№ 2-2504/2009

Р І Ш Е Н Н Я

                                                І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И                          

29 грудня 2009 року                                                                                                м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого  одноособово судді                                Діденко  С.О.

            при секретарі                                                                               Сухіна О.Ю.

    з участю позивачки                                                                    ОСОБА_1

відповідача                                                                                  ОСОБА_2

треті особи:                                                                                 ОСОБА_3

представник  ОСОБА_4 “Аваль” в особі Добропільського відділення

Донецької обласної  Дирекції                                                 ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про поділ спільного майна подружжя,  треті особи ОСОБА_3,  ОСОБА_4 “Аваль” в особі Добропільського відділення Донецької  обласної Дирекції,

                                                              В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2009 року  ОСОБА_1 звернулась  до Добропільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, треті особи  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 “Аваль” в особі Добропільського відділення Донецької  обласної Дирекції.

 В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1  свої позовні вимоги змінила,  суду пояснила, що  з відповідачем ОСОБА_2  знаходилась в зареєстрованому шлюбі з жовтня 2005 року. Від даного шлюбу  мають  малолітню дитину: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно рішення  Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 серпня 2009 року шлюб між подружжям  шлюб розірвано в установленому  законом порядку,  рішення набрало чинності 5 вересня 2009 року.

Угоди про поділ спільного майна при розірванні шлюбу ми не досягли, бо стосунки між мною та відповідачем  склалися погані.

За час сумісного мешкання вони придбали квартиру за адресою в АДРЕСА_1,  для придбання якої чоловік 12 березня 2008 року брав кредит в сумі 50880,77 грн.  Також було використано  для придбання квартири сумісні кошти 8386,23грн.

Просить суд  розділити грошові кошти, які були внесені за квартиру, а саме  сума добавлена до кредиту при купівлі квартири, сплачений кредит  та проценти, які були  сплачені за час сумісного мешкання.

Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, згоден сплачувати позивачці   половину витрачених грошових коштів, які були сплачені в вигляді погашення кредиту та процентів за користування кредиту, також суму, яку вони  докладали при купівлі  квартири, а квартиру залишити в його користуванні, бо відновлювальну  кредитну лінію він не погасив, квартира знаходиться в іпотеці, він продовжує сплачувати  кредит за квартиру  самостійно.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні  пояснив, що він є  батьком позивачки ОСОБА_1  Згідно договору поруки  він є поручителем у ОСОБА_2  при отриманні ним кредиту на придбання квартири. Він дійсно допомогав сплачувати кредитні взноси, коли отримував заробітну плату і передавав їх дочці, але ніяких  письмових доказів у нього не має.

Третя особа – представник   ОСОБА_4 “Аваль” в особі Добропільського відділення Донецької  обласної Дирекції ОСОБА_5, яка діє за довіреністю, пояснила, що з ОСОБА_2  було 12 березня 2007 року укладено  договір кредиту, на підставі якого йому було  надано кредит на придбання кредиту в сумі 50880,77 грн.    Також 12 березня 2007 року  було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_3  на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед Банком відповідати по Борговим зобов’язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредиту,  та зобов’язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання Боржником своїх зобов’язань перед Банком.

12 березня 2007 року  було укладено договір іпотеки  між Відкритим акціонерним товариством “ОСОБА_4 Аваль” в особі  Добропільського відділення  Донецької обласної Дирекції ВАТ “ОСОБА_4 Аваль”  та  ОСОБА_2 укладено угоду, що предметом іпотеки є нерухоме майно: трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2. На час  дії цього договору п. 1.5 Предмет іпотеки – квартира залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця  - ОСОБА_2    

 ОСОБА_2 було сплачено на  травень 2009 року кредиту – 12180,82 грн.,  відсотки за користування  кредитом – 7830,95 грн.

Вислухавши позивачку, відповідача,  третіх осіб, дослідивши матеріали  справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з   таких підстав.

Згідно ст.ст. 60,70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них  не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом  права спільної сумісної власності.

У разі поділ майна, що є об’єктом  права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 60 СК України, кожна сторона  зобов’язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому  засіданні  встановлено, що згідно рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 серпня 2009 року шлюб між подружжям  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано в установленому  законом порядку,  рішення набрало чинності 5 вересня 2009 року. В судовому засіданні при розгляді справи про розірвання шлюбу було встановлено, що  шлюбні відносини між подружжям  були фактично  зупинені  в травні 2009 року, сторонами в судовому засіданні цей факт  не заперечується.

    Згідно кредитний договору, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “ОСОБА_4 Аваль” в особі Добропільського   відділення Донецької обласної дирекції та ОСОБА_2 від 12 березня 2007 року вбачається, що ОСОБА_2 було  надано кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 50880,77 грн. Під терміном “не відновлювальна кредитна лінія” розуміється кредитна лінія, при якій  при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів і досягнення ліміту кредитування подальша видача  кредитних коштів Позичальнику припиняється незалежно від  фактичної суми  заборгованості за кредитом на протязі дії договору.

    Згідно п. 5.1 вказаного кредитного договору   позичальник зобов’язується  виконувати умови, передбачені цим Договором. Здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу Кредитора  щомісячно  до 30 числа  кожного місяця, починаючи з місяця отримання кредиту, часткове погашення кредиту та остаточне  погашення отриманого кредиту до 12 березня 2017 року включно, також при остаточному погашені кредиту, сплату процентів за фактичне використання  кредитних коштів

    П. 9.1  Договір набуває чинності з часу його підписання сторонами та діє до повного погашення кредитної заборгованості Позичальника за цим Договором.

12 березня 2007 року  було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_3 (батько позивачки)  на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед Банком відповідати по Борговим зобов’язанням ОСОБА_2 (відповідача по справі), які виникають з умов кредиту,  та зобов’язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання Боржником своїх зобов’язань перед Банком.

12 березня 2007 року  було укладено договір іпотеки  між Відкритим акціонерним товариством “ОСОБА_4 Аваль” в особі  Добропільського відділення  Донецької обласної Дирекції ВАТ “ОСОБА_4 Аваль”  та  ОСОБА_2 укладено угоду, що предметом іпотеки є нерухоме майно: трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

На час  дії цього договору п. 1.5 Предмет іпотеки – квартира залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця  - ОСОБА_2    

      Згідно довідки Донецької обласної дирекції ОАО “ОСОБА_4 Аваль”  Добропільського відділення від 28 грудня 2008 року № 1431, ОСОБА_2 було сплачено на  01.06.2009 року кредиту – 12180,82 грн.,  відсотки за користування  кредитом – 7830,95 грн. Загальна сума сплати  кредиту та відсотків по ньому становить  20011,77 грн.

    Згідно договору купівлі-продажу квартири від 12 березня 2007 року  ОСОБА_2  купив квартиру  за адресою в АДРЕСА_3 за  59267,00 грн.

    Судом встановлено, що  ОСОБА_2 взяв кредит на суму 50880,77 грн.,   купівля-продаж квартири здійснено за 59267,00 грн. (59267,00 грн.  – 50880,77 грн. = 8386,23 грн. (доплата до  грошової суми за квартиру). Вказана сума  є спільною сумісною власністю подружжя, не заперечується сторонами в судовому засіданні, тому  вона також підлягає розподілу.

    З урахуванням дослідженого в судовому засіданні, також матеріалів цивільної справи, суд вважає доцільним розподілити суму коштів, яка була витрачена подружжям на час фактичного припинення  подружнього життя, тобто на 1.06.2009 року, на купівлю квартири, з врахуванням доплати до суми грошових коштів, витрачених на купівлю квартири – 8386,23 грн., також  суму коштів, які складаються  з   коштів в погашення кредиту ти відсотків  (згідно довідки ВАТ  “ОСОБА_4 Аваль”)  -  (12180,82 грн. (погашення кредиту) +7830,95 грн. (відсотки)  = 20011,77 грн.), тому  на користь позивачки необхідно стягнути грошову компенсацію  з відповідача  відповідної суми, виходячи з розрахунку.

Вирішуючи питання про грошову компенсацію відповідачу за частину спільного майна подружжя, суд керується ст. 71 ч. 4 СК України, яка  передбачає, що  присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, але  необхідно врахувати, що  житловий будинок, квартира, земельна ділянка сторонами не поділяються. В судовому засіданні  відповідач висловив в письмовому вигляді згоду на рішення по закону, чим підтвердив свою згоду, також не заперечував сплатити позивачці компенсацію за сплачені взноси за квартиру, на покупку якої він  оформлював кредит. Квартира знаходиться  в іпотеці.

    В   Постанові Пленуму Верховного суду  від 21.12.2007 року № 11  “Про практику застосування судами   законодавства при розгляді справ  про право на шлюб, розірвання шлюбу,   визнання його недійсним   та поділ спільного майна подружжя” вказано, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами,  встановленими статтями  69-72  СК   та  ст.  372  ЦК України.  Вартість майна,  що підлягає поділу,  визначається за погодженням між подружжям,  а при недосягненні згоди - виходячи  з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Інтереси неповнолітніх   дітей,   непрацездатних  повнолітніх дочки,  сина або другого з подружжя,  що  заслуговують  на  увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі й у тому разі,  коли суд не  відступив  від  засади  рівності часток.

Квартира за адресою в АДРЕСА_4  не підлягає розподілу, бо вона згідно договору іпотеки  від 12 березня 2007 року не підлягає розподілу, бо остаточне  погашення отриманого кредиту на купівлю квартири відповідачем ОСОБА_2 (згідно договору кредиту)  до 12 березня 2017 року включно.

 Ст. 372 ЦК України, у разі поділу  майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

 Виходячи з суті позовних вимог, враховуючи досліджені у судовому засіданні надані сторонами докази, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнені вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають задоволенню, позивачем не заперечуються, суд вважає необхідним поділити грошові кошти, які були сплачені відповідачем в вигляді кредиту та відсотків за квартиру, та додаткова сума при купівлі квартиру, а саме сума, яка підлягає розподілу складає 28398,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні,  на користь якої  ухвалено рішення, суд присуджує  з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача необхідно стягнуті на користь позивачки судові витрати.

Керуючись ст.ст. 5,10,60, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 60,70,70 ч.3,71 СК України,   суд,

                                                     В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про поділ спільного майна подружжя,  треті особи ОСОБА_3,  ОСОБА_4 “Аваль” в особі Добропільського відділення Донецької  обласної Дирекції,  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_3, ід.номер НОМЕР_1 на користь  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, Ѕ  внесених грошових коштів при купівлі квартири за адресою в АДРЕСА_5 у розмірі 14199 (чотирнадцять тисяч сто дев’яносто дев’ять) гривень, судові витрати в розмірі 171 (сто сімдесят одну) гривню, а всього 14370 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в  Апеляційний суд Донецької області  через Добропільський міськрайонний суд Донецької області  протягом двадцяти днів після надання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з наступного дня після проголошення рішення.

Складено  в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя                                                   С.О.Діденко