ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    Кузьменка М.В.,

судді                                        Васищака І.М.

судді                                        Палій В.М.,

розглянувши    касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Північний

                        гірничо-збагачувальний комбінат”

на                     ухвалу Дніпропетровського  апеляційного господарського суду від

                        10.04.2006р.

у справі           № 6/216

за позовом      Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями

                        “Єдині енергетичні системи України”

до                       Відкритого акціонерного товариства  

                         “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”

про                        стягнення 7 402 820,67 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: Діденко В.А. (довіреність №57/81 від 15.03.06),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. (головуючий, суддя Науменко І.М., судді Голяшкін О.В., Білецька Л.М.) відмовлено Відкритому акціонерному товариству “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” у прийнятті до провадження апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2005р. у справі №6/216 про порушення провадження у даній справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на приписи ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України  ухвали про порушення провадження у справі оскарженню  не підлягають.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням ч.1 ст.106 ГПК України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч.2 ст.11113 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскаржуваного судового  акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами ст.129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ст.22 ГПК України (права та обов’язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.

В силу  статті 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Статтею 64 ГПК України встановлено, що суддя, прийнявши позовну заяву, виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі. Ця ухвала виноситься з додержанням вимог ст.86 цього Кодексу.

Права сторін на оскарження ухвали про порушення провадження у справі дана норма не передбачає.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2005р. у справі №6/216 про порушення провадження у даній справі.  Вказана ухвала винесена на підставі ст.64  ГПК України.

Оскільки права сторін на оскарження такої ухвали стаття 64 ГПК України не передбачає, то колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”  на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2005р. про порушення провадження у справі, яка не підлягає оскарженню.

Ухвала  Дніпропетровського апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам Конституції України (ч.2 ст.6), де передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Керуючись статтями 106, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів  

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”  залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. у справі №6/216   - без змін.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

          Суддя                                                                                В.М.Палій