Справа № 1-336,2009 р.

                                                       В  И  Р  О  К

                                                          Іменем  України

 23  грудня 2009  року                                                                             місто  Ніжин

    Ніжинський  міськрайонний  суд  Чернігівської  області  в  складі  головуючого-

                       судді  Марченка  М.М.

                       при секретарі  Савченко  С.М.

                       з участю прокурора  Данченко  О.М.

                       потерпілого ОСОБА_1    

                                    підсудної  ОСОБА_2  

    Розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  міста  Ніжина  кримінальну  справу  по  обвинуваченню ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уроженки  ІНФОРМАЦІЯ_2  орбласті, громадянки  України,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  не  одруженої,  не    працюючої,    судимої  15  жовтня  2007 року Ніжинським  міськрайонним  судом Чернігівської  області  по ст.186 ч.1 КК України  до штрафу в розмірі  850  гривень,  проживаючої   ІНФОРМАЦІЯ_4,  за  ст. 185 ч.2  КК  України,-

                                        в   с   т   а   н   о   в   и   в   :

    26  серпня 2009  року   з  15 годин  до 16  годин  ОСОБА_2  знаходилась  в квартирі  АДРЕСА_1, де в  цей час  знаходився в кваритирі  її  власник  ОСОБА_1, який  став  відпочивати  і  заснув. Скориставшись  тим,  що    ОСОБА_1 заснув, то ОСОБА_2  вирішила   повторно викрасти  таємно чуже майно  та  доводячи     свої  злочинні  наміри  до кінця, з  шиї  ОСОБА_1  зняла  та викрала  золотий   ланцюжок  583  проби  вагою  15.56 г  і  золотий хрестик 583 проби  вагою 5.06 г., що  належали ОСОБА_1, після  чого  з місця  вчинення  злочину  зникла.  Крадіжкою  потерпілому  ОСОБА_1  було  завдано  матеріальної  шкоди  на загальну  суму  3 тисячі  221  гривень  88  коп.

    Допитана  в  судовому  засіданні  підсудна  ОСОБА_2 свою  вину  визнала  повністю  в  пред»явленому  обвинуваченні  по ч. 2 ст. 185  КК  України  і  показала, що 26  серпня 2009  року   з  15 годин  до 16  годин  вона  знаходилась  в квартирі  АДРЕСА_1  в свого знайомого   ОСОБА_1, який  став  відпочивати  і  заснув. Скориставшись  тим,  що    ОСОБА_1 заснув, то вона.  вирішила   повторно викрасти  таємно його майно  і з  шиї  ОСОБА_1  зняла  та викрала  золотий   ланцюжок   із  золотим хрестиком, що  належали ОСОБА_1, після  чого  з місця  вчинення  злочину  зникла. У  вчиненому  злочині  вона щиро  кається, заявлений  потерпілим    ОСОБА_1  позов  про  стягнення  з  неї  7000  грн. 00  коп.   в  рахунок  відшкодування  завданої  злочином  матеріальної  і  моральної  шкоди повністю  визнає, не  заперечує  проти  його  задоволення      і  просить  її  суворо  не карати  та  не  позбавляти  волі.

    В  судовому  засіданні  учасники судового  розгляду  справи підсудна  ОСОБА_2, потерпілий  ОСОБА_1 і  прокурор  Данченко О.М.  визнали  недоцільним  дослідження  доказів  стосовно  фактичних  обставин  справи  та  розміру  цивільного позову, які  ними  не оспорюються.

    Судом  роз'яснено  зміст ч. 3  ст. 299  КПК  України  і з»ясовано, що  підсудна   ОСОБА_2 та  інші  учасники  судового  розгляду  справи  правильно  розуміють  зміст  цих фактичних обставин  і  розмір цивільного позову  та  немає  сумнівів  у  добровільності  та  істинності їх позицій, а  також    роз'яснено    їм,    що    у    такому    випадку   вони    будуть    позбавлені   права оспорювати  ці  фактичні  обставини  справи  та розмір  цивільного позову  у  апеляційному  порядку.   Суд  за  клопотанням  і  згодою учасників  судового  розгляду справи обмежився  дослідженням  доказів  по справі   допитом  підсудної   ОСОБА_2  дослідженням  характеризуючих  даних  підсудної  та  вислуховуванням   думки   потерпілого

                            -         2        -

ОСОБА_1,  який  свій  позов  повністю підтримав, просив  його  задовольнити  та  просив   підсудну  суворо не карати  та не позбавляти   волі.

    Аналізуючи  зібрані  по  справі  докази  в  їх  сукупності  суд  вважає,  що  дії підсудної ОСОБА_2 слід кваліфікувати   за ст.185 ч.2 КК  України, як  крадіжка  чужого майна в потерпілого  ОСОБА_1, вчинена  повторно.    

    При  призначенні  міри  та  виду  покарання  підсудній   ОСОБА_2   суд  враховує  характер  та  ступінь  тяжкості  вчиненого  нею  злочину, особу  винної, яка  раніше  судима, являється  жінкою , має  молодий  вік, за  місцем  проживання   характеризується  позитивно, обставини  справи, що  пом»якшують  покарання - щире  каяття  та активне сприяння розкриттю злочину, обставини  справи, що  обтяжують  покарання  не встановлено.    

    Підсудна  ОСОБА_2  вироком Ніжинського  міськрайонного  суду  Чернігівської  області  від  15  жовтня  2007 року року  засуджена     по  ст.186 ч.1 КК України до  штрафу в розмірі  850 грнивень, але  штраф  до даного часу не сплачено.   В ч.3 ст.72  КК  України  зазначено, що  о сновні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно, тому     вирок  Ніжинського міськрайонного  суду  Чернігівської  області відносно засудженої  ОСОБА_2  від  15  жовтня 2007 року, яким   накладенно  на неї  штраф   за ч.1  ст.186 КК України  складанню  не підлягає  і  виконується  самостійно.

    З  урахуванням  викладеного, суд  вважає  необхідним  призначити  підсудній  ОСОБА_2 покарання  у  вигляді арешту.

    Потерпілим  ОСОБА_1  заявлений  по  справі  цивільний  позов  про стягнення  з    ОСОБА_2  7000  грн. 00  коп.  в рахунок  відшкодування  завданої  злочином  матеріальної  та  моральної  шкоди, який  він    в  судовому  засіданні  підтримав,  а  підсудна  ОСОБА_2 вказаний  позов  визнала повністю,  прокурор  вважає,  що  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню. Суд  вважає  необхідним  позов  задовольнити,  так  як   потерпілий  і  прокурор  підтримали, а  підсудна  його  визнала  і  стягнути  з   ОСОБА_2  на  користь   ОСОБА_1 7000  грн. 00  коп.  в  рахунок  відшкодування  завданих злочином  матеріальної  та моральної  шкоди.

    Речових  доказів    та  судових  витрат по  справі  немає.

    Керуючись  ст.ст. 323, 324  КПК  України, суд -

                                          З  А  С  У  Д  И  В  :

    Визнати  ОСОБА_2 винною  за  ст.185 ч.2  КК  України  і  призначити  їй  покарання :

-за  ст.185 ч.2  КК  України  призначити покарання  у  вигляді  арешту  на  строк 3 (три) місяці.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню- підписку про невиїзд з постійного місця проживання до вступу вироку в законну  силу.

    Стягнути  з  ОСОБА_2  на  користь  ОСОБА_1  7000 (сім тисяч) грн.  00  коп.  в  рахунок  відшкодування  завданої  злочином  матеріальної  та  моральної  шкоди.

    Апеляція  на  вирок  суду  може  бути  подана  до  апеляційного  суду  Чернігівської  області  на  протязі 15 / п»ятнадцяти/ діб  з  дня  проголошення  вироку.

                                  Суддя