Справа № 2 а 97/10
П О С Т А Н О В А
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
25 лютого 2010 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді: Марущенко М. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради, Мелітопольського управління державного казначейства головного управління державного казначейства України про визнання дій управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради неправомірними та проведення перерахунку недоплаченої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років непрацюючим жінкам,
ВСТАНОВИВ :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради, Мелітопольського управління державного казначейства головного управління державного казначейства України про визнання дій управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради неправомірними та проведення перерахунку недоплаченої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років непрацюючим жінкам.
Позивачка обґрунтовує позов тим, що вона є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після народження дитини вона отримала одноразову допомогу у сумі 3400,00грн., та щомісяця з дня народження дитини до досягнення нею 1 року отримувала 425,00 грн., що в сукупності складає 8500,00 грн. Крім того, з вересня 2008 року вона отримує допомогу по догляду за дитиною до 3-х років, яка на даний час їй виплачується в сумі 130,00 грн. Вона вважає, що відповідач не повністю виплачує їй грошові кошти, і вона просить суд визнати дії відповідача, щодо призначення їй соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі нижчим ніж прожитковий мінімум, встановлений для дітей віком до 6 років, — протиправними, та зобов’язати відповідача призначити і провести перерахунок та виплату недорахованої суми цієї допомоги з 01.09.2007 року по 31.03.2009 рік.
Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, де вони просять відмовити у позові, оскільки позивачка пропустила строк звернення до суду з позовом, крім того, управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради не має заборгованості по виплаті допомоги перед позивачкою, управління є розпорядником бюджетних коштів. При здійсненні своїх повноважень Управління за бюджетним призначенням, відповідно до ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", згідно розміру і в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України №13 від 11.01.2007 року виплатило позивачці допомогу у повному обсязі. Крім того, згідно рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 про визнання деяких статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" неконституційними, данні статті втрачають чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року. Зазначене рішення Конституційного Суду України не реалізоване, оскільки не були внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». А оскільки чинне законодавство не передбачає можливості збільшення розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, яким є відповідач, на свій розсуд розміру соціальних виплат, тому вимоги позивачки не підлягають задоволенню.
В судове засідання позивачка не з’явилася, але надала заяву про слухання справи в її відсутність, на позові наполягає.
У судове засідання представник відповідача не з’явилася по невідомій суду причині, але надала клопотання про розгляд справи у відсутності їхнього представника в письмовому провадженні, позовні вимоги не визнають, що підтверджується письмовими запереченнями.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). Після народження дитини вона отримала одноразову допомогу у сумі 3400,00грн., та щомісяця з дня народження дитини до досягнення нею 1 року отримувала 425,00 грн., що в сукупності складає 8500,00 грн. Крім того, з вересня 2008 року вона отримує допомогу по догляду за дитиною до 3-х років, яка на даний час їй виплачується в сумі 130,00 грн., оскільки вона вважає, що їй відповідач не повністю виплачує їй грошові кошти, вона звернулася до суду 23.11.2009 з позовом, в якому просить провести перерахунок та виплату недорахованої суми грошової допомоги з 01.09.2007 року по 31.03.2009 рік.
Суд визнає причини пропуску позивачем річного строку звернення з адміністративним позовом до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, неповажними, оскільки, позивачка не обґрунтувала причини пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування» Управлінню праці та соціального захисту населення делегуються відповідні повноваження в сфері вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов'язаних з охороною материнства і дитинства.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження (а.с.7). З січня 2008 року і по теперішній час позивачці виплачується державна соціальна допомога по догляду за її дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130,00 грн. щомісяця (а.с.10-11).
Як вбачається з заяви ОСОБА_1 (а.с.13), вона є незастрахованою особою, тобто нарахування їй зазначеної допомоги повинно провадитися стосовно вимог ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 09.07.2007 р., якою передбачено, що розмір державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не може бути нижчим ніж прожитковий мінімум, встановлений законом для дітей віком до 6 років.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 28.12.07 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
П. 3 Прикінцевих положення вказаного Закону визначив, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50%, з 1 січня 2009 року - 75 %, з 1 січня 2010 року - 100 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Ст.46 ч.3 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік» передбачається, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», призначається і здійснюється в розмірах і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
З позову заявниці вбачається, що орган управління праці і соціального захисту населення здійснює нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку саме на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». У січні 2008 року – березні 2009 року допомога була нарахована та сплачена в порядку та у розмірі, передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у сумі - по 130 грн. щомісяця (а.с.10-11).
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення п.п. 20-22, 24-34, розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п.З розділу ІІІ "Прикінцеві положення" ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
В той же час, вказаним рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 не було визнано неконституційним положення пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким викладено ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в новій редакції, тому вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у 2008-2009 роках в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років є необґрунтованими.
Отже, з січня 2008 року по березень 2009 року відповідач правомірно керувався вищевказаними нормами, та не допустив порушень прав позивача, тому позовні вимоги в частині призначення та виплати допомоги у 2008 році та до березня 2009 року задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік», рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 11, 71, 94, 99, 100, 102, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради, Мелітопольського управління державного казначейства головного управління про визнання дій управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради неправомірними та проведення перерахунку недоплаченої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років непрацюючим жінкам – відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня її проголошення, а потім апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду ОСОБА_3