Справа № 2-7844/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 грудня 2008 року Малиновський районний суд м.  Одеси в складі:

головуючого судді:     - ОСОБА_1

при секретарі:     - ОСОБА_2

розглянув у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м.  Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Малиновського районного суду м.  Одеси з позовом до ОСОБА_4,  ОСОБА_5 про визнання права власності.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити,  посилаючись на слідуючи обставини.

23 жовтня 2006 року між позивачем та відповідачами був укладений договір позики згідно до умов якого позивач передав відповідачам грошові кошти в сумі 35000 доларів США,  що було на той час еквівалентно 176750 грн.,  без нарахування відсотків за користування грошима,  а відповідачі зобов'язувалися повернути вказану грошову суму в строк до 23 жовтня 2008 року. У зазначений строк відповідачі суму позики позивачу не повернули.

Відповідно з умовами договору,  відповідачі зобов'язувалися у разі неможливості повернути суму позики у встановлений строк - передати позивачу у власність житловий будинок №53 по провулку 5 Деревообробному в м.  Одесі,  що еквівалентний вартості суми позики.

Відповідачі у визначений договором строк суму позики позивачу не повернули,  будинок у власність позивача також не передали.

З таких підстав позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок за адресою: м.  Одеса,  5-й Деревообробний провулок,  53.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнали повністю та просили їх задовольнити,  вказуючи на законність та обгрунтованість його позовних вимог.

Згідно з ч. 4  ст.   174 ЦПК України,  у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи,  вважає позовні вимоги ОСОБА_3  обґрунтованими та такими,  що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

23 жовтня 2006 року був укладений договір позики,  за яким ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 35 000 доларів США,  що було еквівалентно 176750 грн.,  без нарахування відсотків за користування грошима,  а позичальники зобов'язувалися повернути вказану суму позики в строк до 23 жовтня 2008 року.

Умовами вказаного договору позики також було передбачено,  що у разі не повернення позичальниками суми позики у встановлений строк,  то вони зобов'язувалися передати  у  власність  ОСОБА_3   житловий  будинок  №  53   по  провулку  5 Деревообробному в м.  Одесі,  що еквівалентний вартості суми позики.

Вказаний житловий будинок належить відповідачам на підставі договору дарування від 24 грудня 2003 року,  за яким вони прийняли цей будинок в дар в рівних частках від ОСОБА_6.

Згідно до вимог  ст.  543 ч. 1 ЦК України,  у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом,  так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 1047 ЦК України передбачено,  що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ,  який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно зі  ст.  1049 ЦК ч. 1 України,  позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі) у строк та в порядку,  що встановлені договором.

За таких обставин,  а також враховуючи те,  що відповідачі позовні вимоги позивача визнали повністю,  тобто сторони дійшли згоди щодо передачі будинку у власність ОСОБА_3  в рахунок сплати боргу в розмірі 176750 гривень,  суд вважає за доцільне позовні вимоги ОСОБА_3  задовольнити повністю та визнати за ним право власності на будинок № 53 по провулку 5 Деревообробному в м.  Одесі,  який належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 24 грудня 2003 року,  зареєстрованого в реєстрі 24.12.2003 року за №11416,  в рахунок стягнення з відповідачів боргу в розмірі 176750 гривень (еквівалент 35000 доларів США).

Керуючись  ст.  ст.  10,  11,  174,  209,  212-215 ЦПК України,   ст.  ст.  543,  1047,  1049 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5 про визнання права власності -задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок за адресою: м.  Одеса,  5-й Деревообробний провулок,  53,  в рахунок стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 боргу в розмірі 176750 (сто сімдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.