Справа № 2-"а"-518-2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі: головуючого - Бахаєва І.М.,
при секретарі - Арифовій Л.А.,
розглянувши в м. Мелітополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-3840 про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню при проходженні військової служби в Збройних Силах України,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України в розмірі 4 109 грн. 71 коп. і зазначає, що він лейтенант запасу, що проходив військову службу у військовій частині А-3840. Звільнений з військової служби в запас наказом НГШ ЗС України від 25.08.2005 року № 327 у відповідності до пункту «Г» пункту 63 (у зв’язку з скороченням штатів) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2001 року № 1053/2001 та виключений зі списків особового складу військової частини й усіх видів забезпечення. Вислуга позивача безперервної військової служби на час звільнення становить 19 повних календарних років, що підтверджується випискою з особової справи, наданої військової частиною А 3840. Відповідно до вимог Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, державного комітету з питань охорони державного кордону України й Управління державної охорони України за перервну службу» від 05 травня 2003 року №б службу 389/2003 і наказу Міністерства оборони України від 26 травня 2003 року № 149 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України» позивачу з 01 травня 2003 року по грудень 2005 року включно повинна виплачуватися зазначена щомісячна надбавка з розрахунок більше 10 та 15 років безперервної військової служби, що становить (до) 30% та 50? від суми грошового забезпечення.
Так всупереч вимогам законодавства України, відповідач проводив нарахування і виплату надбавки за безперервну службу більше 19 років у такий спосіб: за період з травня 2003 року по липень 2003 року включно надбавка нарахована і виплачена в розмірі 5% замість призначених згідно вказаного вище Указу Президента України до нарахування і виплати 30%, у листопаді та грудні 2003 році надбавка нарахована й виплачена у повному обсязі в розмірі 30% від грошового забезпечення, з січня 2004 року по серпень 2004 року включно надбавка нарахована й виплачена в розмірі 5% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%, з вересня 2004 року по листопад 2004 року включно надбавка нарахована й виплачена у повному обсязі в розмірі 30% від грошового забезпечення, у грудні 2004 року та січні 2005 року надбавка замість призначених згідно означеного Указу Президента України до нарахування й виплати 30% взагалі не нараховувалася й не виплачувалася, з лютого 2005 року по липень 2005 року включно надбавка нарахована й виплачена у повному обсязі в розмірі 30% від грошового забезпечення, у серпні 2005 році надбавка нарахована й виплачена у повному обсязі в розмірі 50% від грошового забезпечення з вересня 2005 року по грудень 2005 року включно надбавка замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30% також не нараховувалася й не виплачувалася. Внаслідок неправомірних дій відповідача утворилася заборгованість по виплаті даної надбавки, у сумі 4 109 грн. 71 коп..
Позивач у судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява про задоволення позовних вимог та розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, але від нього надійшло заперечення на позов з проханням розглянути позов без його участі, в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги заяви сторін, надійшов до наступного.
Позивач проходив військову службу у військовій частині А-3840, і безперервна вислуга на військовій службі на час звернення до суду становить 19 повних календарних років, що підтверджується випискою з особової справи, наданої військової частиною А 3840. /а.с. 7-8 /.
Відповідно до вимог Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, державного комітету з питань охорони державного кордону України й Управління державної охорони України за перервну службу» від 05 травня 2003 року №389/2003 і наказу Міністерства оборони України від 26 травня 2003 року № 149 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України» позивачу з 01 травня 2003 року по грудень 2005 року включно повинна виплачуватися зазначена щомісячна надбавка з розрахунок більше 10 та 15 років безперервної військової служби, що становить (до)30% та 50? від суми грошового забезпечення.
Всупереч вимогам законодавства України, відповідач проводив нарахування і виплату надбавки за безперервну службу більше 10 та 15 років у такий спосіб: за період з травня 2003 року по липень 2003 року включно надбавка нарахована і виплачена в розмірі 5% замість призначених згідно вказаного вище Указу Президента України до нарахування і виплати 30%, у листопаді та грудні 2003 році надбавка нарахована й виплачена у повному обсязі в розмірі 30% від грошового забезпечення, з січня 2004 року по серпень 2004 року включно надбавка нарахована й виплачена в розмірі 5% замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30%, з вересня 2004 року по листопад 2004 року включно надбавка нарахована й виплачена у повному обсязі в розмірі 30% від грошового забезпечення, у грудні 2004 року та січні 2005 року надбавка замість призначених згідно означеного Указу Президента України до нарахування й виплати 30% взагалі не нараховувалася й не виплачувалася, з лютого 2005 року по липень 2005 року включно надбавка нарахована й виплачена у повному обсязі в розмірі 30% від грошового забезпечення, у серпні 2005 році надбавка нарахована й виплачена у повному обсязі в розмірі 50% від грошового забезпечення з вересня 2005 року по грудень 2005 року включно надбавка замість призначених згідно означеного вище Указу Президента України до нарахування й виплати 30% також не нараховувалася й не виплачувалася. Внаслідок неправомірних дій відповідача утворилася заборгованість по виплаті даної надбавки, у сумі 4 109 грн. 71 коп..
В ст. ст. 17 ч.5, 22 Конституції України закріплено, що держава забезпечує соціальний захист громадян, які знаходяться на державній службі, гарантує конституційні права та свободи людини. Також зазначено, що при прийнятті нових законів чи внесенні будь-яких змін в діюче законодавство не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці гарантовано отримують за рахунок держави грошове забезпечення. Статтею 1.1 Положення про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України закріплено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається в залежності від військового звання, кваліфікації, наукового ступеня та вченого звання, тривалості та умов військової служби. Воно складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення, які включають в себе підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові та щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальну та грошову допомогу та премію. Законом України «Про оплату труда» від 24.03.1995 р. визначена структура заробітної плати, яка складається з основної заробітної плати та додаткової, яка включає в себе надбавки, доплати, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій. Таким чином, надбавка за безперервну службу є невід'ємною частиною грошового утримання (заробітної плати).
Не дивлячись на те, що в п. З наказу Міністра оборони України № 149 від 26.05.2003 р. передбачено, що розмір щомісячної надбавки за безперервну службу в ЗСУ щорічно встановлюється, виходячи з дійсного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України, у відповідності з п.2 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента № 888 від 21.08.1997 р. Міністерство оборони України в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. У відповідності до п.12 цього Положення Міністр оборони України в межах своїх повноважень у відповідності з законодавством видає накази та директиви.
Суд вважає, що зміст п. З Наказу № 149 від 26.05.2003 р. не відповідає ступеню його юридичної сили, а саме Указу Президента України № 389 від 5.05.03 р., оскільки в самому Указі передбачено, що Міністр оборони визначає лише порядок та умови виплат надбавки за безперервну службу, а не її розмір. Крім того, згідно з п .3 Указу Кабінет Міністрів України був зобов'язаний запланувати в бюджеті грошові кошти для виплати вказаної надбавки.
Крім того, згідно листа Міністерства юстиції України від 14.01.2006 р. № 4 державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Нормативно - правові акти, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер і незанесені до Державного реєстру є не чинними і тому не підлягають застосуванню.
Таким чином, суд вважає, що приймаючі рішення про зниження надбавки, Міністерство оборони порушило права позивача, які закріплені Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і відповідач допустив порушення діючого законодавства та обмежив законне право позивача на винагороду за труд.
Розрахунок заборгованості по сплаті надбавки позивачем зроблено правильно.
Оскільки надбавка за безперервну службу в Збройних Силах України є частинок грошового утримання, то суд вважає, що відповідно до п.2 ст.256 КАС України необхідне допустити негайне виконання рішення.
Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України в розмірі 6 940 грн. 56 коп. ., а також судовий збір на користь держави в сумі 49 грн. 43 коп.
Керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 18, ч. 6 ст. 161, п.2 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 526 ЦК України ст. 32 Кзпп України, ст. 2 Закону України «Пре
соціально та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд,
постановив:
Стягнути з Військової частини А-3840 (р/р 35217007000433 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 22990428) на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України в розмірі 4 109 ( чотири тисячі сто дев’ять) грн. 71 коп.
Стягнути з Військової частини А-3840 (р/р 35217007000433 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 22990428) судовий збір в сумі 49 (сорок дев'ять) грн. 43 коп. на користь держави.
Постанова в частині стягнення заборгованості по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня її проголошення, а потім апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: