Справа № 629/1929/19

Номер провадження 3/629/346/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2019 року м. Лозова

Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Мицик С.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , уродженця с. Петропавлівка Вовчанського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.183-1 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №38807410 від 23.03.2019 року на примусовому виконанні в міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавчий лист №2-122/2005 від 10.03.2005 року, виданий Дворічанським районним судом Харківської області, згідно з яким з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 24.01.2005 року і до повноліття дитини. ОСОБА_1 допустив несплату аліментів на утримання дитини, в зв`язку з чим утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує шість місяців та станом на 23.03.2019 року становив 76032,51 грн.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання, проте 13.05.2019 року, 27.05.2019 року, 12.06.2019 року в судове засідання не з`явився, повістки про виклик повернуті на адресу суду із зазначенням «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці , зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вказані обставини свідчать про ухилення правопорушника від отримання поштової кореспонденції з метою уникнення належної адміністративної відповідальності.

Аналіз викладених вище обставин, неявки ОСОБА_1 в судове засідання 13.05.2019 року, 27.05.2019 року, 12.06.2019 року, про що його було повідомлено про розгляд відносно нього даної справи та доставлено за адресою його реєстрації повідомлення про необхідність з`явитися на пошту для отримання судової повістки, яку він не забрав з пошти, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, та свідчить про умисне уникнення від явки до суду та затягування судового розгляду даної справи з метою уникнення відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи вказані рішення ЄСПЛ та вимоги ст.268 КУпАП, зважаючи на те, що судом вичерпано усі можливі засоби для належного повідомлення притягуваного про дату, час і місце розгляду справи, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причини неявки притягуваного у судові засідання неповажними та вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати:чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу,а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення №38807410 від 23.03.2019 року, копією виконавчого листа №2-122/2005 від 10.03.2005 року, виданого Дворічанським районним судом Харківської області, довідкою про розмір заборгованості по аліментам від 23.04.2019 року №15696/14.10-35/7, копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2013 року.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.183-1 КУпАП, а саме: несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.183-1 КУпАП, у виді суспільно корисних робіт.

Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384,20 грн.

Керуючись ст. ст.40-1,283,284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, рахунок № 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з моменту її винесення через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя  С.А. Мицик