ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Провадження №11кп/818/186/19 Головуючий 1 інстанції: Єрмак Н.В. Справа №643/11236/17-к Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді - Протасова В.І.,

суддів: - Савченка І.Б., Грошевої О.Ю.,

при секретарі - Лисенко О.В.,

за участю прокурора - Кочетова В.Ю.,

захисника-адвоката - Бегенчева М.Х.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 19 січня 2018 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 1)13.05.2014 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 125 КК України до 2 років обмеження волі, в силу ст. 75 КК України на 1 рік; 2) 21.08.2015 року Апеляційним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн., ст.ст. 71,72 КК України до 2 років обмеження волі, штрафу в розмірі 1700 грн., 08.12.2016 року згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області, звільнений від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 13 днів, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднане невідбуте покарання за вироком Апеляційного суду Харківської області від 21.08.2015 року у виді одного місяця позбавлення волі і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховано з 08.08.2017 року.

Зараховано ОСОБА_1 до покарання строк тримання під вартою з 08.08.2017 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання законної сили вироком, залишено раніше обраний - тримання під вартою у Харківському слідчому ізоляторі.

Вироком встановлено, що 12.04.2017 року приблизно о 19-00 год., ОСОБА_1 , знаходячись на території ринку «Промінь», за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 37/128, зустрівся із своїми малознайомими невстановленими особами, поспілкувавшись з якими, приблизно о 21-00 год., пішов до сигаретного кіоску, розташованого на зупинці громадського транспорту, на території вказаного вище ринку, де зустрів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та, підійшовши до них, ОСОБА_1 запитав у ОСОБА_2 сигарету, на що отримав відмову від останнього, внаслідок чого, у ОСОБА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, належного ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, з метою недопущення виникнення опору з боку ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вдарив його кулаком правої руки у обличчя, тим самим застосувавши до останнього фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я. Потім, коли ОСОБА_2 , намагаючись укритися від удару ОСОБА_1 , прикрив обличчя рукою, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, наніс ще кілька ударів по обличчю ОСОБА_2 , остаточно таким чином подавив його волю до вчинення опору та, діючи повторно, з корисливих мотивів, вихопив належну ОСОБА_2 . сумку, яка висіла на плечі останнього, у якій знаходився мобільний телефон ТМ «XIAOMI Hongmi Red Rice HM1SW 8GB», imei1: НОМЕР_1 , із сім-картками мобільних операторів ПрАТ «Київстар» (абонентський номер: +38 ( НОМЕР_3 ) та ТОВ «лайфселл» (абонентський номер: НОМЕР_4), вартістю 1100,00 грн., та гаманець ( який матеріальної цінності для ОСОБА_2 не представляє ) із грошима у сумі - 150 грн., після чого, звернувши викрадене на власну користь, побіг у бік двору будинку № 130, по пр . Тракторобудівників, у м. Харкові . Після чого ОСОБА_2 побіг за ОСОБА_1 та, наздогнавши останнього біля 1-го під`їзду буд № 130 , розташованого за вищевказаною адресою, потерпілий ОСОБА_2 став просити ОСОБА_1 повернути йому сумку, на що ОСОБА_1 , діставши з сумки вказаний мобільний телефон та гаманець із грошима, що належали ОСОБА_2 , кинув останньому його сумку на землю, після чого, незаконно привласнивши вказане майно, з місця скоєння злочину зник та розпорядився у подальшому викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму - 1250,00 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить змінити вирок, пом`якшити призначене районним судом покарання на покарання, не пов`язане з позбавленням волі, розглянути питання щодо застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» щодо раніше скоєних ним злочинів. Мотивуючи скаргу вказав, що вирок є занадто суворим, призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого. Звертає увагу, що він визнав вину, давав правдиві показання, матеріальних претензій до нього не заявлено. Зазначив, що у нього є одинока матір, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Заслухавши доповідь головуючого судді; з`ясувавши думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги; обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_1 , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувалися докази щодо фактичних обставин справи, а сам обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, зазначивши, що згоден з обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

Правова кваліфікація та обґрунтованість засудження обвинуваченого за даним вироком учасниками розгляду не оспорюється.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок стосовно ОСОБА_1 в межах поданої апеляційної скарги, а саме в частині правильності призначення покарання.

При призначенні покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його суспільну небезпечність, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Суд першої інстанції, призначаючи покарання обвинуваченому, врахував тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про особу обвинуваченого, який не одружений, має матір, яка має пільги для сімей померлих ветеранів війни, раніше судимий, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем навчання характеризується посередньо.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнав щире каяття у скоєнні злочину, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Таким чином, районний суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднане невідбуте покарання за вироком Апеляційного суду Харківської області від 21.08.2015 року у виді одного місяця позбавлення волі і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком районного суду про необхідність призначення обвинуваченому вищевказаного покарання з його реальним відбуванням, підстав для пом`якшення призначеного покарання, застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України та його звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі - немає.

Покарання у вищевказаному виді та розмірі є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, відповідає вимогам ст.65 КК України, а саме: ступеню тяжкості вчиненого злочину, суспільної небезпечності кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та принципам законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації.

Стосовно апеляційної вимоги про необхідність врахування обставин, що пом`якшують покарання, даних про особу обвинуваченого, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції такі обставини вже з достатньою повнотою враховано при постановленні вироку.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого є необґрунтованими та не спростовують висновки суду першої інстанції про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням, а тому дана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Щодо апеляційної вимоги обвинуваченого про застосування до нього акту амністії щодо раніше вчинених злочинів, колегія суддів зазначає наступне.

ОСОБА_1 раніше судимий 13.05.2014 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 125 КК України до 2 років обмеження волі, в силу ст. 75 КК України на 1 рік; 21.08.2015 року Апеляційним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн., ст.ст. 71,72 КК України до 2 років обмеження волі, штрафу в розмірі 1700 грн.

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 19 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднане невідбуте покарання за вироком Апеляційного суду Харківської області від 21.08.2015 року у виді одного місяця позбавлення волі і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.

Апеляційний суд позбавлений можливості розглянути питання про застосування до ОСОБА_1 акту амністії за вироками від 13.05.2014 року, 21.08.2015 року в межах даного кримінального провадження.

Щодо застосування акту амністії за оскаржуваним вироком, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, на дату набрання Законом України «Про амністію у 2016 році» - 07.09.2017 року, половину призначеного строку основного покарання не відбув, будь-які, передбачені ст. 1 вказаного закону, обставини не зазначив.

У зв`язку з викладеним, апеляційний суд не має правових підстав для застосування до ОСОБА_1 акту амністії.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 року, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 29 серпня 2018 року по справі №663/537/17; обставин справи, відповідно до яких злочин було вчинено 12.04.2017 року, тобто до 20.06.2017 р., та керуючись ч. 2 ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає необхідним зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення за даним кримінальним провадженням у строк відбування покарання із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Московського районного суду м. Харкова від 19 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 08 серпня 2017 року по 04 червня 2019 року із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя -

Судді: