ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07 березня 2024 р. Справа № 646/774/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. ,  Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання  Юсіфової Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від       23.05.2023   по справі       №       646/774/22 за позовом                ОСОБА_1     до              Департаменту патрульної поліції                      про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду міста Харкова з позовною заявою про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4695365 від 28.08.2021, складеної інспектором батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль УПП Київської області Гордієнком Миколою Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.05.2023 позов задоволено.

Постанову серії ЕАО № 4695365 від 28.08.2021, складену інспектором батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Гордієнка Миколи Олександровича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн – скасовано і закрито справу про адміністративне правопорушення.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

08.02.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення, в якій позивач просить суд вирішити питання стосовно розподілу судових витрат, понесених ним під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції в загальній сумі 2000 грн.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, ухвалить нове судове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем своєчасно зроблено заяву про відшкодування понесених витрат на правову допомогу та надано докази на їх підтвердження.

Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .

Згідно з ч.6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 18.10.2023 у справі № 1740/2143/18, від 06.12.2023 у справі № 140/763/22.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 у судах першої та апеляційної інстанції здійснювалося адвокатом Маньком О.М. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 09.12.2021.

Відповідно до п. 1.1 Договору клієнт доручає і оплачує, а адвокат зобов`язується в узгоджені сторонами терміни та порядку надавати клієнту правову допомогу: представництво у судах, консультування та захист інтересів клієнта .

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що клієнт, в узгоджені сторонами терміни і розмірі оплачує послуги адвоката. За наслідками отримання коштів від клієнта адвокат надає квитанцію про отримання коштів. Розрахунки здійснюються у готівковій формі, ПДВ не передбачено. Всі укладені в подальшому додатки до даного договору є невід`ємною частиною даного Договору.

Отже, умовами договору про надання правової допомоги розмір послуг адвоката не визначений та не встановлений.

В межах Договору від 09.12.2021 адвокатом надано позивачу послуги на загальну суму 2000 грн відповідно до додаткової угоди від 23.05.2023. Вартість гонорару є узгодженою та має фіксований розмір, що не змінюється в залежності від кількості складених процесуальних документів.  

На підтвердження факту сплати гонорару за виконання робіт позивачем надано квитанцію 01/24 від 08.02.2024.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн є не співмірним зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.

Колегія суддів зауважує, що дана справа є справою незначної складності, обсяг обставин, які є предметом доказування по даній справі, та доказів, якими підтверджуються ці обставини не є надто значним.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020 (№ провадження К/9901/95/200), відповідно до якої (п.23) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 1 000,00 грн. Указаний розмір витрат зумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час складання позовної заяви, якістю та обсягом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом апеляційного перегляду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що з урахуванням принципу співмірності обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, складністю справи,  відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3,м. Київ,03048) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок).

В іншій частині в задоволенні заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Чалий І.С.

Судді Ральченко І.М.  Катунов В.В.