№ 1-17/2007              КОПІЯ

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 лютого 2007 року     Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді                            ГорулькоО.М.

при секретарі                                    Гудзенко С.В.

з участю прокурора                          Лук"яненка К.В.,

потерпілого                                       ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про

обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого зареєстрованого в с. Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с Штанівка Білопільського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, жителя с Пасічники Решетилівського району Полтавської області, в силу ст. 55 КК України (в редакції 1960 р) раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 122 ч.1,296 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

2 березня 2006 року близько 20 год. 30 хв. підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи поблизу кафе-бару „Транзит", розташованого в с Пасічники Решетилівського району, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, діючи спільно за домовленістю між собою, з особливою зухвалістю, лаялися брутальною лайкою, безпричинно нанесли потерпілому ОСОБА_1 декілька ударів в область голови та тулуба, при цьому підсудний ОСОБА_2 наносив потерпілому ОСОБА_1 удари в область тулуба, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у виді гематом м"яких тканин тулуба справа, які згідно висновку експерта № 1014 від 27.04.2006 року кваліфікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров"я, а підсудний ОСОБА_3 наніс потерпілому удар ногою у взутті в лице, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у виді перелому кута нижньої щелепи справа через лунку 8 зуба без зміщення та перелому переднього відділу нижньої щелепи справа через лунку 2 зуба без зміщення, рани м"яких тканин підборіддя справа та

2

припухлості м"яких тканин обличчя справа, які згідно висновку експерта № 1014 від 27.04.2006 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров"я більш як 21 день.

Будучи допитаними в судовому засіданні, підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, визнали повністю, підсудний ОСОБА_3 також повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.І КК України, і суду пояснили, що 2 березня 2006 року вони були на похоронах в с Пасічники Решетилівського р-ну. На поминках підсудний ОСОБА_2 вживав спиртні напої. Після поминок, у вечірній час. вони обидва в різний час прийшли до кафе-бару „Транзит?, розташованого в с Пасічники Решетилівського р-ну, де в колі своїх рідних та друзів вживали спиртні напої. За їхнім столиком також сидів і раніше їм незнайомий потерпілий ОСОБА_1, який також вживав спиртне. Через деякий час вони вийшли надвір і там біля приміщення кафе підсудний ОСОБА_2 побачив сварку за участю потерпілого, після чого потерпілий почав тікати. Підсудний ОСОБА_2 погнався за потерпілим, наздогнав його, збив з ніг і почав наносити йому удари по тулубу, лаючись при цьому брутальною лайкою. Підстав для побиття потерпілого у нього не було. Підсудний ОСОБА_3, побачивши, що підсудний ОСОБА_2 погнався за потерпілим, також побіг за ними, відтяг підсудного ОСОБА_2 від потерпілого і, коли потерпілий ОСОБА_1 почав підніматися з землі, він, лаючись брутальною лайкою, безпричинно вдарив останнього ногою в лице. Після цього підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли звідти, залишивши потерпілого лежати на землі. У вчиненому щиро каються, повністю відшкодували потерпілому заподіяну матеріальну та моральну шкоду.

Показання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не протирічать об"єктивним обставинам справи, які ними не оспорюються.

В силу ст. 299 ч. З КПК України суд визнав за недоцільне дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин, які ніким із учасників судового розгляду справи не оспорювалися.

Кваліфікація дій підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 296 ч.2 КК України є вірною, оскільки вони вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Правильною суд також визнає кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_3 за ст. 122 ч.І КК України, оскільки він вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При визначенні міри покарання суд керується вимогами ст. 65 КК України і враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудних, які раніше не судимі, за місцем проживання характеризуються позитивно, підсудний ОСОБА_3 має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставинами, які пом"якшують покарання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд визнає їхнє щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та добровільне відшкодування завданої злочином шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги всі обставини справи та враховуючи те, що внаслідок вчинення злочинів тяжких наслідків не настало, позицію потерпілого ОСОБА_1, який на суворому покаранні не наполягає, суд приходить до висновку про можливість призначення підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання,

3

не пов"язаного із ізоляцією від суспільства, оскільки вважає, що подальше їхнє виправлення та перевиховання може бути можливим без ізоляції їх від суспільства.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 2 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк - 2 (два) роки.

ОСОБА_3 за ст. 296 ч. 2 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк - 2 (два) роки.

За ст. 122 ч.І КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк - 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання визначити у виді обмеження волі на строк - 3 (три) роки.

В силу ст. 75 КК України звільнити засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк - 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов"язати засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Запобіжний захід стосовно засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попереднім - підписку про невиїзд.

Речові докази у справі відсутні.

Вирок може бути оскаржений протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний

суд.

Головуючий:             ПІДПИС

СУДЦЯ: