Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #79837191


У Х В А Л А

21 червня 2019 року

м. Київ

справа № 209/507/17

провадження № 61-3436ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 10 квітня 2019 року.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що вперше він звернувся до Верховного Суду у лютому 2019 року із пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою від 25 лютого 2019 року скаргу було залишено без руху у зв'язку із тим, що ним не в повному обсязі сплачений судовий збір та причини пропущення ним строку на оскарження були визнані Верховним Судом не поважними. На виконання ухвали суду ним була відправлена заява про усунення недоліків разом із квитанцією та отримано Верховним Судом 26 березня 2019 року, але цього ж дня Верховним Судом винесено ухвалу про повернення касаційної скарги. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року отримав 15 січня 2019 року після ознайомлення із матеріалами справи в районному суді, для підтвердження чого надав заяву до суду про ознайомлення зі справою. Разом із тим зазначав, що у його адвоката закінчились повноваження, а він в період з 12 листопада 2018 року по 11 січня 2019 року перебував у службовому відрядженні, про що надав копію наказу.

Посилання ОСОБА_1 про те, що постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року отримав 15 січня 2019 року після ознайомлення із матеріалами справи в районному суді, оскільки він перебував у відрядженні, а у його адвоката закінчились повноваження, не є поважною причиною пропуску строку, оскільки касаційна скарга вперше подана 13 лютого 2019 року через значний проміжок часу після винесення постанови суду апеляційної інстанції і відсутні жодні підтвердження того, що перешкоджало заявнику отримати судове рішення в установлений законом строк, беручи до уваги те, що саме ним подано апеляційну скаргу.

Наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

ОСОБА_1 повинен був цікавитися рухом справи, так як апеляційна скарга подана була саме ним.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, штучне збільшення цього строку шляхом подання заяви про ознайомлення зі справою, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач вімовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року залишити без руху та надати строк для виконання вимоги ухвали до 22 липня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація