Справа № 2а-4/07
ПОСТАНОВА Іменем України
21 лютого 2007 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Макарової Т.Ю.
при секретарі Даниловій Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації/далі ДПА/ у Дніпропетровській області, з залученням третіх осіб: Державної податкової адміністрації /далі ДПА / України, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу / далі СДПІ ГМК / в м.Кривому Розі, Пенсійного фонду /далі ПФ/ України, Головного управління Пенсійного фонду /далі ГУ ПФ/ України в Дніпропетровській області, Управління Пенсійного фонду/ далі УПФ/ України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу
Про визнання нечинним наказу ДПА у Дніпропетровській області НОМЕР_1 про зміну підстав звільнення, та внесення змін в наказ ДПА у Дніпропетровській області НОМЕР_2 в частині виплати грошової допомоги при звільненні
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він - ОСОБА_1., народився ІНФОРМАЦІЯ_1 З 15.10.1981 він проходив дійсну військову службу в лавах Радянській Армії колишнього СРСР. 22.10.1983 року у військовому званні - ІНФОРМАЦІЯ_2 його було звільнено у запас.
В період з 31.01.1984 по 3.12.1999 він проходив службу в органах внутрішніх справ, як колишнього СРСР, так і України.
29.02.2000 року його було прийнято на службу в органи податкової міліції -ДПА у Дніпропетровській області, звідки 29.04.2005 року на підставі наказуНОМЕР_2 голови ДПА у Дніпропетровській області його звільнено у відставку за п.65 «а» (за віком), згідно «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР» /далі - «Положення..»/, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114. В цьому ж наказі зазначено про виплату йому грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 5 років служби в органах податкової міліції ДПА у Дніпропетровській області, згідно п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393. На день звільнення він мав
спеціальне звання майор податкової міліції та вислугу 23 роки 10 днів.
12.08.2005 року позивач отримав повідомлення з ДПА у Дніпропетровській області від 08.08.2005 року про те, що наказом ДПА у Дніпропетровській області НОМЕР_1 внесено зміни до наказу ДПА у Дніпропетровській області НОМЕР_2 в частині його звільнення з органів податкової міліції. Зазначеним наказом, підстави його звільнення змінено з п.65 «а» (за віком) у відставку - на п.64 «ж» (за власним бажанням), з посиланням на п.7 «Положення про проходження служби...». Причини зміни підстав його звільнення позивачу ніхто не роз,яснював, та вони йому не відомі. Втім, позивач вважає, що це було зроблено з метою економії коштів, так як звільнення його за п. 64 «ж» «Положення..» тягне за собою зменшення розміру пенсії, грошової допомоги, пільг, які зберігаються за пенсіонерами звільненими зі служби. Копія наказу позивачу не надсилалась.
Як вважає позивач, наказ НОМЕР_1 є неправомірним, так як суперечить встановленому законодавством порядку звільнення та порушує його законні права та інтереси, а саме: зміна підстав звільнення тягне за собою зменшення розміру пенсії з 55% на 50%, який встановлюється особам які мають вислугу 20 років і більше, відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено п.а,ч.І,ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», та призводе до позбавлення його права на пільги передбачені ст.22 Закону України «Про міліцію», ст.26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема, щодо отримання 50-процентної знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, які зберігаються за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком.
Позивач вважає, що так як на час звільнення він мав вік 42 роки, за військовим званням відноситься до солдатів, а відповідно до вимог ст.28 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» /а саме цей Закон, а не Закон СРСР « Про загальну військову повинність», як вважає позивач, треба застосовувати/, граничний вік перебування в запасі другого розряду - до 40 років, є граничним віком перебування в запасі другого розряду взагалі; правові підстави для його звільнення зі служби в запас Збройних сил на підставі п.64 «ж» (за власним бажанням) відсутні, так як він підлягає звільненню зі служби у відставку за віком на підставі п.65 «а» (за віком) «Положення...». Позивач вважає, що посилання відповідача на п.7 «Положення про проходження служби ...» є необгрунтованим, так як п.7 міститься я в розділі «Загальні положення», а не в розділі, яким регулюється звільнення /розділ 7 «Положення...»/.
Зазначена наказомНОМЕР_2 ДПА у Дніпропетровській області виплата позивачу грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 5 років служби в органах податкової міліції ДПА у Дніпропетровській області, на думку позивача, також не відповідає вимогам п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 де зазначено, що при звільнені зі служби за віком виплачується грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в строк якої обчислюється згідно з пунктом 1 цієї ж Постанови , строк служби в Збройних Силах, служба в органах внутрішніх справ, та податковій міліції. Як вважає позивач розмір грошової допомоги при звільненні відповідач повинен був виплатити не за 5 років служби в органах податкової міліції, а за 23 роки календарної служби взагалі, що суттєво збільшує розмір грошової допомоги, та порушує його право на отримання такої допомоги в повному обсязі.
Позивач просить суд визнати нечинним наказ ДПА у Дніпропетровській області від 8.08.2005 № 586-о, яким внесено зміни до наказу ДПА у Дніпропетровській областіНОМЕР_2 стосовно зміни підстав його звільнення з п.65 «а» (за віком) у відставку на п.64 «ж» (за власним бажанням) «Положення..», зобов'язати голову ДПА у Дніпропетровській області внести в наказ ДПА у Дніпропетровській області НОМЕР_2 зміни в частині виплати йому грошової допомоги у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення не за 5 років служби тільки в органах податкової міліції ДПА у Дніпропетровській області, а за 23 роки календарної служби.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що наказ ДПА У Дніпропетровській області НОМЕР_1 є незаконним, так як суперечить встановленому законодавством порядку звільнення та порушує його законні права та інтереси, а саме зміна підстав звільнення тягне за собою зменшення розміру пенсії з 55%, який встановлюється особам звільненим зі служби у відставку за віком , на 50%, який встановлюється особам, які мають вислугу 20 років і більше, відповідних сум грошового забезпечення, що встановлене законодавством, а також призводе до позбавлення його права на пільги, передбачені ст..22 Закону України «Про міліцію», ст..26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні, зокрема, щодо отримання 50% знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, які зберігаються за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що , згідно до «Положення..», затвердженого постановою КМУ від 29.07.1991 року № 114, дія якого розповсюджується і на осіб, які проходять службу в податковій міліції, а саме п.62 вказаного « Положення..» звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу проводиться: - у запас Збройних Сил України, якщо звільнені особи не досягли граничного віку встановленого Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання (п.64 Положення про проходження служби); та у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» /а не Законом СРСР «Про загальну військову повинність»/ для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання (п.65 «Положення..»).
Згідно п.64 того ж «Положення..» особи старшого начальницького складу звільняються зі служби в запас ( з постановкою на військовий облік) : п. «а» - за віком- при досягненні віку встановленого п.7 Положення, ... п. «ж»- за власним бажанням, / а всього цей пункт має 9-ть підстав звільнення/. В п.65 зазначеного «Положення...» особи старшого начальницького складу звільняються зі служби у відставку ( із зняттям з військового обліку) тільки за двома пунктами : п. «а» - за віком- при досягненні граничного віку, встановленого Законом України «Про загальну військову повинність і військову службу» / а саме цей закон, а не закон, який зазначено в тексті Положення - Закон СРСР«Про загальну військову повинність» потрібно застосовувати, як вважає позивач/ для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання; та п «б» - через хворобу...
Як зазначає позивач, твердження відповідача про те, що він повинен перебувати на службі до досягнення 45 років, на його думку є безпідставною, так як права та свободи громадян на вільну працю передбачені ст. .43 Конституції України, а використання примусової праці заборонено. До того ж п.7 «Положення обумовлює граничний вік перебування на службу, а не в запасі, а порядок звільнення регулюється іншим розділом Положення...». Позивач заперечує проти його звільнення в запас, а не у відставку, так як з військового обліку в військоматі на час
звільнення з податкової міліції його вже було знято / за досягненням граничного віку перебування в запасі, як рядового/. Наявність спеціального обліку на період служби у податкової міліції позивач заперечує, так як вважає, що ці положення на час його звільнення на законодавчому рівні врегульовані не були.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач наводить порядок звільнення, який застосовується при звільненні зі служби в МВС України. Особи старшого начальницького складу цього відомства звільняються зі служби саме у відставку за віком, при досягненні граничного віку перебуванні в запасі збройних сил, тобто за п.65 «а» «Положення...». Випадки застосовування цього пункту є і в ДПА. Так, без наявних на то підстав, як вважає позивач, звільнено у відставку за віком за п.65 «а» ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2., який такого права не мав. Інших же працівників ДПА чомусь не бажає звільняти з цих підстав, порушуючи їх права.
Позивач підтримує свої вимоги і в частині виплати йому грошової допомоги за весь час календарної служби в збройних силах, органах внутрішніх справ, податкової міліції, що складає 23 роки, так як раніш він права на виплату такої допомоги не набув. На час його звільнення з органів МВС України, виплата грошової допомоги здійснювалась відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393(з наступними змінами та доповненнями) де недвозначно зазначалось, що ...особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ виплачується грошова допомога у розмірі 5-місячного окладу грошового забезпечення». На час його звільнення з органів внутрішніх справ, вимоги Постанови в частині обчислення грошової допомоги ніяким чином не пов'язувалось з кількістю років пройденої служби. За плином часу, змінився порядок обчислення грошової допомоги при звільненні до порядку обчислення якої включено строкову військову службу. Наприклад, ДПА у Дніпропетровській області ОСОБА_3 який раніше проходив строкову військову службу, службу в МВС та органах прокуратури, при звільнені його з податкової міліції, наказом НОМЕР_3 в розрахунок розміру грошової допомоги включило час служби в податковій міліції та строкової військової служби. Крім того, вперше підстави для її отримання грошової допомоги в зв,язку з виходом на пенсію, він набув при його звільненні 29.04.2005 року. Виплату ж йому грошової допомоги при звільненні в 1999 році з органів внутрішніх справ не підлягаю врахуванню, так як вони були виплачені йому зовсім з інших підстав, та у розмірі, який не відповідав вимогам нормативних актів стосовно виплати грошової допомоги при звільненні. Просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача - ДПА у Дніпропетровській області, який також представляв інтереси 3-ї особи ДПА України - ОСОБА_4, та представник відповідача ДПА у Дніпропетровській області - Іванілов Ю.Ю. позовні вимоги не визнали, та суду пояснили, що проходження служби працівниками податкової міліції регламентується Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року, постановою КМУ від 30.10.1998 року №1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" (далі - Постанова КМУ №1716) та «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою KM УРСР від 29.07.91 №114 (далі - «Положення..»). Позивач неодноразово звертався до ДПА у Дніпропетровській області з рапортами про своє бажання звільнитися зі служби з податкової міліції на пенсію за вислугою років, на пенсію. Керівництво ДПА у Дніпропетровській області роз,яснювало позивачу, що « Положенням..», яким регламентовано порядок звільнення осіб рядового та начальницького складу зі служби,
не передбачена така підстава звільнення, як звільнення «на пенсію за вислугою років», як зазначено в рапорті позивача. Враховуючи той факт, що позивач не досяг встановленого п.7 «Положення..» граничного віку перебування на службі в податковій міліції(45 років), та з врахуванням п.68 «Положення..» ( звернення про звільнення за особистим проханням, тобто з будь якої причини), позивача звільнено відповідно до п. 64«ж» «Положення..» - за власним бажанням. Представники відповідача вважають безпідставним посилання позивача на порядок звільнення у відставку осіб рядового та начальницького складу МВС, оскільки звільняти цих осіб згідно п.65 «а» «Положення..» з урахуванням п.2 ст.28 Закону України «Про загальний військовий обов,язок і військову службу» №2232 дозволено наказом МВС України від 29.11.2000 року № 762, дія якого на органи податкової міліції не розповсюджується.
Звільнення осіб рядового та начальницького складу органів податкової міліції проводиться саме згідно вищезазначеного «Положення..», в якому виписаний механізм реалізації Закону України №2232 стосовно проходження служби. Відповідно до п.9 «Положення..» військовозобов,язані, зараховані в кадри МВС на посади рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, у встановленому порядку знімаються з військового обліку і перебувають на спеціальному обліку МВД України. Відповідну норму закріплено і в ч.2 ст.24 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4.12.1990 року, тому той факт, що на час проходження служби в органах податкової міліції позивача не було знято з військового обліку у військкомісаріаті не може братися до уваги, так як це був саме його обов,язок. Так як на день звільнення позивач перебував у кадрах податкової міліції, та проходив службу у порядку встановленому зазначеним вище «Положенням..», на нього розповсюджується саме це «Положення..», а не Закон № 2232.
Представники відповідача вважають також неправомірними вимоги позивача, щодо зобов'язання керівництва ДПА у Дніпропетровській області внести зміни до наказу НОМЕР_2 в частині виплати йому грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 23 календарні роки, а не за 5 років служби в органах податкової міліції, як це зазначено в наказі. Перед вступом на службу в податкову міліції, позивача наказом Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області НОМЕР_4 було звільнено з органів внутрішніх справ за власним бажанням.
Згідно інформації наданої КМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 14.12.2006 року, позивач при звільненні з органів внутрішніх справ отримував грошову допомогу. Але на той час (грудень 1999 року) розмір грошової допомоги не ставився в залежність від строку служби, а виплачувався в твердій сумі- 5-ти місячного грошового забезпечення.
Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (у редакції Закону України від 25.03.05 року, яка діяла на час звільнення позивача), військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення із служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на її отримання. Тому зміни, які внесені до Постанови КМУ від 17.07.1992 року №393 постановою КМУ від 8.01.2000 року №12, стосовно виплати
тієї ж допомоги, але в новому розмірі - у відсотковому відношенні до місячного грошового забезпечення з урахуванням календарних років служби, на позивача не розповсюджуються, так як стосується того ж самого виду грошового забезпечення, але в новому розмірі. А вимоги позивача не тільки не відповідають приписам Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...», Постанові КМУ від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років...», а і конституційному принципу щодо незворотності дії законів в часі. В задоволенні позовних вимог позивачу просять відмовити.
Представник 3-ї особи СДПІ ГМК у м.Кривому Розі Бобченко А.Є. проти позову заперечує. Вважає підстави звільнення позивача згідно п.64 «ж» «Положення..» такими, що відповідають вимогам діючого законодавства. Стосовно донарахування позивачу грошової допомоги за 23 роки календарної служби, то представник вважає ці вимоги також не обґрунтованими, так як при при звільненні з органів ВС у 1999 році позивач таку допомогу вже отримував. Тому виплата допомоги тільки 5-ть років служби у податковій міліції є правомірним.
Представник 3-ї особи -ПФ України в судове засідання не з,явився, про час розгляду справи повідомлений своєчасно, в установленому законом порядку, своїх заперечень суду не надав.
Представники Головного Управління ПФ України у Дніпропетровській області, та Управління ПФ України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу суду пояснили, що згідно змін у діючому законодавстві, пенсійні виплати особам, на яких розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» буде ними здійснюватися тільки з 1.01.2007 року. Тому зх приводу предмету спору вони ніяких заперечень не мають і покладаються на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_5. суду пояснив, що він працює ІНФОРМАЦІЯ_4 У зв,зку з внесенням змін до Закону України «Про загальний військовий обов,язок і військову службу» в 1999 році, зменшений до 40 років граничний вік перебування в запасі Збройних Сил України солдатів, матросів, сержантів і старшин / тобто рядового складу/. Згідно діючому «Положенню..» граничний вік перебування на службі в органах ВС залежно від присвоєних спеціальних звань, до підполковника включно -45 років, полковника - 50 років. Так як виникли розбіжності між застосуванням внесених змін до Закону та діючим «Положенням..» МВС України видало наказ за №762 від 29.11.2000 року, яким дозволило начальникам звільняти осіб рядового і начальницького складу, які мають право на пенсію за вислугою років та військові звання по запасу Збройних Сил згідно з п.65 «а» - у відставку, без врахування п.п.5,7, 8 діючого «Положення..». Якби ОСОБА_1 перебував на службі в органах МВС, то згідно цьому наказу його б було звільнено у відставку за віком. Підтвердив також, що згідно наказу №НОМЕР_4 ОСОБА_1. було звільнено з органів ВС за власним бажанням та йому була виплачена вихідна допомога в сумі 800 грн.
Свідок ОСОБА_3. суду пояснив, що він в 2005 році звільнився з податкової міліції у зв,язку з хворобою в запас за п.64 «Положення..». Мав звання майор податкової міліції, по запасу Збройних сил мав військове звання - молодший лейтенант.
При звільненні в запас йому була виплачена грошова допомога з урахуванням строку служби в Збройних силах, що він і підтверджує.
Вислухав сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1., 1962 року народження, проходив дійсну військову службу в Збройних Силах з 15.10.1981 року по 22.10.1983 року, та був звільнений в запас у військовому званні -ІНФОРМАЦІЯ_2. З 31.01.1984 року по 3.12.1999 року проходив службу в органах внутрішніх справ, та був звільнений за ст.64, п.«ж» (за власним бажанням), згідно наказу НОМЕР_4 по КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, мав спеціальне звання - майор міліції, вислугу -15років 10 місяців 8 днів, що підтверджується копією послужного списку /а.с.33-36/, копією наказу № НОМЕР_4/а.с.171/.
З 29.02.2000 року по 29.04.2005 року ОСОБА_1. перебував на службі в органах податкової міліції ДПА у Дніпропетровській області. Згідно наказу ДПА у Дніпропетровській області НОМЕР_2 майора податкової міліції ОСОБА_1. було звільнено за п.65 «а» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органі внутрішніх справ» затвердженим постановою KM Української РСР від 29.07.1991 року №114 - у відставку за віком, з виплатою грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 5 років служби в органах податкової міліції, згідно п.10 Постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393 та компенсацією за невикористану відпустку за 2005 рік. Вислуга років для призначення пенсії на день звільнення у календарному обчисленні складала 23 роки, 00місяців, 10 днів. Підстава рапорт співробітника від 21.04.2005 року / а.с.41/.
Згідно наказу ДПА у Дніпропетровській області НОМЕР_1 пункт наказу ДПА у Дніпропетровській області НОМЕР_2 в частині звільнення з органів податкової міліції у відставку за п.65 «а»(за віком) « Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органі внутрішніх справ» майора податкової міліції ОСОБА_1. - ІНФОРМАЦІЯ_5 у м.Кривому Розі, з 29.04.2005 року, з виплатою грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення ЗМІНИТИ, вважати його звільненим з 29.04.2005 року в запас Збройних Сил по п.64 «Ж» ( за власним бажанням), з виплатою грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 5 років служби в органах податкової міліції... Підстава: рапорт працівника від 5.04.2005 року, лист ДПА від 30.05.2005 року № НОМЕР_5 /а.с.42/.
В судовому засіданні також встановлено, що згідно рапортів, які надавав
керівництву ДПА ОСОБА_1. від 5.04.2005 року та від 21.04.2005 року він просив
звільнити його з органів державної податкової служби в зв,язку з виходом на пенсію за
вислугою років,/ а.с.43, 43 зворот/. Як пояснювали в судовому засіданні представники
ДПА у Дніпропетровській області первісно до ДПА України на перевірку були
направлені документи, та наказ на звільнення ОСОБА_1. за № НОМЕР_2 за п.65 «а» «Положення..», тобто у відставку за віком, але ДПА України ці
матеріали повернуло, як вони з,ясували, через неправильне зазначення пункту
звільнення.
Згідно листу ДПА України від 30.05.2005 року № НОМЕР_5 особова справа ОСОБА_1. дійсно була повернута ДПА України з вимогою надати до сектору пенсійного забезпечення пенсійні документи, оформлені відповідно до чинного законодавства./а.с.45/.
В судовому засіданні також встановлено, що керівництво управління роботи з персоналом ДПА неодноразово роз,яснювало ОСОБА_1 , що згідно діючого «Положення..» пункт звільнення «за вислугою років» відсутній, тому його можливо звільнити на пенсію лише по п.64 «ж»- за власним бажанням /а.с. 46,46 зворот/.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що згідно ст.. 65 «Положення..», яким регламентовано порядок звільнення зі служби і дія якого розповсюджується на органи податкової міліції, зазначеної в рапорті позивача підстави звільнення зі служби «за вислугою років» не має. В зв,язку з цим, він був звільнений з органів податкової міліції наказом начальника ДПА у Дніпропетровській області від 29.04.2005 року за п.64 «ж» - за власним бажанням. Тому підстав для визнання наказу №НОМЕР_2 неправомірним суд не вбачає.
Аналізуючи зазначені позивачем у позові підстави, з яких він вважає своє звільнення згідно з п. 64 «ж» «Положення..» неправомірним, суд виходить з того, що посилання на окремі пункти «Положення..», яке регулює порядок звільнення, без застосування в сукупності інших його статей, не є правильним .
Як встановлено в судовому засіданні проходження служби працівниками податкової міліції регламентується Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4.121990 року, постановою КМУ від 30.10.№1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років...», п.1 якої встановлює, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому « Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ..», затвердженим постановою KM УРСР від 29.07.1991 року № 114.
Позивач, як майор податкової служби відноситься до старшого начальницького складу військовослужбовця ( п.2 Положення..). Згідно з п.8 «Положення..» особи середнього, старшого та вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку. Пункт 7 Положення визначає граничний вік, до якого повинні перебувати на службі особи середнього, старшого та вищого начальницького складу в залежності від присвоєних ним спеціальних звань. Тобто лише після досягнення визначеного пунктом 7 Положення віку( а для старшого начальницького складу це 45 років) розглядається питання про звільнення їх за віком .
В ч..5 п.8 « Положення..» йдеться і про дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на служб і цей перелік є вичерпним. Такої підстави дострокового звільнення до досягнення граничного віку перебування на службі, яка зазначена в п «а» ст.65 Положення .. цей перелік не містить, як і не містить підстави звільнення - у зв,язку з пенсію за вислугою років.
Суд критично відноситься к твердженню позивача про відсутність спецобліку в органах податкової міліції, та правомірність його перебування на військовому обліку під час служби в ДПА, так як це спростовується положеннями п.9 «Положення.» та
ст..24 «Про державну податкову службу». Наказ МВС України 29.11.2000 року за № 762, яким дозволено звільнення у відставку осіб рядового та начальницького складу органів МВС за досягненням граничного віку перебуванні в запасі до відповідного військового звання, без урахування граничного віку перебування на службі( а саме п.п.5-8 Положення..), є локальним нормативним актом і на органи податкової міліції не розповсюджується. Тому суд вважає, що аргументи які застосовує позивач не переконливі, а внесення змін в наказ про його звільнення, а саме наказ №НОМЕР_1 є правомірним.
Крім того, позовні вимоги позивача стосовно визнання неправомірним наказу № НОМЕР_1 стосовно зміни підстав його звільнення, суд вважає необгрунтованими, ще і тому, що п. 65 Положення., не містить таких підстав для звільнення, як звільнення « на пенсію за вислугою років». Тому звільнивши позивача за власним бажанням відповідач діяв відповідно до п.64 Положення.., яким встановлено вичерпний перелік підстав для звільнення. А тому підстав для визнання наказу № НОМЕР_1 незаконним суд не вбачає.
Згідно з п. 10 постанови КМУ від 17.07.92 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги..» в редакції, яка діяла на час звільнення позивача з податкової служби /на 29.04.2005 року/, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ за вислугою строку служби, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів у разі неможливості використання на службі (в органах) виплачується грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільнених через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається КМУ, виплачується грошова допомога у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Строк календарної військової служби позивача обчислений згідно п.1 вищезазначеної постанови дорівнює 23 роки 00 місяців 10 днів.
Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (у редакції Закону України від 25.03.05 року, яка діяла на час звільнення позивача), військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення із служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на її отримання.
В судовому засіданні встановлено, що при звільненні позивача з органів МВС в грудні 1999 року йому було надано вихідну допомогу в сумі 800 грн., /а.с. 169/, але права на пенсію за вислугою років позивач на той час не мав, розрахунок цієї допомоги не відповідав положенням п.10 Постанови КМУ від 17.07.1992 року №393, а саме 5-місячному грошовому забезпеченню, а тому ця сума не повинна братися до уваги при вирішенні питання про наявність у позивача, який на час звільнення з органів податкової міліції набув право на пенсію за вислугою років, права на отримання грошової допомоги , передбаченої ст.9 Закону України «По пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», та п.10 Постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393 зі змінами, які було внесено в цей пункт на час звільнення позивача.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що вимоги позивача стосовно виплати йому грошової допомоги у розмірі визначеному у відсотках відповідно до підстав звільнення місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби ( а саме за 23 роки), обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.
З врахуванням того, що зміну підстав звільнення позивача згідно наказу № НОМЕР_1 суд вважає правомірним, то грошова допомога йому повинна бути виплачена у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а відповідні зміни відповідач повинен внести не до наказу №НОМЕР_2, як просить позивач, а до наказу № НОМЕР_1 в частині виплати грошового забезпечення.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 5,7,8,9,64,65 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішній справ Української РСР, затвердженим постановою KM УРСР від 29.07.1991 року № 114, постановою КМУ від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», ст..ст. 161-163 КАСУ України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов,язати голову ДПА у Дніпропетровській області внести в наказ ДПА у Дніпропетровській області НОМЕР_1 зміни, в частині виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у зазначеному наказі розмірі, не за 5 років служби в органах ДПА у Дніпропетровській області, а за 23 роки календарної служби.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження постанови -10 днів з дня її проголошення. Строк подання апеляційної скарги - 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не подано, або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо заяву подано, а скаргу - ні, або після закінчення апеляційного розгляду справи, якщо постанову не скасовано.