Справа № 2-6409/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

05 вересня 2008 року Малиновський районний суд м.  Одеси в складі:

головуючого судді:     - ОСОБА_1

при секретарі:     - ОСОБА_2

розглянув у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м.  Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Малиновського районного суду м.  Одеси з позовом до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6 про визнання права власності.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити,  посилаючись на слідуючи обставини.

01 січня 2007 року відповідачі отримали у позивачки в борг грошові кошти в сумі 50000 доларів СІЛА,  про що відповідачами була складена відповідна розписка. За цією розпискою сторонами був встановлений строк повернення позики до 01 червня 2008 року та у випадку її неповернення відповідачка ОСОБА_5 зобов'язувалася передати у власність ОСОБА_3 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Починаючи з 01 червня 2008 року позивачка неодноразово зверталася до відповідачів з вимогою повернути борг,  однак відповідачі борг не повертали посилаючись на різні обставини та тимчасову відсутність коштів.

З таких підстав позивачка ОСОБА_3 просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1,  яка належить ОСОБА_5,  в рахунок стягнення з відповідачів боргу в розмірі 50000 доларів.

Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнала повністю та просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також позовні вимоги позивачки визнали повністю,  про що свідчать їх заяви про визнання позову,  в яких вони також не заперечували,  що замість стягнення боргу в розмірі 50000 доларів США (еквівалент 250000 гривень) за борговою розпискою від 01 січня 2007 року,  за ОСОБА_3 буде визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Згідно з ч. 4  ст.  174 ЦПК України,  у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд,  заслухавши пояснення позивачки та пояснення ОСОБА_4 ,  перевіривши матеріали справи,  вважає позовні вимоги ОСОБА_3 такими,  ідо підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Як вбачається з боргової розписки від 01 січня 2007 року,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали в борг від ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 50000 доларів США,  що еквівалентно 250000 гривень,  та зобов'язувалися повністю повернути борг до 01 червня 2008 року. Також в  розписці передбачено,  що у разі неповернення суми боргу до зазначеного терміну,  ОСОБА_5 зобов'язується передати ОСОБА_3 належну їй квартиру АДРЕСА_1,  (а.с.  6).

Відповідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно,  квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 08 лютого 2006 року,  зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.02.2006 року (а.с.  18).

Згідно до вимог  ст.  543 ч. 1 ЦК України,  у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом,  так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 1047 ЦК України передбачено,  що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ,  який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно зі  ст.  1049 ЦК ч. 1 України,  позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі) у строк та в порядку,  що встановлені договором.

За таких обставин,  а також враховуючи те,  що відповідачі позовні вимоги позивачки визнали повністю,  тобто сторони дійшли згоди щодо передачі квартири у власність ОСОБА_3 в рахунок сплати боргу в розмірі 250 000 гривень,  суд вважає за доцільне позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1,  яка належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 08 лютого 2006 року,  зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.02.2006 року,  в рахунок стягнення з відповідачів боргу в розмірі 250 000 гривень (еквівалент 50000 доларів США).

Керуючись  ст.  ст.  10,  11,  174,  209,  212-215 ЦПК України,   ст.  ст.  543,  1047,  1049 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6 про визнання права власності - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в рахунок стягнення боргу в розмірі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.