Провадження № 33/4820/294/19

Справа № 681/660/19 Головуючий в 1-й інстанції Горгулько Н. А.

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Матущак М. С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2019 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Полонського районного суду від 08 травня 2019 року,

у с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , не працює,

визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з нього 384 грн.20 коп. судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 14 квітня 2019 року о 04 годині 40 хвилин в смт Миропіль по вул. Перемоги, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з рота, нестійка хода). На вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою світлових та звукових спецсигналів, не зупинився, був затриманий на службовому автомобілі ВАЗ- 2110, д.н.з НОМЕР_2 , шляхом переслідування. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п.п.2.4, 2.5 ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 уважав постанову місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просив її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Посилався на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, істотне порушення норм процесуального права, що потягло за собою постановлення незаконного рішення.

Стверджував, що дійсно не виконав вимогу працівників поліції зупинити автомобіль, однак уважав, що відомості в протоколі про адміністративне правопорушення про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та відмову від проходження огляду на стан сп`яніння не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначав, що повідомлення про час та розгляд справи 08 травня 2019 року йому передала мешканка села Любомирівка вже після 08 травня, а тому це не може вважатись належним його повідомленням.

Відтак, зазначав, що розглянувши справу у його відсутності, суд порушив його права.

Указував, що свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 засвідчили факт керування ним автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, однак ці свідки є зацікавленими особами.

ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте в судове засідання апеляційного суду не з`явився, клопотання про поважність причин неявки не подавав, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , приходжу до висновку про таке.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомлений про час та місце розгляду справи 08 травня 2019 року в полонському районному суді.

Ураховуючи викладене, а також те, що ст.268 КУпАП не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, місцевий суд обґрунтовано визнав за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відтак, доводи ОСОБА_1 про порушення його права на захист на увагу не заслуговують.

Відповідно до ст.122-2 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, за зазначених у постанові обставин обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, яким суд дав належну і ретельну оцінку.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень і дійшов законного та обґрунтованого висновку про доведеність його вини у порушенні п.п.2.4, 2.5 Правил дорожнього руху України та відповідно вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, винуватість ОСОБА_1 засвідчена:

- відомостями з протоколів про адміністративні правопорушення від 14.04.2019 року,

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які засвідчили факт відмови водія пройти огляд на стан сп`яніння.

Будь-яких доказів, які б давали підстави сумніватись в правдивості пояснень цих свідків, ОСОБА_1 не надав.

Уважаю, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, усі наявні у ній докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення і в повному обсязі виконав вимоги ст.245 КУпАП.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції з додержанням вимог ст.ст.33, 36 КУпАП з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеню його вини та в межах санкцій статей за ці адміністративні правопорушення.

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-2 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається.

Отже, підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження у справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Полонського районного суду від 08 травня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Хмельницького

апеляційного суду М.С. Матущак