ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"26" січня 2010 р.                               м. Київ                                        К-21399/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів –                        Мироненка О.В. (суддя –доповідач)                                       

                                      Горбатюка С.А.

                                      Мороз Л.Л.

                                      Весельської Т.Ф.

                                      Чумаченко Т.А.

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_5 до Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання дій неправомірними за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2007 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2007 року позивачка звернулася в суд із позовом до Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання дій неправомірними. Свої вимоги мотивує тим, що вона 21.06.2006 року надіслала на адресу відповідача скаргу № 29, в якій просила перевірити у суб’єкта господарювання сфери послуг ПП ОСОБА_7 додержання правил надання послуг, провести контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами та, у разі виявлення недоліків, накласти адміністративні стягнення і прийняти рішення про тимчасове припинення діяльності ПП ОСОБА_7 до усунення виявлених недоліків.

Листом № П-38 від 14.08.2006 року, відповідач повідомив позивачку про результати перевірки адміністратора майстерні ПП ОСОБА_7 та про притягнення її до адміністративної відповідальності. Не погоджуючись, 29.08.2006 року позивачка звернулася до відповідача із інформаційним запитом № 60 від 28.08.2006 року щодо доступу до офіційних документів з проханням повідомити порядок надання можливості ознайомлення з рішенням за результатами перевірки 30.06.2006 року про притягнення до адміністративної відповідальності адміністратора майстерні ПП ОСОБА_7, оскільки за її притягнення до адміністративної відповідальності адміністратора майстерні ПП ОСОБА_7, оскільки за її скаргою здійснювалася перевірка.

Проте, листом від 05.09.2006 року № 11-21-1237 відповідач відмовив їй у наданні вищевказаної інформації. Таким чином, позивачка вважає, що відповідачем були порушенні її законні права на отримання інформації.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2007 року  відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачка звернулася зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2007 року апеляційну скаргу позивачки залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, позивачка звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати зазначені вище судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення, суд вірно керувався ч.2 ст.9 Закону України «Про інформацію», в якій зазначено, що реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Зі справи вбачається, що позивачка 21.06.2006 р. зверталася до Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів із письмовою скаргою на порушення приватним підприємцем ОСОБА_7 правил надання послуг і розрахунку із споживачем. Вказуючи одночасно на те, що ПП ОСОБА_7 займається господарською діяльністю з простроченим свідоцтвом про державну реєстрацію, а в приміщенні, де проводиться приймання та видача замовлень, на видному і доступному для замовників місці не розміщені перелічені у п.7 Правил побутового обслуговування витяги з нормативних актів, документи та відповідна інформація. Просила перевірити приватного підприємця ОСОБА_7 щодо додержання нею правил надання послуг, провести контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами та у разі недоліків, накласти адміністративне стягнення та прийняти рішення про тимчасове припинення її діяльності до усунення виявлених недоліків.

Судом встановлено, що за скаргою позивачки проведено перевірку діяльності ПП ОСОБА_7, про що складено акт від 30.06.2006 року, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення від 10.07.2006 року, а постановою від 10.07.2006 р. ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності. Позивачка була письмово проінформована про результати перевірки та притягнення адміністратора ПП ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності. Відповідач листом № 11-21-1237 від 05.09.2006 року відмовив у доступі до документів Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів, які були складені при проведені перевірки діяльності ПП ОСОБА_7

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про інформацію», кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.

Згідно ст. 23 Закону України «Про інформацію», інформація про особу –це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу.  

Виходячи із зазначених положень Закону суд вірно зазначив про те, що реалізація права громадян на отримання інформації обмежується у випадках, встановлених законодавством, тобто, в даному випадку законодавством не передбачено обов’язок відповідача надавати для ознайомлення матеріали перевірки суб’єкта господарської діяльності особі, яка звернулася зі скаргою на дії цього суб»єкта.

У рішенні, суд вірно зазначив, що ст. 31 Закону України «Про інформацію», передбачено, що юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що інформація, яка міститься у матеріалах перевірки відповідача, стосується не особи самого заявника, а осіб, чиї дії він оскаржував, і, відповідно, вимоги Закону України «Про інформацію»у даному випадку на ці правовідносини не поширюється, оскільки складання при проведенні перевірки діяльності ПП ОСОБА_7 документів та їх реалізація були здійснені в процесі поточної діяльності Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів, відповідно до вимог Закону України «Про інформацію»вони віднесені до інформації державного органу.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.237 КАС України.

Судді:       

Мироненко О.В.       Горбатюк С.А.       Весельська Т.Ф.      Мороз Л.Л.       Чумаченко Т.А.