Справа № 462/6093/17

провадження 1-кп/462/69/24

У Х В А Л А

04 березня 2024 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого – судді                                 ОСОБА_1

суддів                         ОСОБА_2 та ОСОБА_3

з участю секретаря судового засідання         ОСОБА_4

прокурора                 ОСОБА_5

представника потерпілого                 ОСОБА_6

захисника                 ОСОБА_7

обвинуваченого                 ОСОБА_8

розглянувши в залі суду у м.Львові у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016140200000723 з розгляду обвинувального акта про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.3 ст.289 КК України,

встановив:

В провадженні Залізничного районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження №12016140200000723 з розгляду обвинувального акта про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.3 ст.289 КК України.

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на мотиви такого, яке просить задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_8 і його захисник ОСОБА_7 заперечили проти клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на його безпідставність, просять застосувати до останнього запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою. Також зазначили, що у разі продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, доцільним буде зменшити розмір застави, оскільки розмір застави, який визначений ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 09.01.2024 року є занадто великим, тому підозрюваний немає можливості такий внести.

Представник потерпілого  ОСОБА_9  - адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходів у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доводи сторінкримінального провадження, дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення абозахисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Як встановлено, ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 09.01.2024 року ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 07.03.2024 року включно, із визначенням застави у розмірі 230 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 696440 грн.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні єзабезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів, пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, перелік яких є вичерпним.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

У судовому засіданні будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані і слугували підставою для обрання ОСОБА_8 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, наявність таких ризиків доведено прокурором.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.

З огляду на наведене, суд бере до уваги, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289 КК України, за яке передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років та ч.3 ст.289 КК України, за яке передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк до 12 років, та з огляду на конкретні наведені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінальних правопорушень. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у судовому провадженні в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.

Також суд беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_8 знаючи, що відносно нього судами здійснюється судове провадження у трьох кримінальних провадженнях, в тому числі і даному кримінальному провадженні, не цікавився розглядом справи та не повідомляв суд про його місце проживання чи місцеперебування, їх зміну.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_8 та його захисником не спростовано наявність вказаних ризиків, як і не надано об`єктивного підтвердження їх доводів про зміну запобіжного заходу або зменшення розміру застави, визначеного ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 09.01.2024 року.

Враховуючи вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу, суд вважає, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, запобіжний захід  ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити строком на 60 днів, тобто до 02.05.2024 року включно, залишивши без змін визначений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 09.01.2024 року розмір застави, задовольнивши клопотання прокурора.

Керуючись ст. 176-178, 183 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.05.2024 року включно, залишивши без змін визначений ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 09.01.2024 року розмір застави – 230 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 696440 грн.

Копію ухвали про продовження строку тримання під вартою вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий:                                                                        (підпис)

Судді:                                                                                (підпис)

Згідно з оригіналом.

Головуючий:                                                                         ОСОБА_1