Справа № 2-а-17
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року. Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в особі: - головуючого судді СТЕЦЮКА І.С.
при секретарі: РАДЧИШИНІЙ К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ТЕОФІПОЛІ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ВДАІ УМВС України у Кіровоградській області ОСОБА_2, Відділу ДАІ УМВС України у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання протиправною і скасування постанови інспектора роти ДПС ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 ВА № 074563 від 16 грудня 2009 року про накладення на нього по ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення Правил дорожнього руху України тобто за те що він не пропустив пішохода адміністративного стягнення – штрафу в сумі 425 гривень вказуючи, що ця постанова є неправомірною і підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав повністю. Із його пояснень встановлено, що 16 грудня 2009 року позивач керував автомобілем «Фольксваген Поло» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул.. Орджонікідзе у м. Кіровограді де його зупинив інспектор ДПС ВДАІ УМВС України ОСОБА_2 нібито за те, що він не пропустив пішохода на пішохідному переході і у своєму службовому автомобілі склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП тобто за порушення Правил дорожнього руху України.
Із вказаною постановою він не погодився оскільки правил дорожнього руху не порушував, жодний пішохід перед ним на пішохідному переході або інших ділянках дороги не перебував і вулицю не переходив. Оскільки він, позивач, правил дорожнього руху не порушував він відмовився підписати протокол про адміністративне правопорушення. У зв’язку із цим інспектор зупинив автомобіль водію якого як свідку наказав підписати протокол.
Проте пояснень від пішоходів яких позивач нібито не пропустив інспектор не відібрав оскільки таких не було.
Передати йому, позивачу, копію протоколу та постанови інспектор відмовився вказуючи, що надішле їх поштою. Копію постанови позивач дійсно отримав поштою 5 січня 2010 року. Однак копія протоколу до постанови додана не була хоч у постанові вказано, що протокол до постанови додається.
Тому вважає, що постанова винесена за відсутності належних доказів та будь-яких інших фактичних даних які підтверджують наявність у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Пояснив також, що інспектор не мав права виносити постанову на місці вчинення правопорушення оскільки ч. 1 ст. 122 КУпАП у перелік статей КУпАП, який надає право на винесення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на місці вчинення правопорушення не входить. Спрощений порядок розгляду справи призвів до того що йому, позивачу, не були роз’яснені його права а тому він був позбавлений можливості надати достатні пояснення по суті справи, скористатися правовою допомогою, заявляти клопотання. Інспектор не врахував всіх обставин справи, зокрема не врахував обставини, які дають йому право звільнити його, позивача, від адміністративної відповідальності, що свідчить про неповноту та необ’єктивність вирішення справи. Інспектор також не вручив йому копію постанови та протоколу що свідчить про упереджене ставлення до нього.
Оскільки постанова винесена із порушеннями встановленого порядку вона є незаконною і підлягає скасуванню.
Відповідачі - Відділ державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Кіровоградській області, як суб’єкт владних повноважень, інспектор роти ДПС ВДАІ УМВС України у Кіровоградській області ОСОБА_2, у судове засідання не з’явилися хоч були вчасно повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення їм повісток. Про причини неявки та про необхідність розгляду справи у їх присутності вони суд не повідомили. Відповідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд визнає причину неприбуття відповідачів у судове засідання неповажною.
Виходячи із вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, враховуючи що у справі є достатньо доказів для її вирішення суд приходить до висновку про те, що справу необхідно розглядати за відсутності відповідачів на підставі доказів, які є у справі.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16 грудня 2009 року інспектор роти ДПС ВДАІ УМВС України у Кіровоградській області виніс постанову ВА № 074563, якою на позивача ОСОБА_1 було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП а саме за те, що він 16 грудня 2009 року керуючи автомобілем НОМЕР_2 не пропустив пішохода чим порушив ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 не погодився з постановою і оскаржив її до суду.
Викладене свідчить про публічно-правовий спір між сторонами у сфері регулювання дорожнього руху.
Відповідно до ст.. 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП; особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим судам як адміністративним судам підсудні, зокрема усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з’ясуванню, зокрема, такі обставини: чи було вчинено правопорушення, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність, обставини що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною третьою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно та розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП і постанову про притягнення його адміністративної відповідальності необхідно скасувати оскільки вона була винесена із порушенням вимог КУпАП.
У судовому засіданні представник позивача стверджував що 16 грудня 2009 року позивач дійсно проїжджав своїм автомобілем вулицею Орджонікідзе у м. Кіровограді.
Однак на пішохідних переходах а також у інших місцях вулиці перед ним пішоходів не було а тому постанова складена безпідставно.
Крім цього у постанові відсутні відомості про обставини, що пом’якшують відповідальність ОСОБА_1
Виходячи із наведеного суд приходить до висновку про те, що об’єктивна сторона адміністративного правопорушення викладена суб’єктом владних повноважень не відповідає фактичним обставинам справи і свідчить про відсутність складу правопорушення.
Відповідачі, зокрема Відділ ДАІ УМВС України у Кіровоградській області заперечень проти позову не представили, відповіді на подання суду щодо представлення заперечень на позов не надали, доказів на спростування пояснень позивача та на підтвердження правомірності свого рішення суду не представили.
П. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи із норм викладених в ст.. 71 КАС України встановлено що, за загальним правилом яке випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна додати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідачі у судове засідання не з’явилися, доказів правомірності своїх дій не надали, доводів позивача не спростували.
Виходячи із наведеного, приймаючи до уваги що постанова не відповідає вимогам ст.. 283 КУпАП, зокрема у ній відсутні відомості про обставини, що пом’якшують відповідальність та про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні цього правопорушення суд приходить до висновку що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена із порушеннями а тому підлягає скасуванню.
П. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може, зокрема, прийняти постанову про скасування рішення.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що вина водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП належними доказами не підтверджена а тому суд приходить до висновку про відсутність у його діях складу цього адміністративного правопорушення у зв’язку з чим постанова підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.. ст.. 6 – 14, п. 2 ч. 1 ст.. 18, ч. 2 ст. 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ВДАІ УМВС України у Кіровоградській області ОСОБА_2, Відділу ДАІ УМВС України у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову ВА № 074563 інспектора роти ДПС ВДАІ УМВС України у Кіровоградській області ОСОБА_2 від 16 грудня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень визнати незаконною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена у Львівський апеляційний адміністративний суд через Теофіпольський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі постанови та подачі протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.
Головуючий
З оригіналом згідно:
Голова суду ОСОБА_5