ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 638/11853/15-ц Головуючий суддя І інстанції Шестак О. І.

Провадження № 22-ц/818/2729/19 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Відшкодування шкоди

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.

суддів колегії: Кіся П.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 березня 2019 року, постановлену у складі судді Шестака О.І., по цивільній справі за заявою представника прокуратури Харківської області про поворот виконання рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про відшкодування моральної шкоди, а також про компенсацію прокуратурі Харківської області за рахунок держави судового збору,

В С Т А Н О В И В :

До Дзержинського районного суду м. Харкова 18.04.2018 надійшла заява представника прокуратури Харківської області, в якій він просить: вирішити питання про поворот виконання скасованого судового рішення, зобов`язавши ОСОБА_1 повернути прокуратурі Харківської області 10000 грн., безпідставно стягнутих з неї за скасованим рішенням; компенсувати прокуратурі Харківської області за рахунок держави судовий збір у даній справі, а саме за подання: апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн., касаційної скарги в розмірі 661,44 грн., а також заяви про перегляд судових рішень в розмірі 716,56 грн., всього в розмірі 1984,32 грн. (отримувач: прокуратура Харківської області; код (ЄРДПОУ): 02910108; рахунок отримувача: 35212041007171; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; код банку (МФО): 820172; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800; призначення платежу: Повернення судового збору у справі №638/11853/15-ц).

В обґрунтування заявлених вимог представник прокуратури посилається на те, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.04.2018 у справі №638/11853/15-ц відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області, ДКС України про компенсацію моральної шкоди.

Вказане судове рішення ухвалено за наслідками нового судового розгляду справи після скасування постановою Верховного Суду України від 22.06.2017 раніше ухвалених у цій справі судових рішень, а саме: ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.12.2016, рішення апеляційного суду Харківської області від 19.07.2016 та рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.06.2016.

При цьому, до скасування судових рішень в указаній справі Верховним Судом України Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області на підставі виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Харкова, виданого 20.02.2017 по справі №638/11853/15-ц, на користь позивача 24.02.2017 здійснено безспірне списання компенсації моральної шкоди в сумі 10000 грн. з рахунку прокуратури Харківської області.

При новому судовому розгляді справи прокуратурою Харківської області порушувалося клопотання про здійснення повороту виконання судового рішення та до суду надано документи, які підтверджують те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку на користь ОСОБА_1 . Однак, 12.04.2018 судом питання про поворот виконання судового рішення по цій справі не вирішено.

Також заявник зазначає, що при розгляді справи №638/11853/15-ц позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судових витрат. Одночасно відповідачем - прокуратурою Харківської області понесені судові витрати в вигляді судового збору за подання по справі №638/11853/15-ц: апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн., касаційної скарги в розмірі 661,44 грн., а також заяви про перегляд судових рішень в розмірі 716,56 грн., всього в розмірі 1984,32 грн. Указане на підставі ст. 141 ЦПК України дає підстави для компенсації за рахунок держави судових витрат, понесених відповідачем.

Представник прокуратури Харківської області в судовому засіданні підтримала заяву і просила її задовольнити.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог представника прокуратури, посилаючись на те, що не надано доказів, що саме ОСОБА_1 отримав 10000 грн., сплачених прокуратурою на виконання рішення суду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 березня 2019 року задоволено заяву представника прокуратури Харківської області про поворот виконання рішення суду, а також про компенсацію прокуратурі Харківської області за рахунок держави судового збору.

Допущено поворот виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.06.2016, рішення Апеляційного суду Харківської області від 19.07.2016, ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 30.12.2016, скасованих постановою Верховного Суду України від 22.06.2017 по цивільній справі №638/11853/15-ц за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про відшкодування моральної шкоди.

В порядку повороту виконання судового рішення повернуто боржнику (відповідачу) безпідставно стягнені за скасованим рішенням суду кошти, стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Харківської області (отримувач: прокуратура Харківської області; код (ЄДРПОУ): 02910108; рахунок отримувача: 35212041007171; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; код банку (МФО): 820172; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800) грошові кошти в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Витрати прокуратури Харківської області по сплаті 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 32 коп. судового збору компенсовано за рахунок держави (отримувач: прокуратура Харківської області; код (ЄРДПОУ): 02910108; рахунок отримувача: 35212041007171; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; код банку (МФО): 820172; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800; призначення платежу: Повернення судового збору у справі №638/11853/15-ц).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції у новому складі.

В обґрунтування скарги зазначено, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом не було повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для справи, заявником не було доведено обставин, що мають значення для правильно вирішення ініційованого питання, та які суд вважав встановленими, що є підставами для скасування судового рішення.

Позивач вказав, що судом не було надано належної оцінки його посиланням на те, що заявником не доведено факту отримання ним суми грошових коштів, які були списані з рахунку прокуратури. Послався на те, що відповідач не скористався своїм правом на звернення до суду з клопотанням про витребування відповідних доказів.

ОСОБА_1 зазначив, що судом першої інстанції безпідставно не було зупинено провадження у справі після того, як його заява про відвід судді була залишена без задоволення.

Учасники справи не скористались правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до норми ч. 3 ст. 360 ЦПК України.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, пояснення представника прокуратури Харківської області, за відсутності інших учасників справи, які належним чином повідомлені про судове засідання, що не перешкоджає розгляду справи згідно положень ст. 372 ЦПК України, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.06.2016 позовна заява ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про стягнення моральної шкоди задоволена частково. Вирішено стягнути з Прокуратури Харківської області моральну шкоду в розмірі 90000 грн., спричинено в результаті прийняття незаконних рішень.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 19.07.2016 апеляційна скарга заступника прокурора Харківської області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.06.2016 задоволена частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.06.2016 в частині розміру стягнутої суми змінено. Стягнуто з Прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 30.12.2016 касаційна скарга заступника прокурора Харківської області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.06.2016 і рішення апеляційного суду Харківської області від 19.07.2016 відхилена. Рішення апеляційного суду Харківської області від 19.07.2016 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 22.06.2017 заява заступника прокурора Харківської області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 30.12.2016, рішення Апеляційного суду Харківської області від 19.07.2016 і рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.06.2016 - задоволена частково. Ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 30.12.2016, рішення Апеляційного суду Харківської області від 19.07.2016 і рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.06.2016 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.04.2018 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлено, що до скасування Верховним Судом України судових рішень по вказаній справі Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області на підставі виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Харкова, виданого 20.02.2017 по справі № 638/11853/15-ц, на користь позивача 24.02.2017 здійснено безспірне списання моральної шкоди в сумі 10000 грн. з рахунку прокуратури Харківської області.

Викладене підтверджується меморіальним ордером №21 (#79234722) від 24.02.2017, а також повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області від 27.02.2017 №07-15/204-1415 щодо здійснення безспірного списання коштів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Щодо посилання ОСОБА_1 на недоведеність отримання ним зазначеної, суд обґрунтовано зазначив, що відповідно до меморіального ордеру №21 (#79234722) від 24.02.2017, ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) перераховано 10000 грн., призначення платежу: безспірне списання моральної шкоди згідно виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Харкова, виданого 20.02.2017 по справі №638/11853/15-ц.

Зміст зазначеного документу, який є належним і допустимим доказом перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 , нічим не спростовано. Враховуючи, що позивачем не надані докази, які б свідчили про те, що він не має відношення до цього рахунку, або кошти на цей рахунок не надійшли, - тому суд правильно вважав встановленим, що вказана сума була перерахована з рахунку прокуратури Харківської області саме ОСОБА_1 в якості безспірного стягнення моральної шкоди згідно виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Харкова, виданого 20.02.2017 по справі №638/11853/15-ц, і відповідно отримана ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення №1182 від 15.06.2016 за подання апеляційної скарги прокуратурою Харківської області було сплачено 606,32 грн. судового збору, відповідно до платіжного доручення №1513 від 28.07.2016 за подання касаційної скарги прокуратурою Харківської області було сплачено 661,44 грн. судового збору, відповідно до платіжного доручення №328 від 24.02.2017 за подання заяви про перегляд судових рішень прокуратурою Харківської області було сплачено 716,56 грн. судового збору.

На підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях як інвалід II групи.

Задовольняючи заяву про поворот виконання рішення суду, суд першої інстанції свої висновки обґрунтував тим, що рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.06.2016, рішення Апеляційного суду Харківської області від 19.07.2016 і ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 30.12.2016, на підставі яких відбулось стягнення з прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 10000 грн., скасовано постановою Верховного Суду України від 22.06.2017, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, де судом під час нового її розгляду ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому заява представника прокуратури Харківської області про поворот виконання рішення підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, районний суд керувався ст. 141 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

При ухваленні Дзержинським районним судом м. Харкова рішення від 12.04.2018 питання про поворот виконання судового рішення у цій справі не вирішено.

Згідно ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Поворот виконання рішення суду з матеріально-правового погляду є окремим випадком реституції.

Конституційний суд України в своєму рішенні від 02.11.2011 №13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням. Поворот виконання можливий в разі, якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі. За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається в разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі. Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнуте з нього за скасованим рішенням.

Питання про поворот виконання рішення вирішується судом за наявності відповідної заяви сторони, як того вимагає ч. 5 ст. 444 ЦПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Після ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову при новому розгляді справи судом першої інстанції 12.04.2018 прокуратурою 18.04.2018 було подано заяву про поворот виконання рішення суду, що свідчить про дотримання процесуального строку, встановленого ч. 10 ст. 444 ЦПК України.

Згідно із ч. 6 ст. 444 ЦПК України передбачено, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

На виконання вимог зазначеної норми права у матеріалах справи міститься копія меморіального ордеру №21 (#79234722) від 24.02.2017, згідно якого ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) перераховано 10000 грн., призначення платежу: безспірне списання моральної шкоди згідно виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Харкова, виданого 20.02.2017 по справі №638/11853/15-ц.

Таким чином, при зверненні до суду з заявою про поворот виконання рішення суду прокуратурою було дотримано вимоги щодо строку та змісту такої заяви.

Статтею 1215 ЦК України визначено перелік безпідставно набутого майна, що не підлягає поверненню.

Так, не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Моральна шкода, стягнута за рішенням суду до вказаного переліку не входить.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком районного суду, що ОСОБА_1 як розпорядник персональної інформації щодо себе всупереч свого процесуального обов`язку не спростував дані меморіального ордеру, що банківський рахунок, на який були зараховані кошти на виконання рішення суду йому не належить, або він не зміг отримати зазначені кошти з незалежних від нього причин. Для надання таких доказів ОСОБА_1 мав процесуальну можливість як в суді першої інстанції, так і при апеляційному перегляді справи.

Отже, висновок районного суду про необхідність застосування процедури повороту виконання рішення суду правомірний і доводами апеляційної скарги не спростовують.

Щодо посилань ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції зобов`язаний був зупинити провадження у справі та передати питання про відвід на розгляд суду у іншому складі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою районного суду від 26.03.2019 (т. 2 а. с. 212) заява про відвід судді Шестака О.І. була залишена без розгляду на підставі ч. 2 ст. 222 ЦПК України з огляду на пропуск ОСОБА_1 процесуальних строків на звернення до суду з такою заявою.

Вказане свідчить, що у суду першої інстанції не було підстав для зупинення провадження відповідно до процедури ч. 3 ст. 40 ЦПК України, оскільки по суті заява про відвід не розглядалась та не визнавалась необґрунтованою.

Заперечень щодо правомірності вирішення питання про судові витрати апеляційна скарга не містить.

З огляду на те, що при ухваленні рішення районним судом було додержано норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 375 ЦПК України залишає скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 березня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 24.06.2019.

Головуючий суддя В.Б. Яцина

Судді колегії П.В. Кісь.

О.М. Хорошевський.