Справа  № 1-117/2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      24 лютого 2010 р.              Ковпаківський районний суд м. Суми  в особі:  головуючого судді Фоменко І.М., при секретарі  Щербань Г.Г., з участю прокурора Сухоставець О.О.,  потерпілої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимий: 25.08.2009 р. Ковпаківським райсудом м. Суми за ст.. 361 ч.2 , 75 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців,

в скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,  

                                                                                 ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 згідно рішення Ковпаківського райсуду м. Суми від 27.11.2001 року зобов”язаний виплачувати аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи стягнення з 13.02.2001 року на користь матері дитини ОСОБА_4.

 ОСОБА_2 у період часу з 01.09.2008 р. до 01.08.2009 року злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини, згідно рішення суду, на неодноразові попередження державного виконавця не реагує, добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини не здійснює, участі у вихованні не приймає, на обліку у міському центрі зайнятості не перебуває, у зв”язку з чим, за ним утворилася заборгованність по виплаті аліментів станом на 01.08.2009 року на загальну суму 3601 грн. 15 коп.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєному визнав повністю і пояснив, що станом на 01.01.2008 р. він заборгованості по аліментах не мав, оскільки продав квартиру та виплатив заборгованість за 2001 -2007 р.р., аліменти на утримання дитини сплачував періодично, але розписки не брав, сплатив 800 грн. в січні 2010 року, в подальшому зобов”язався сплачувати аліменти на утримання сина.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що батьком її дитини є ОСОБА_2, який за рішенням суду повинен сплачувати аліменти на утримання сина, аліменти сплачує не регулярно, з дитиною не спілкується.

Таким чином суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 встановлена в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ст. 164 ч. 1 КК України, бо він злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

При призначенні ОСОБА_2 виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у медичних закладах не перебуває, вказані обставини суд визнає пом’якшуючими відповідальність підсудного.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного суд не вбачає.

На підставі викладеного суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу.

Судових витрат по справі немає. Речові докази відсутні.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України,   суд -  

                                                                   ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. на користь держави.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України остаточно призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначених покарань, вважати засудженим до штрафу в розмірі 1700 грн. на користь держави, злочин за попереднім вироком Ковпаківського райсуду м. Суми від 25.08.2009 р. у вигляді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, звільнивши на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням на строк один рік шість місяців виконувати окремо.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_2  залишити підписку про невиїзд.

   Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області суду через Ковпаківський районний суд м. Сумі протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                                       І.М. Фоменко