визнання торгів такими, що не відбулися, на думку скаржника, могло бути прийнято аж до фактичного укладення договору за результатами торгів;

2) суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку стосовно наявності у філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» повноважень на укладення договору за результатами торгів. Так, відповідно до п. 11.7.3 статуту ПАТ «Укртрансгаз», виключно правління ПАТ «Укртрансгаз» з врахуванням обмежень встановлених статутом та законодавством приймає рішення про вчинення правочину на суму, що дорівнює або перевищує 200 млн грн, але є меншою ніж 500 млн. грн. Сума договору, який відповідач мав намір укласти за результатами торгів, складала 487 272 066, 76 грн. Правління ПАТ «Укртрансгаз» прийняло рішення про відмову в укладенні такого правочину, про що було оформлено протокол засідання правління ПАТ «Укртрансгаз» № 236 від 21.02.2018;

3) суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди із покликанням на ст. 1166 ЦК України. Посилання позивача як на підставу для задоволення позовних вимог на ст. 1166 України свідчить про визнання ним договору, який відповідач мав намір укласти за результатами торгів, неукладеним, що додатково спростовує твердження позивача про порушення його прав та інтересів. При цьому, суд першої інстанції, покликаючись у своєму рішенні на ст. 1166 ЦК України,  наводить суперечливі висновки: з одного боку стверджує про те, що визначенням переможця торгів та прийняттям рішення про намір укласти договір про закупівлю, замовник повністю приймає зустрічні пропозиції переможця та погоджується на укладення договору;  з іншого боку приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача недоговірної шкоди. Також, на думку скаржника, судом не було обґрунтовано повного складу цивільного правопорушення, що є підставою для стягнення збитків;

4) Законом України «Про публічні закупівлі», яким врегульовано спірні правовідносини, не передбачено такого способу захисту прав як стягнення збитків за неукладеним договором внаслідок визнання торгів такими, що не відбулись. Більше того, на думку скаржника, у спірних правовідносинах взагалі не було порушено прав та інтересів позивача, оскільки торги були визнані такими, що не відбулись, з підстав, передбачених законом, що свідчить про те, що у позивача відсутні підстави для обрання такого способу захисту його прав як стягнення збитків;

5) покликання суду першої інстанції у своєму рішенні на постанову Вищого господарського суду України від 03.04.2018 у справі №910/5798/17 та на постанову Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №922/1999/17 є безпідставним, оскільки у вказаних справах розглядалися позовні вимоги про спонукання до укладення договору, а не про визнання дій незаконними;

6) позивач не довів жодним належним та допустимим доказом обставину щодо того, що він міг та повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Окрім того, виходячи з умов неукладеного договору про закупівлю, відповідач не мав обов’язку викупити у позивача весь обсяг електроенергії;

7) обґрунтовуючи розмір збитків, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з метою виконання договору, який не було укладено, придбав у ДП «Енергоринок» електроенергію, яку в наступному нібито планував продати відповідачу, однак зі змісту договору №33321/01 вбачається, що такий було укладено 21.02.2001, тобто за 16 років до оголошення відповідачем торгів, а додатковими угодами сторони лише продовжували його дію, що не свідчить про факт дійсної закупівлі позивачем електроенергії.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. У своєму відзиві (із врахуванням додаткових пояснень від 27.05.2019) він, зокрема:

1) підтримав висновки суду першої інстанції про вчинення відповідачем грубого порушення  вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та ЦК України при визнанні торгів такими, що не відбулися та при подальшому ухиленні від укладення договору про закупівлю. Вказані висновки відповідають правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №910/5798/17, від 01.02.2018 у справі №922/1999/17, від 02.08.2018 у справі №914/1462/17. Окрім того, позивач звернув увагу суду на те, що:

- покликання відповідача на фінансовий план ПАТ «Укртрансгаз» на 2018 рік, погоджений протоколом правління товариства № 228 від 20.11.2017, відповідно до якого не передбачалося фінансування витрат на електроенергію у II півріччі 2018 року електропривідними газоперекачувальними агрегатами КС «Богородчани» УМГ «Прикарпаттрансгаз» не слід брати до уваги, оскільки річним планом закупівель ПАТ «Укртрансгаз» на 2018 рік, затвердженим протоколом засідання тендерного комітету від 29.12.2017, який був оприлюднений в режимі загального доступу та до якого в період з 29.12.2017 до 30.03.2018 не вносилося жодних змін, передбачався предмет закупівлі «Електроенергія для об’єктів Богородчанського ЛВУМГ філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» з очікуваною вартістю 497 216 394, 65 грн. (позиція №125);

- у протоколі засідання правління ПАТ «Укртрансгаз" №236 від 21.02.2018, на який покликається відповідач, вказано, що у разі відмови прийняття рішення щодо укладання договору з ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту», постачання електричної енергії буде відбуватися за договором про постачання електричної енергії з AT «Прикарпаттяобленерго» за регульованим тарифом. Враховуючи викладене, позивач констатував грубе порушення відповідачем принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 цього Закону, якими є добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням;

2) зазначив, що з норм ЦК України, ГК України, а також Положення про філію УМГ «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» випливає, що філія «УМГ «Прикарпаттрансгаз» здійснює саме від імені юридичної особи ПАТ «Укртрансгаз», а не від свого власного імені, всі або частину функцій цієї юридичної особи. Враховуючи, що з моменту початку процедури публічної закупівлі і до її закінчення замовником даної закупівлі був саме ПАТ "Укртрансгаз», його внутрішні процедури та погодження під час закупівлі з філією, яка діє від його імені, є виключно його внутрішнім питанням, яке мало бути вирішене до початку закупівлі, і не впливають та не можуть впливати на правовідносини з учасниками закупівлі, які взаємодіють в даних правовідносинах саме з ПАТ "Укртрансгаз" і можуть не знати, як і не зобов'язані знати, про всі внутрішні документи та процедури товариства. Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Судом в постанові від 01.02.2018          у справі № 922/1999/17 у подібних спірних відносинах;

3) стосовно твердження скаржника про безпідставність рішення суду першої інстанції в частині стягнення заподіяної шкоди, звернув увагу на те, що:

- суд першої інстанції надав об’єктивну оцінку наявності порушеного права та інтересу позивача на момент звернення до господарського суду, яке полягало у не дотриманні відповідачем порядку відміни торгів щодо закупівлі електроенергії відповідно до норм закону України «Про публічні закупівлі»;

- заявлену до стягнення з відповідача суму в розмірі 16 823 762,38 грн. чистого сукупного прибутку (упущеної вигоди) ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» мало отримати за умови належного дотримання відповідачем принципів здійснення закупівель, вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та норм цивільного й господарського права. Належним чином обґрунтований розрахунок вказаної суми наявний в матеріалах справи;

- фінансова звітність відповідача станом на 30.09.2017 та за 9 місяців 2017 року, викладена ним на власному офіційному сайті, дохід відповідача, а також відсутність будь-яких змін в річному плані закупівель ПАТ «Укртрансгаз» на 2018 рік та в тендерній документації, не давали позивачу підстав остерігатися виникнення в майбутньому будь-яких ризиків під час проведення закупівлі електроенергії;

- позивачем, як учасником даної закупівлі, було вжито всіх заходів щодо належного виконання умов тендерної документації, приписів Закону України «Про публічні закупівлі» та забезпечено тендерну пропозицію банківською гарантією № KIEG2699103219 на суму 4 972 163,95 грн., бенефіціаром якої визначено відповідача;

- вищенаведене в сукупності свідчить про наявність в діях відповідача всіх елементів цивільного правопорушення: протиправної поведінки, завданих збитків та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини, а також встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди, а тому суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до законного та обгрунтованого висновку про задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу;

4) вказав, що твердження скаржника про обрання позивачем неналежного способу захисту є безпідставними та спростовуються положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 4 ГПК України, а також рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 за №15-рп/2002. Окрім того, можливість захисту порушених прав позивача саме в обраний ним спосіб підтверджується правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/22706/17 та від 17.05.2019 у справі №920/403/18.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне:

Філією УМГ «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» (замовником) у 2017 році проводилась закупівля електроенергії для об'єктів Богородчанського ЛВУМГ філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз». Відповідне оголошення про проведення відкритих торгів  29 вересня 2017 року було розміщено відповідачем в електронній системі закупівель «Prozorro» (а.с. 16-17, т.1).

Предметом закупівлі визначено електричну енергію 1-го класу напруги в обсязі 271 242 000 кВт*год та 2-го класу напруги в обсязі 900 000 кВт*год, що має поставлятись переможцем торгів в період до 31 травня 2019 року. Загальна очікувана вартість предмета закупівлі відповідно до оголошення та Тендерної документації становила 497 216 394,65 грн. з ПДВ. Кінцевим строком подання тендерних пропозицій було визначено 20 грудня 2017 року. Критерієм вибору переможця Відповідач визначив - 100% найкраща запропонована ціна.

Відповідач скористався електронною системою «Prozorro» для закупівлі електроенергії в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі». ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» взяло участь у відкритих торгах, що проводились замовником, підготувало та розмістило на сторінці закупівлі тендерну пропозицію разом із передбаченими тендерною документацією на закупівлю електричної енергії необхідними документами. Зокрема, вказана тендерна пропозиція була забезпечена банківською гарантією №KIEG269103219 від 19.12.2017 на 4    972    163, 95 грн., бенефіціаром банківської гарантії визначено - ПАТ «Укртрансгаз» в особі Філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» (а.с. 35-36, т.1).

Тендерна пропозиція ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» була розглянута замовником та визнана такою, що повністю відповідає встановленим у тендерній документації вимогам, а також була допущена замовником до оцінки (аукціону), що підтверджується протоколом розгляду тендерних пропозицій від 22 січня 2018 року № 265-р (а.с. 37-39, т.1).

29 січня 2018 року проведено електронний аукціон, за результатом якого ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» було подано найбільш економічно вигідну пропозицію - 487 272 066,76 грн.

Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій № 265-р від 05.02.2018 (а.с. 40-41, т.1) було затверджено рішення про розгляд пропозиції учасника ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту», як такої, що відповідає умовам тендерної документації та підстав для відхилення якої не встановлено.

05 лютого 2018 року відповідачем в електронній системі оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю електричної енергії 1-го класу напруги в обсязі 271 242 000 кВт*год та 2-го класу напруги в обсязі 900 000 кВт*год, на загальну суму 487 272 066,76 грн. з переможцем аукціону - ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» (а.с. 43, т.1).

06 лютого 2018 року на виконання вимог п.2 розділу 5 тендерної документації, ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» надіслало на адресу філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» передбачені документи (а.с. 28, 44-46, т.1).

12 лютого 2018 року ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» надіслало на адресу філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» два підписані примірники договору застави, два підписані примірники договору закупівлі, а також документи, що підтверджують повноваження підписанта – копії статуту, відповідного протоколу загальних зборів та наказу (а.с. 47-48, 162-166, 167-169,  т.1).

Листами від 19.02.2018 та від 22.02.2018 позивач просив відповідача повернути підписаний примірник договору застави (а.с. 49, 170, т.1).

Відповідач договори застави та купівлі-продажу електричної енергії не підписав та на адресу ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» не повернув.

23 лютого 2018 року на інтернет-сторінці закупівлі з'явилась інформація про відміну торгів. Так, у протоколі тендерного комітету № 265-в від 23.02.2018 (а.с. 50-53, т.1), оприлюдненому замовником в електронній системі, торги по предмету закупівлі «Електрична енергія» (Електроенергія для об'єктів Богородчанського ЛВ УМГ філії «УМГ Прикарпаттрансгаз»), номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель UA-2017-09-29-001040-с, визнано такими, що не відбулися на підставі абз.4 ч.2 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку із скороченням видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

У вказаному протоколі, в свою чергу, міститься покликання на протокол засідання правління ПАТ «Укртрансгаз» №236 від 21.02.2018 (а.с. 54-58, т.1), яким вирішено відмовити в укладенні договору між ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» та ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» на суму 487    272    066,76 грн. по вищезазначеному предмету закупівлі.

Вищенаведені обставини жодною із сторін не заперечуються, однак кожна із них надає їм різну правову оцінку.

Вважаючи дії філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» незаконними, ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» звернулося до суду з вимогами про відшкодування своїх збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку) та про визнання незаконними дій відповідача щодо визнання торгів по предмету закупівлі такими що не відбулися.

При цьому, нарахування збитків позивач здійснив наступним чином:

1) предметом закупівлі була електрична енергія 1-го класу напруги в обсязі 271 242 000 Вт*год та 2-го класу напруги в обсязі 900 000 кВт*год;

2) з протоколу розкриття тендерних пропозицій та повідомлення про намір укласти договір вбачається, що загальна ціна договору про закупівлю повинна була становити 487 272 066,76 грн. з ПДВ;

3) згідно розрахунку вартості електричної енергії за результатом аукціону, що було розміщено позивачем на веб сторінці торгів, вартість електричної енергії 1-го класу напруги в обсязі 271 242 000 кВт*год становить 404 273 344,13 грн. без ПДВ (тобто 1,4904526 грн./кВт*год), вартість електричної енергії 2-го класу напруги в обсязі 900 000 кВт*год становить 1 786 711,50 грн. без ПДВ (тобто 1,9852350 грн./кВт*год);

4) собівартість електричної енергії 1-го класу напруги, що реалізується ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» становить 1,41572 грн./кВт*год. (без ПДВ), що включає в себе оптову ринкову вартість закупівлі електричної енергії ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» 1,36572 грн./кВт*год (без ПДВ), тариф на транспортування 0,05 грн./кВт*год(без ПДВ); собівартість електричної енергії 2-го класу напруги, що реалізується ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» становить 1,71172 грн./кВт*год. (без ПДВ), що включає в себе оптову ринкову вартість закупівлі електричної енергії ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» 1,36572 грн./кВт*год. (без ПДВ), тариф на транспортування 0,346 грн./кВт*год. (без ПДВ);

5) з огляду на це, валовий прибуток, що отримав би позивач від здійснення діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом становить:

- 0,0747326 грн./кВт*год. (без ПДВ) для електричної енергії 1-го класу напруги та визначається як різниця між запропонованою відповідачу вартістю електричної енергії в розмірі 1,4904526 грн./кВт*год. (без ПДВ) та її собівартістю в розмірі 1,41572 грн./кВт*год. (без ПДВ);

- 0,2735150 грн./кВт*год. (без ПДВ) для електричної енергії 2-го класу напруги та визначається як різниця між запропонованою відповідачу вартістю електричної енергії в розмірі 1,9852350 грн./кВт*год. (без ПДВ] та її собівартістю в розмірі 1,71172 грн./кВт*год. (без ПДВ);

6) загальний чистий сукупний прибуток (упущена вигода), що позивач мав отримати за умови належного виконання відповідачем своїх обов'язків становить  16 823 762,38 грн. (без ПДВ) та визначається за формулою: 0,0747326 грн./кВт*год. (без ПДВ) за електричну енергію 1-го класу напруги * 271 242 000 кВт*год. + 0,2735150 грн./кВт*год. (без ПДВ) за електричну енергію 2-го класу напруги * 900 000 кВт*год. мінус 18% податку на прибуток 3 693 021,01 грн. (без ПДВ).

Відповідний розрахунок із покликанням на постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.03.2017 за №337 та від 15.12.2016 за №2225, позивачем долучено до матеріалів справи (а.с. 60-61, т.1).

З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, перевіривши оскаржуване рішення в частині задоволення позовної вимоги про визнання незаконними дій відповідача щодо визнання торгів такими, що не відбулися на підставі абз.4 ч.2 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі», колегія суддів зазначає наступне:

Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

У частині 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» надано роз’яснення низці термінів, які вживаються у Законі, зокрема, визначено, що переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

За змістом ст.20 Закону України «Про публічні закупівлі» відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Відповідно до ст. 27, 28 Закону України «Про публічні закупівлі» розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни / приведені ціни тендерних пропозицій. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

Статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що  замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі: 1) якщо ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі; 2) якщо здійснення закупівлі стало неможливим унаслідок непереборної сили; 3) скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель (ч.3 вказаної статті).

Аналогічні відомості щодо визнання торгів такими, що не відбулися, передбачені у п.1 розділу 6 тендерної документації по спірному предмету закупівлі (а.с. 30, т.1).

Статтею 32 вказаного Закону передбачено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з моменту прийняття замовником у встановленому порядку рішення про намір укласти договір про закупівлю, у замовника немає підстав для визнання торгів такими, що не відбулися у порядку, передбаченому ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки в силу імперативних вказівок ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» у замовника виникає обов’язок укласти договір із переможцем торгів у встановлений законом строк.

Вищенаведеним спростовуються доводи скаржника про те, що право визнати торги такими, що не відбулися він має аж до моменту фактичного підписання договору про закупівлю.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідач не надав суду належних доказів скорочення у нього видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг.

Як було зазначено вище, підставою для рішення про визнання торгів такими що не відбулися, яке зафіксовано у протоколі тендерного комітету № 265-в від 23.02.2018, є покликання на протокол засідання правління ПАТ «Укртрансгаз» №236 від 21.02.2018 (а.с. 54-58, т.1), яким вирішено відмовити в укладенні договору між ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» та ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» на суму 487    272    066,76 грн. по вищезазначеному предмету закупівлі. Однак, сам по собі такий протокол засідання правління ПАТ «Укртрансгаз» №236 від 21.02.2018 не є допустими та достатнім доказом скорочення видатків. Крім того, Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено права замовника відмовитися від укладення договору на закупівлю, як про це вказано у резолютивній частині протоколу засідання правління ПАТ «Укртрансгаз» №236 від 21.02.2018.

Колегія суддів відхиляє покликання відповідача, як на доказ скорочення фінансування витрат на електроенергію, на фінансовий план ПАТ «Укртрансгаз» на 2018 рік, погоджений правлінням товариства (протокол № 228 від 20.11.2017), відповідно до якого не передбачено фінансування витрат на електроенергію у II півріччі 2018 року електропривідними газоперекачувальними агрегатами КС «Богородчани» УМГ «Прикарпаттрансгаз», в зв’язку з тим, що через відокремлення діяльності з транспортування природного газу відповідно до плану реструктуризації ПАТ «НАК «Нафтогаз України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 за № 496, з 01.07.2018 чистий збиток на 2018 рік складатиме 8 909,3 млн. грн.

Через місяць після погодження вищевказаного фінансового плану ПАТ «Укртрансгаз», тендерний комітет на своєму засіданні затвердив річний план закупівель ПАТ «Укртрансгаз» на 2018 рік, що є додатком №1 до протоколу засідання тендерного комітету від 29.12.2017, який було оприлюднено на веб- порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

У позиції під №125 річного плану закупівель ПАТ «Укртрансгаз» на 2018 рік» передбачено на січень 2018 року процедуру закупівлі «Відкриті торги», предметом якої є: «Електрична енергія (електроенергія для об’єктів Богородчанського ЛВУМГ філії УМГ «Прикарпаттрансгаз») з очікуваною вартістю 497 216 394,65 грн.».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.

Після оприлюднення  вищевказаного річного плану закупівель, відповідач неодноразово вносив до нього зміни, однак в період з 29.12.2017 по 30.03.2018 позиція під №125 залишалася у річному плані закупівель без змін.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону, або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації. Зазначена у цій частині інформація оприлюднюється Замовником відповідно до статті 10 цього Закону.

Суд наголошує на тому, що рішення правління ПАТ «Укртрансгаз» за №228 від 20.11.2017, яким було затверджено фінансовий план на 2018 рік,  було прийнято після початку процедури  закупівлі електричної енергії. Однак, до початку проведення електронного аукціону та розкриття тендерних пропозицій відповідач відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» не вносив жодних змін до тендерної документації по предмету закупівлі «Електроенергія для об'єктів Богородчанського ЛВУМГ філії УМГ «Прикарпаттрансгаз». Таким чином, колегія суддів вважає покликання відповідача на фінансовий план ПАТ «Укртрансгаз» на 2018 рік необґрунтованими.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не дотримався встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» порядку визнання торгів такими, що не відбулися, у зв’язку з чим відповідні дії відповідача суд першої інстанції обґрунтовано визнав незаконними.

При цьому, суд вважає безпідставними покликання  відповідача щодо відсутності у філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» повноважень на укладення договору за результатами торгів.

Згідно з ч.6 ст.55 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Відповідно до ч.4 ст.64 зазначеного Кодексу підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Згідно зі ст.95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій; філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення; керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Отже, філія не від свого імені, а саме від імені юридичної особи, здійснює всі або частину її функцій, що підтверджується як статутом ПАТ «Укртрансгаз», так і положенням про філію УМГ «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», яке затверджено головою правління ПАТ «Укртрансгаз» 28.12.2011 (із змінами та доповненнями станом на 2017 рік). Так, відповідно до п.2.1.2 положення, управління в особі уповноваженої товариством особи за довіреністю та в межах компетенції встановленої статутом має право вчиняти правочини, укладати договори (угоди, контракти), відповідно до компетенції управління. Відповідно до умов тендерної документації, замовником закупівлі виступало саме ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Прикарпаттрансгаз».

Покликання відповідача на положення п.11.7.3 статуту ПАТ «Укртрансгаз», відповідно до яких виключно правління ПАТ «Укртрансгаз» приймає рішення про вчинення правочину на суму, що дорівнює або перевищує 200 млн грн, але є меншою ніж 500 млн грн. відхиляються судом враховуючи, що з моменту початку процедури публічної закупівлі і до її закінчення замовником даної закупівлі був саме ПАТ «Укртрансгаз», його внутрішні процедури та погодження під час закупівлі з філією, яка діє від його імені, є виключно його внутрішнім питанням, яке мало бути вирішене до початку закупівлі, і не впливають та не можуть впливати на правовідносини з учасниками закупівлі, які взаємодіють в даних правовідносинах саме з ПАТ "Укртрансгаз" і можуть не знати, як і не зобов'язані знати, про всі внутрішні документи та процедури Товариства.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 01.02.2018 у справі № 922/1999/17 з подібних спірних відносин за позовом ТзОВ «Спецпромсистема» до ПАТ «Укртансгаз» в особі філії «УМГ «Харківтрансгаз» про спонукання до укладення договору.

Окрім того, раніше між сторонами вже існували аналогічні правовідносини з приводу закупівлі електроенергії і строною договору закупівлі, який виконувався сторонами, було саме ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Прикарпаттрансгаз».

Стосовно позовної вимоги про стягнення збитків слід зазначити таке:

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином, позивач, вимагаючи відшкодування збитків, повинен довести три перші умови відповідальності, зокрема факт протиправної поведінки відповідача, розмір збитків, причинний зв'язок між ними. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню позивачем; відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.

Окрім цього, пред’явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов’язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно бути б отримані в разі укладення договору і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила її можливості отримати прибуток.

Як було встановлено вище, рішення відповідача щодо визнання торгів такими, що не відбулися на підставі абз.4 ч.2 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» було незаконним, що свідчить про протиправність відповідної поведінки відповідача.

Беручи участь у процедурі закупівлі електроенергії, позивач розраховував укласти з відповідачем відповідний договір, здійснювати постачання електроенергії та отримати прибуток за надання своїх послуг.

Про реальність намірів позивача свідчать наступні обставини:

1) позивач володіє ліцензією на постачання електричної енергії (а.с. 189-197, т.1);

2) позивач має укладений договір з ДП «Енергоринок» про купівлю-продаж електричної енергії, дія якого продовжувалася і за яким позивач здійснював купівлю електричної енергії (а.с. 30-47, т.4);

3) позивач раніше мав договірні відносини з відповідачем та постачав йому електричну енергію (а.с. 86-113, т.1);

4) позивач взяв участь у спірній процедурі закупівлі електроенергії на 2018 рік, подав найбільш економічно вигідну пропозицію та був визнаний переможцем процедури закупівлі. При цьому, з метою участі в процедурі закупівлі, тендерна пропозиція позивача була забезпечена банківською гарантією №KIEG269103219 від 19.12.2017 на суму 4 972 163, 95 грн., бенефіціаром якої визначено ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Прикарпаттрансгаз»;

5) позивачем було вчинено всі необхідні дії, спрямовані на укладення договору про закупівлю робіт та направлено відповідачу підписані зі своєї сторони договори про закупівлю та про заставу разом з додатками, що вимагались тендерною документацією.

Натомість, внаслідок протиправної поведінки відповідача, не повернення ним підписаних договорів та, в подальшому, незаконного визнання ним торгів такими, що не відбулися, договір закупівлі електроенергії, на який розраховував позивач, не був укладений. Таким чином, позивач як переможець торгів, був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме – отримання прибутку за надання послуг з постачання відповідачу електроенергії.

Розмір прибутку, який планував одержати відповідач, обґрунтований ним у своєму розрахунку та становить різницю між вартістю обсягу електричної енергії, що мав бути переданий відповідачу та собівартістю такого обсягу електричної енергії на ринку за вирахуванням податку на прибуток.

При цьому, собівартість електричної енергії (грн./кВт*год.) враховує витрати ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту»,  пов'язані із придбанням електричної енергії на оптовому ринку, її передачу УМГ «Прикарпаттрансгаз» та розраховується як сума оптової ринкової вартості електричної енергії та тарифу на розподіл ПАТ «Прикарпаттяобленерго». Прогнозна оптова ринкова вартість електричної енергії на 4 квартал 2017 року встановлювалась постановою НКРЕКП від 23.03.2017 за № 337. Тариф на розподіл електричної енергії для ПАТ «Прикарпаттяобленерго» для 1-го та 2-го класів напруги у 4 кварталі 2017 року встановлювався постановою НКРЕКП від 15.12.2016 № 2225.

Фактична вартість електричної енергії, що мала реалізовуватись відповідачу (грн./кВт*год.) розраховується як загальна вартість електричної енергії відповідно до прийнятої відповідачем тендерної пропозиції ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» для кожного класу напруги розділена на обсяг електричної енергії відповідного класу напруги, що мав бути переданий на умовах договору.

Чистий сукупний прибуток ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту» за договором купівлі-продажу електроенергії з відповідачем, якби такий був укладений, розраховується як різниця між вартістю реалізації електричної енергії відповідно до прийнятої відповідачем тендерної пропозиції та її собівартістю помножена на обсяг електричної енергії кожного класу напруги, що мав бути переданий (дохід ТзОВ «Агенція інвестиційного менеджменту»), мінус 18% податку на прибуток.

Таким чином, колегія суддів погоджується з правильністю розрахунку розміру шкоди, заподіяної позивачу та визначенням її в розмірі 16 823 762,38 грн.

Вищенаведені факти свідчать про наявність в діях відповідача всіх елементів цивільного правопорушення: протиправної поведінки, завданих збитків та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками. При цьому, відповідач не довів відсутності вини у своїх діях.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 16    823 762, 38 грн. збитків у вигляді неодержаного доходу.

Твердження скаржника про те, що реальний обсяг споживання електроенергії за договором може бути набагато меншим, а отже позивач нарахував завищену суму збитків, базуються на необґрунтованих припущеннях та спростовуються власним волевиявленням скаржника, яке виявилося в тому, що він самостійно визначив обсяг електроенергії, яка планувалася ним до закупівлі. Саме виходячи з цього обсягу, позивач і розраховував на отримання певного прибутку.

Також колегія суддів  відхиляє доводи скаржника про суперечливість висновків суду першої інстанції щодо укладеності чи неукладеності договору про закупівлю електроенергії.

Зважаючи на те, що відповідач прийняв оскаржуване рішення про визнання спірних торгів такими, що не відбулися, договір між сторонами не було укладено. Вказана обставина не заперечується жодною із сторін. Жодна із сторін не приступила до виконання договору і не вважає, що між ними існують будь-які правовідносини, пов’язані із його укладеністю.

Покликання суду першої інстанції на правові висновки, що містяться у постанові Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 922/1999/17, пов’язані винятково із доведенням тієї обставини, що відповідач безпідставно ухилявся від укладення договору про закупівлю, а позивач вчинив всі залежні від нього дії, спрямовані на укладення такого договору.

Колегія суддів наголошує, що предметом позову у даній справі не є вимога про  зобов’язання укласти договір чи спонукання до його укладення. Позивач обрав інший спосіб захисту, який відповідає вимогам цивільного законодавства. Порушення прав позивача незаконними діями відповідача обґрунтовано вище.

Твердження скаржника про те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено такого способу захисту прав як стягнення збитків за неукладеним договором не приймаються судом до уваги, оскільки, як було зазначено вище, правові підстави для обрання саме такого способу захисту містить ЦК України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2019  у справі №909/190/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»  – без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2019.

Головуюча суддя                                                            Г.В. Орищин

суддя                                                                                О.П. Дубник

суддя                                                                                М.Б. Желік