Справа №2-63/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 лютого 2010 року              Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді                    БОБРОВСЬКОГО І.М.

       при секретарі                             ЗАЦЕПІНІЙ І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Южноукраїнську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія»  про повернення банківського вкладу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» про повернення банківського вкладу. Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі договору про строковий банківський вклад № 3/09-179 від 21.05.2008 року відповідач отримав в користування строковий вклад (депозит) в сумі 6000 грн. на термін з 19 травня 2008 року по 27 травня 2009 року з виплатою 16.8% річних. Після закінчення дії договору в Южноукраїнській філії банку їй відмовили в поверненні грошей. Оскільки відповідач ухиляється від виконання зобов’язань за даним договором, вона вимушена звернутись до суду. Просить розірвати договір банківського вкладу, стягнути з відповідача 6000 грн. грошового вкладу, 336.00 грн. відсотки по вкладу за час затримки виплати, моральну шкоду в сумі 2000 грн. та судові витрати в сумі 120.00 грн..

В судовому засіданні позивач змінила позовні вимоги. Просить розірвати договір про строковий  банківський вклад, стягнути з відповідача 6000 грн. грошового вкладу, 336.00 грн. - відсотки за затримку виплати по вкладу, а також судові витрати в сумі 120 грн..

Представник відповідача позов визнала частково. Пояснила, що дійсно банк не повернув позивачу вклад. Банк діяв на підставі постанови НБУ про заборону виплати депозитів і відсотків по ним. Проте згодна з розрахунками наданими позивачем і визнає, що банк винен позивачу 6000 грн.. Заперечує проти задоволення вимог про стягнення 336 грн. за затримку видачі вкладу. Вважає, що необхідності в розірванні договору не має, в зв’язку з закінченням строку дії договору.

Вислухавши сторони, дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно договору банківського вкладу № 3/09-179 від 21.05.2008 року відповідач отримав від позивача в користування строковий вклад (депозит) в сумі 6000 гривень строком  до 27.05.2009 року з виплатою 16.8 % річних (а.с. 6).

Відповідно до виписки з особового рахунку від 16.10.2009 року ОСОБА_1 внесла на рахунок відповідача 6000 гривень (а.с. 20).  

Таким чином, ОСОБА_1 зі свого боку виконала зобов’язання передбачені договором банківського вкладу № 3/09-179 від 21.05.2008 року.

Проте відповідач відмовився виконувати зобов’язання щодо повернення банківського вкладу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач не виконав вимогу позивача, про повернення суми вкладу у встановлений строк, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача належить за договором № 3/09-179 від 21.05.2008 року 6000 гривень грошового вкладу.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про розірвання Договору. Згідно до пункту 1.2 договору про строковий банківський вклад (депозиту) № 3/09-179 від 21.05.2008 року, вкладник розміщує банківський вклад на термін з 19 травня 2008 року по 27 травня 2009 року. Таким чином строк дії договору закінчився 27 травня 2009 року .

В частині стягнення з відповідача 2000 гривень в рахунок моральної шкоди, позовні вимоги задоволенню не підлягають в зв’язку з тим, що позивач не підтримала ці вимоги в судовому засіданні і не зазначила доказів на підтвердження цих вимог.

Згідно до ч.2 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року, з подальшими змінами та доповненнями:  «Банк не  відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів,  зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади».

Стаття 85 цього Закону передбачає, що: «З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

 Мораторій на  задоволення  вимог  кредиторів  поширюється на зобов'язання, строки виконання  яких  настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих  документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф,  пеня),  інші фінансові (економічні)   санкції   за  невиконання  чи  неналежне  виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків  і  зборів (обов'язкових платежів). Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо  виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди,  заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а  також  на задоволення вимог кредиторів,   що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку. Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків,  які банк був  зобов'язаний  сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів  (обов'язкових  платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом».

 Мораторій на задоволення вимог кредиторів  під  час  здійснення  тимчасової адміністрації в ВАТ Банк «Біг Енергія» введено постановою Правління Національного банку України № 134 від 13 березня 2009 року, що робить неможливим задоволення позову частині стягнення з відповідача 336.00 грн. за затримку видачі вкладу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 120.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в сумі 60.00 грн..

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» на користь ОСОБА_1 за Договором про строковий банківський вклад № 3/09-179 від 21.05.2008 року 6000.00  (шість тисяч)  гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» на користь ОСОБА_1 120.00 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» на користь держави 60.00 (шістдесят) гривень судового збору.

Відмовити ОСОБА_1 в позові до Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» про розірвання Договору про строковий банківський вклад № 3/09-179 від 21.05.2008 року.

Відмовити ОСОБА_1 в позові до Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» про стягнення 336.00 гривень за затримку видачі вкладу.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду                                                                                                                        ОСОБА_2