Справа № 1-5
2010 р.
ВИРОК
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
«01» березня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області
під головуванням судді Мельника В.Я.
при секретареві Середі Л.А.
з участю:
потерпілої ОСОБА_1,
її представника,
адвоката ОСОБА_2
підсудного ОСОБА_3,
його захисника,
адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов’язаного, одруженого, працює електриком Березнівського району електричних мереж закритого акціонерного товариства «Ей-І-ЕС Рівнеенерго», раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,
за ч. 2 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
28 вересня 2008 року близько 20 години на вулиці Матросова поміж їхніми будинками в с. Губків Березнівського району Рівненської області на грунті особистих неприязних відносин, внаслідок нанесення ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1 багаточисельних ударів, спочатку батогом, від яких та впала, а тоді ногами в різні частини тіла, підсудний ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у виді:
синців правої сідниці верхньо-зовнішнього квадранту, саден правої вилиці, першого пальця правої кисті та лівої вушної раковини, які відносяться до легкого тілесного ушкодження;
синців в центральній частині верхньої третини правого стегна по передній поверхні, в нижній третині правого стегна по передній поверхні, в верхній третині правої гомілки по передній поверхні, в середній третині лівого стегна по передньо-зовнішній поверхні, синців у верхній третині лівої гомілки по передній поверхні продовгувато-овальної форми зі смугами просвітління, поздовжньо орієнтованих осаднень і поверхневих ран, з поширенням синців на декілька суміжних площ тіла, що належать до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
Допитаний як підсудний ОСОБА_3 винним у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_1 себе не визнав. Показав, що був в той день в будинку ОСОБА_5 о 13 годині. ОСОБА_5 є рідним братом його дружини. З півгодини поговорили, а потім випили. Він пив небагато. О 15 годині ОСОБА_5 приходив до нього по цигарки. Більше його та дружини сусіда, ОСОБА_1, в той день він не бачив. Як повернувся від ОСОБА_5, з дому не виходив.
Винність ОСОБА_3, не дивлячись на те, що він себе винним у вчиненому не визнав, на думку суду, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так допитана в якості потерпілої ОСОБА_1 пояснила, що 28 вересня 2008 року до них на подвір’я зайшов сусід ОСОБА_3 Її чоловік любив випити, почав його вгощати. Разом вони випили 1,5 літра горілки. Після того її чоловік взяв ще горілки і пішов до ОСОБА_3 Повернувся на початку восьмої години вечора. Вчинив дебош, побив скло у кухні, намагався побити її. Втекла з дому і побігла спочатку до ОСОБА_3 Гукала йому, щоб він прийшов ще на ніч до її чоловіка. Той на її крики не вийшов. Натомість чоловік замкнувся і не пустив її до хати.
Вона ж взяла з дому розбите скло і ослона і кинула через ворота у двір ОСОБА_3 ОСОБА_6 її чекав під плотом. Почав доганяти. Догнавши, став бити батогом. Від удару батогом впала. Далі бив батогом і ногами. Неодноразово переверталася, ухиляючись від ударів. Бив її підсудний ОСОБА_3 доти, доки це не побачив її син. Помітивши її сина, ОСОБА_3 утік.
Допитаний як свідок ОСОБА_7 пояснив, що 28 вересня 2008 року орієнтовно о 19 годині 30 хвилин приїхав в село маршруткою, тоді якраз сутеніло, йшов додому, побачив як на вулиці неподалік їхнього будинку ОСОБА_3 бив його матір. Бачив як вона лежала обличчям до землі, а ОСОБА_3 наносив удари батогом. Вдома застав п’яного батька. А в матері на правій руці бачив рвану рану мізинного пальця. Виніс їй одяг, а сам поїхав ночувати до тещі в село ОСОБА_8.
З показань свідка ОСОБА_5 слідує, що 28 вересня 2008 року вранці у нього вдома з ОСОБА_3 поснідали і випили горілки, тоді пішли до нього, де також випили горілки. Коли повернувся, з дружиною виникла сварка, щоб не бити дружину, розбив вікно у кухні. Дружина втекла. Коли вона повернулася, сказала, що її побив ОСОБА_3, був вечір, він лежав і дивився телевізор.
З пояснень свідка ОСОБА_6 28 вересня 2008 року вона прийшла з роботи о 18 годині, чоловік був удома і з хати в той день більше не виходив.
З показань свідка ОСОБА_9 відомо, що коли вона 30 вересня 2008 року вранці прийшла на роботу в Березнівську ЦРЛ, її чекала ОСОБА_1Була заплакана, розповіла, що її побив ОСОБА_3 батогом і ногами. Завела її до міліції, де вона взяла направлення до судово-медичного експерта.
Свідок ОСОБА_10 показав, що проводив збір матеріалів за заявою ОСОБА_1 про побиття її ОСОБА_3 Відбирав пояснення від очевидців події. Відмовив в порушенні кримінальної справи, маючи на руках висновок експерта про те, що нанесені ОСОБА_3 тілесні потерпілій ушкодження відносяться до легких, в тому числі з короткочасним розладом здоров’я.
Показав, що допустив описку, вказуючи дату відібрання пояснень у ОСОБА_3 Слід читати – 1 жовтня 2008 року, а не так як в ньому вказано – 1.09.2008.
ОСОБА_3 підтвердив, що пояснення у нього дільничий ОСОБА_10 відбирав дійсно у перших числах жовтня 2008 року.
Суд оцінює пояснення потерпілої ОСОБА_1 і свідків в судовому засіданні в своїй сукупності як логічні і послідовні.
Таким чином, у суду немає підстав вважати, що ОСОБА_1 дала суду неправдиві показання.
Довідка Рівненського обласного центру з гідрометеорології від 18 грудня 2009 року № 0615/377 доводить, що 28 вересня 2008 року сонце на території Рівненської області зайшло о 19 годині 02 хвилини, повна темрява настала о 19 годині 34 хвилини.
Суд не може зазначений доказ розцінювати з тих позицій, що за вказаних в довідці умов свідок ОСОБА_11 близько 20 години не міг бачити, що відбувається за 30 метрів перед ним. Саме на такій відстані, з його пояснень, він побачив, як ОСОБА_3 бив його матір. Адже, як встановлено судом подія мала місце на вулиці села, в навколишніх будинках яких горіло світло.
З довідки також відомо, що в той день близько 20 години були зафіксовані наступні погодні умови: малохмарно, опадів та атмосферних явищ, що погіршують видимість, не спостерігалося. Метеорологічна дальність видимості в сутінках та вночі (видимість активного джерела світла) становила 10 кілометрів.
За таких обставин суд вважає встановленим, що саме ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_1 Потерпіла відразу (на наступний день) після події звернулася Березнівський РВ УМВС України, в заяві від 29 вересня 2009 року вказала, що тілесні ушкодження їй спричинив саме ОСОБА_3
Тому не визнання підсудним своєї вини суд вважає намаганням уникнути відповідальності, тоді як вона повно і послідовно доведена в судовому засіданні.
Тяжкість тілесних ушкоджень, що спричинена ОСОБА_1 доведена висновком судово-медичної експертизи № 461 від 6 жовтня 2009 року.
З цього висновку відомо, що при судово-медичному обстеженні ОСОБА_1 у неї було виявлено наступні тілесні ушкодження:
синці правої сідниці верхньо-зовнішнього квадранту, садна правої вилиці, першого пальця правої кисті та лівої вушної раковини, які відносяться до легкого тілесного ушкодження;
синці в центральній частині верхньої третини правого стегна по передній поверхні, в нижній третині правого стегна по передній поверхні, в верхній третині правої гомілки по передній поверхні, в середній третині лівого стегна по передньо-зовнішній поверхні, синці у верхній третині лівої гомілки по передній поверхні у вигляді продовгувато-овальної форми зі смугами просвітління, поздовжньо орієнтованих осаднень і поверхневих ран, з поширенням синців на декілька суміжних площ тіла, що належать до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
Як відомо з п. 2.4 висновку експерта зазначені тілесні ушкодження цілком могли утворитися в результаті дії тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, не виключено при нанесенні батогом.
Поряд з цим суд не може визнати доведеним, що рана в ділянці нігтьової фаланги п’ятого пальця лівої кисті ОСОБА_1, яка поряд з наведеними вище ушкодженнями віднесена експертом до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, утворилась від удару батогом, адже з цього ж висновку на четвертій його сторінці видно, що утворилася вона внаслідок дії предметом з гострим краєм, цілком можливо уламком скла.
Лікування потерпілої в Березнівський ЦРЛ з 30 вересня 2008 року по 10 жовтня 2008 року з приводу вегето-судинної дистонії за кардіальним, гіпертонічним, цереброваскулярним типом, як свідчить висновок експерта, не може бути врахована при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки така патологія є індивідуальною особливістю організму, прояви якої розвиваються на протязі декількох років, а в грудні 2008 року в ЛОР-відділенні з приводу захворювання горла – не має причинно-наслідкового зв’язку з перенесеною нею 28 вересня 2008 року травмою.
Визнавши доведеною вину ОСОБА_3 у спричиненні ОСОБА_1 умисного легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, суд кваліфікує його дії за ч.2 ст. 125 КК України.
ОСОБА_3 має постійне місце роботи, позитивно характеризується з місця праці, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Характеристика на а. с. 26 свідчить, що він є батьком трьох дітей.
Суд погоджується з позицією захисту ОСОБА_3 що характеристику його особи, яка надана Губківською сільською радою, де потерпіла працює секретарем виконкому, не можна вважати об’єктивною.
Вчинений ОСОБА_3 злочин належить до злочинів невеликої тяжкості.
Врахувавши наведене в сукупності, обставини ним скоєного, суд призначає підсудному ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що лікування потерпілої ОСОБА_1 в Березнівський ЦРЛ з 30 вересня 2008 року, тобто одразу після події, не було викликано спричиненими їй тілесними ушкодженнями. А тому понесені нею витрати на лікування та посилене харчування за вказаними в медичній карті № 6522 основним і супутнім діагнозами з нанесеними їй тілесними ушкодженнями безпосередньо не пов’язані. Отже, в цій частині цивільно-правових вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено.
У відповідності з п.1 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
На підставі наведеного і встановлених обставин справи суд стягує з підсудного ОСОБА_3 спричинену ним ОСОБА_1 моральну шкоду ушкодженням її здоров’я, яку оцінює в розмірі 2000 гривень.
Суд вважає завищеною і такою, що не відповідає понесеним нею моральним стражданням, заявлену суму моральної шкоди в 40-кратному розмірі мінімальної заробітної плати. В судовому засіданні безспірно доведено, що операція, яку зробили потерпілій в грудні 2008 року, з нанесеними їй ОСОБА_3 тілесними ушкодженнями пов’язана також не була.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 91 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 в повному обсязі сплачені потерпілою ОСОБА_1 суми за надану правову допомогу адвокатом ОСОБА_2 згідно договору від 13 жовтня 2008 року (а. с. 9), розрахунку суми та затрат часу (а. с. 35-36) - 2600 гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 судом не обирався, не вважає за необхідне суд обирати його й після призначення йому покарання.
Підсудним ОСОБА_3 та його захистом не надано суду доказів, які були б підставою для застосування до нього акту амністії, що позбавляє суд можливості ініціювати це питання.
Підсудний ОСОБА_3 також не заявляв клопотання про її застосування.
Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або в сумі 1275 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в якості спричиненої їй моральної шкоди 2000 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 2600 гривень.
В решті позовних вимог в частині стягнення на її користь з ОСОБА_3 майнової шкоди (витрат на лікування, інших витрат пов’язаних з лікуванням, витрат на посилене харчування) на загальну суму 10 000 гривень ОСОБА_1 відмовити.
На вирок суду сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Березнівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: