УХВАЛА

07 березня 2024 року

м. Київ

справа № 138/1462/22

провадження № 51-1277 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 , на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 червня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 12 грудня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_6 ,

установив:

У касаційній скарзі представник потерпілої порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу представника потерпілої слід залишити без руху, встановивши їй строк для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Тобто, посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Проте, представник потерпілої подала касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.

Як убачається із змісту касаційної скарги, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, представник потерпілої порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Однак на обґрунтування своїх вимог наводить доводи, які за своїм змістом стосуються невідповідності висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам кримінального провадження та неповноти судового розгляду, які, відповідно до положень ст. 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 415 КПК України, підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції є: порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Тобто, при здійсненні касаційного провадження суд касаційної інстанції не уповноважений скасовувати чи змінювати оскаржувані судові рішення через невідповідність викладених у них висновків фактичним обставинам справи, а виходить з обставин, встановлених в оскаржуваних судових рішеннях. Також, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду.

Натомість вказані обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції в межах вимог апеляційних скарг.

Отже, порушуючи питання про призначення нового розгляду у суді першої інстанції, представник потерпілої не зазначає конкретні істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, у взаємозв`язку з положеннями ст. 415 КПК України, які були б підставами для скасування саме вироку суду першої інстанції та які, не можуть бути виправлені в апеляційному порядку.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою представника потерпілої.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.

Враховуючи наведе, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що касаційну скаргу представника потерпілої слід залишити без руху, надавши їй десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

При повторному зверненні до суду касаційної інстанції представником потерпілої має бути підтверджено, що вона не пропустила цей строк.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 , на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 червня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 12 грудня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишити без руху, надавши скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3