Справа № 2-7921/08
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2008 року
Малиновський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Демченко О.М. .
при секретарі - Гресько О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи Центру державного земельного кадастру Одеського міського управління Державного комітету України по земельним ресурсам, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до Малиновського районного суду з позовною заявою в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи Центру державного земельного кадастру Одеського міського управління Державного комітету України по земельним ресурсам, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на слідуючи обставини.
Батьку позивачки ОСОБА_4 на праві власності належав житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в м. Одесі по вул. Обнорського, 158.
16.08.2003 року ОСОБА_4 заповів все своє майно своїй онучці -ОСОБА_2.
22.09.2006 року ОСОБА_4 помер.
У встановлений законом строк позивачка в інтересах своєї доньки ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, та 03.04.2007 року їй було видане свідоцтво про право на спадщину у вигляді вказаного будинку на ім'я дочки. 20.04.2007 року право власності було зареєстровано в органах КП „ОМБТІ та РОН".
За життя ОСОБА_4 оформлював документи з метою приватизації прилеглої до житлового будинку земельної ділянки, яка має загальну площу 517 кв.м. Ним були оформлені всі необхідні документи, складена технічна документація із землеустрою, встановлені межі земельної ділянки в натурі, після чого 29.09.2005 року Одеською міською радою було ухвалено рішення №4556-IV „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі та передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0, 0560 га, за адресою: м. Одеса, вул. Обнорського, 158, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель".
Вказаним рішенням було безоплатно передано у власність ОСОБА_4 зазначену земельну ділянку та зобов'язано його замовити оформлення державного акту про право власності на землю. Однак за життя ОСОБА_4 державного акту про право власності на землю отримано не було, тобто його право власності не оформлено належним чином.
Посилаючись на ст. ст. 116, 126 ЗК України позивачка вважає, що її батьком фактично було набуте право власності на зазначену земельну ділянку, набуття права власності ним є правомірним, та просить визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0, 0560 га, що розташована в м. Одесі, по вул. Обнорського, 158 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 22.09.2006 року.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, просила позов задовольнити та слухати справу за її відсутністю.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений про день, годину та місце слухання справи та про причини неявки суд не повідомив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник третьої особи Центру державного земельного кадастру Одеського міського управління Державного комітету України по земельним ресурсам у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.
16 серпня 2003 року ОСОБА_4 був складений заповіт, згідно якого все своє майно він заповів ОСОБА_2. Заповіт був посвідчений державним нотаріусом П'ятої одеської державної нотаріальної контори м. Одеси, зареєстровано в реєстрі за №1 -311.
22 вересня 2006 року ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть №071962 від 22 вересня 2006 року, актовий запис № 8563.
03 квітня 2007 року державним нотаріусом П'ятої одеської державної нотаріальної контори було посвідчено свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого спадкоємицею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4, який помер 22 вересня 2006 року, є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Одеської міської ради №4557-IV від 29.09.2005 року було вирішено передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0, 0560 га, за адресою: м. Одеса, вул. Обнорського, 158, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, із земель, раніше наданих в користування, а також зобов'язати ОСОБА_4 замовити оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Згідно до вимог ст. 126 ч. 1 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Як було встановлено у судовому засіданні і не заперечувалося сторонами по справі, за життя ОСОБА_4 державного акту про право власності на землю отримано не було, тобто його право власності не було оформлено належним чином.
Проте, незважаючи на те, що ОСОБА_4 не був отриманий державний акт на земельну ділянку, однак є рішення Одеської міської ради щодо передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0, 0560 га, за адресою: м. Одеса, вул. Обнорського, 158, суд вважає, що ним фактичне було набуте право власності на вказану земельну ділянку.
Згідно зі ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно до вимог ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є спадкоємицею всього майна ОСОБА_4, яким фактичне було набуте право власності на вказану земельну ділянку площею 0, 0560 га, за адресою: м. Одеса, вул. Обнорського, 158, суд вважає за доцільне позовні вимоги позивачки задовольнити та визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0, 0560 га, що розташована в м. Одесі, по вул. Обнорського, 158 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 22.09.2006 року.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 116, 126 ЗК України, ст. ст. 1222, 1223, 1225, 1233, 1234, 1235 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи Центру державного земельного кадастру Одеського міського управління Державного комітету України по земельним ресурсам, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0, 0560 га, що розташована в м. Одесі, по вул. Обнорського, 158 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 22.09.2006 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.